У наш час популярність соціальних мереж і цифрових комунікацій зростає в геометричній прогресії. Церква не повинна цуратися нових медіа, а активно брати участь у них.

Рекомендації для священиків по використанню соціальних мереж

Вівторок, 25 жовтня 2011, 16: 17 Михайло Удут

У наш час популярність соціальних мереж і цифрових комунікацій зростає в геометричній прогресії. Церква не повинна цуратися нових медіа, а активно брати участь у них.

Тим не менш, як при всякому спілкуванні та особистій взаємодії, існують добрі і правильні способи використання цих засобів комунікації, а існують способи шкідливі, порочні. Інструменти, які пропонують соціальні мережі, при розумному використанні допомагають вибудовувати відносини між людьми. Ці рекомендації послужать тому, щоб визначити правильну поведінку, яка забезпечить захист для нашого священства, наших парафіян, і особливо молоді, а також допоможуть встановити необхідні обмеження для зв'язку і спілкування в Інтернеті та соціальних медіа. У священиків складаються найтісніші відносини з людьми, з якими вони опікуються. Тому на них покладена особлива відповідальність за забезпечення безпеки взаємодії з цими людьми. Важливо завжди пам'ятати, що священиків у більшості випадків вважають авторитетними представниками їх церковних громад.

Загальні тези:

Усі повідомлення, що посилаються в електронному вигляді (імейли, сторінки в соціальних мережах, замітки, пости тощо) не мають бути конфіденційними, щоб інші особи могли ними ділитися і здійснювати їх перепост. Взаємне спілкування у віртуальному світі має бути прозорим, подібно до того, як вікно в дверях робить прозорим світ фізичний.

У віртуальному світі потрібно дотримуватися розумних меж і способів дій так само, як у фізичному світі.

У віртуальному світі «друг» – це будь-яка особа, з якою ви можете спілкуватися через електронний засіб. У фізичному світі під словом «друг» мається на увазі незрівнянно більший ступінь довіри, відвертості, тісноти взаємин і очікування від спілкування. Тому необхідно мати це на увазі і враховувати цю різницю.

Закони, які зобов'язують інформувати про передбачуване жорстоке поводження, відмову від турботи, експлуатацію щодо дітей, юнаків, людей похилого віку та осіб, що перебувають у безпорадному стані, діють у віртуальному світі таким же чином, як і у фізичному.

Загальні положення:

– священству строго рекомендується бути особливо пильними в соціальній мережі для того, щоб виключити можливість розповсюдження для дорослих, і для дітей недоречних матеріалів;

– електронні засоби спілкування підходять для поширення первинної фактичної інформації – такої, як час події, порядок денний на зборах, текст документу і т. п. Але їх не слід використовувати для питань, що носять делікатний характер з точки зору пастирського піклування чи законності, що містять емоційне підгрунтя або вимагають обґрунтованої розмови і роз'яснень;

– індивідуальні особисті акаунти священиків необхідно використовувати для спілкування з друзями, членами сім'ї та колегами;

– священики не повинні посилати запити на додавання в «друзі» своїм парафіянам та іншим особам, на яких поширюється їх пастирське служіння. Внаслідок нерівності становища для адресата такого запиту може бути складним його відхилення;

– священикам наполегливо рекомендується не приймати запити на додавання в «друзі» від осіб, з якими вони не були знайомі раніше. Кількість «друзів» в сторінках соціальних мереж потрібно обмежувати лише тими людьми, з ким ви раніше зустрічалися особисто;

– священикам, які бажають спілкуватись з парафіянами через сторінку в соціальній мережі, також наполегливо рекомендується створити груповий аккаунт, до якого всякий парафіянин може приєднатися. Мета створення особистого профілю та групового облікового запису полягає в тому, щоб створити канал приватного спілкування та зберігати розумні межі, що розділяють спілкування з парафіянинами і колом сім'ї, друзів на колег;

– священикам слід брати до уваги той вплив, який може виникнути внаслідок відхилення запиту про додавання в «друзі» від парафіян. Подібні тертя можуть породити напруженість у стосунках, що мають місце в «реальному світі». Виходом для священика може стати перенаправлення запитів від парафіян на групову сторінку парафії;

– священикам, які безпосередньо працюють з молоддю, слід організувати за рахунок Церкви групові мережеві ресурси для підтримки контакту з молодими учасниками;

– коли закінчується служіння священика на парафії або в інших місцях, він повинен видалити парафіян і підопічних з «друзів» або інших списків контактів у всіх формах електронної комунікації;

– священики повинні самостійно вести свої акаунти. У випадку, коли вони доручають цю роботу іншим, їм необхідно ретельно слідкувати за своїми сторінками для запобігання можливої шкоди;

– священикам слід утримуватися від політичних заяв, приєднання до політичних груп; вони не повинні ставати «уболівальниками» тих чи інших кандидатів на політичні посади чи висловлювати прихильність до тієї чи іншої сторони в політичних подіях на сторінках соціальних мереж;

– священики, особливо недавно висвячені, повинні попередньо оцінювати зміст зображень і відео, які вони розміщують у мережі, на предмет придатності до публічного доступу;

– усі записи в текстових чатах і відеочатах, блогах і відеоблогах належить зберігати, якщо це можливо.

Особливі рекомендації для спілкування з молоддю:

– дорослим, служіння яких пов'язане з дітьми та молоддю, наполегливо рекомендується встановити найвищий ступінь захисту на будь-який аккаунт у соціальній мережі;

– дорослим не слід посилати запити на додавання в «друзі» молоді або підліткам. Молодь часто нездатна відхилити такий запит через нерівність положення між ними і дорослими. Молодь, у свою чергу, може просити про затвердження їх у «друзях». У такому випадку дорослі повинні визначити рівень довіри своїх контактів з юними користувачами перш ніж відповісти на таке прохання;

– дорослі, які бажають за допомогою сторінок соціальної мережі зв'язуватися з молоддю, яка входить у коло їх служіння, обов'язково повинні створити закритий груповий аккаунт, до якого молоді люди можуть приєднатися. На своїх особистих сторінках дорослі спілкуються зі своїми особистими друзями, родичами, колегами. Мета створення роздільних сторінок, акаунтів і профілів полягає у розмежуванні приватного спілкування з членами сім'ї, друзями і колегами від комунікації з молоддю;

– про кожний матеріал на будь-якому сайті, – пов'язаний він з Церквою чи ні, який можна запідозрити в заподіянні шкоди дитині, залишення її в біді чи експлуатації, слід негайно повідомити до місцевого Відділу піклування про дітей і сім'ю. Якщо матеріал розміщений на ресурсі, пов'язаному з Церквою, то інформацію про це слід занести в парафіяльний журнал, а потім видалити матеріал з сайту після консультації з Відділом піклування та/або поліцією;

– закриті, але не «приховані» групи можна використовувати для залучення молоді. У таких групах слід передбачити принаймні двох дорослих незалежних адміністраторів, а також принаймні двох адміністраторів молодого віку, за винятком випадків, коли молода людина просить старшого адміністратора запросити його або її вступити в групу;

– необхідно скласти і розмістити на видному місці сторінки групи правила поведінки в ній;

– неналежні матеріали, що пробуджують підозру в злочинному поводженні з дитиною, мають бути негайно видалені з сайту;

– принаймні одного молодого і одного дорослого адміністратора потрібно зобов'язати регулярно відслідковувати на сторінці групи неналежні пости і коментарі;

– молодіжні групи в соціальних мережах повинні бути відкриті для батьків їх учасників;

– слід сповіщати батьків про те, що за зміст сторінок молодіжних груп, які не спонсорує Церква, НЕ несуть відповідальності дорослі керівники молодіжних церковних мережевих ресурсів;

– дорослі керівники молодіжних мережевих груп, а також молоді люди, які покинули групу з причини від'їзду, відставки з посту, або неможливості більше обиратися в адміністратори через «вихід з віку», участі в програмі, повинні негайно бути позбавлені доступу до своїх колишніх груп через сторінки соціальної мережі, сервери розсилок і т. д.

Рекомендації для розміщення зображень і відео:

– представник парафії повинен сповіщати парафіян про те, що їх знімають на відео (якщо це так), оскільки церковні приміщення не мають статусу місць загального користування;

– усі парафії або громади, які поширюють відеозйомку богослужінь або громадських заходів, які в них відбуваються, в інтернеті або інших засобах медіа, повинні забезпечувати програму позначкою про те, що транслюється богослужіння;

– усі парафії і громади повинні стежити за тим, щоб дорослі та опікуни дітей молодшого віку, які, ймовірно, будуть брати участь у заходах, на яких можлива фото- та відеозйомка для подальшого розповсюдження, підписували встановлену форму, що регламентує таку участь дітей у засобах масової комунікації;

– фотографії, опубліковані на сайтах, які підтримує Церква, не повинні містити імена та контактну інформацію про дітей молодшого віку або підлітків.

Переклад українською з сайту kirios.org.ua