Давайте знайомитись

Мета: краще пізнати один одного.

Хід гри: група сідає в коло. Тренер називає якусь особистісну властивість (або описує ситуацію) і просить учасників, стосовно яких справедливим є вислів тренера, виконати певну дію. Учасник встає зі стільця, виконує цю дію і знову сідає на місце. Наприклад: «У кого є брат, повинен клацнути пальцями!» Твердження потрібно добирати з урахуванням віку учасників. Темп гри повинен пришвидшуватися.

Приклади тверджень:

• У кого голубі очі – тричі підморгніть.

• Чий зріст перевищує 1 м 80 см, нехай з усієї сили крикне: «Кінг-Конг».

• Той, хто сьогодні вранці смачно поснідав, нехай погладить себе по животу.

• Хто народився у травні, нехай візьме за руку одного із членів групи і затанцює з ним.

• Хто любить собак, нехай тричі гавкне.

• Хто любить кішок, нехай скаже: «Няв!»

• Хто любить цукерки, нехай загляне під свій стілець.

• У кого є веснянки, нехай пробіжить по колу.

• Нехай єдина дитина своїх батьків підніметься на стілець.

• Той, хто не хотів їхати до табору, повинен затупотіти ногами і голосно крикнути: «Я не дозволю так чинити зі мною!».

• Хто радий, що потрапив до цієї групи, голосно скаже: «А».

• Хто вважає себе допитливим, нехай підстрибне.

• Той, хто вміє грати на якомусь музичному інструменті, нехай покаже, як це робиться.

• Хто хоч раз пробував курити, нехай голосно крикне: «Курити – здоров’ю шкодити!»

• Ті, в кого є цукерка чи шоколад, тричі голосно прицмокніть.

Підведення підсумків:

– Чи знайшли ви тих, хто чимось близький вам?

– До якої категорії учасників ви відчуваєте інтерес?

Після знайомства починається реалізація підготовленої програми табору: проведення масових заходів, змагань, екскурсій тощо. Однак доречно було б час від часу проводити психологічні ігри, які допомогли б навчити дітей співпрацювати з іншими. Тобто йдеться про формування дитячого колективу в тимчасовому дитячому об’єднанні. Група може стати колективом за умови наявності таких елементів: довіри, спілкування, кооперації, готовності взаємодіяти з іншими, задоволення.

Довіра. Члени групи повинні відчувати довіру до педагога, який має бути прикладом відкритості, готовності прийти на допомогу і приділити увагу кожній дитині. Діти мають відчувати, що педагогу цікаво спілкуватися з ними.

Спілкування. Члени дитячого об’єднання повинні вміти легко спілкуватися один з одним, знаходити спільну мову для розв’язання поставлених перед ними завдань, ділитися досвідом тощо.

Кооперація. Поставте собі за мету створити таку атмосферу, коли кожен має можливість проявити власну ініціативу, зробити власний внесок у спільну справу, відчути себе повноправним членом колективу. Це допоможе дітям стати впевненішими в собі, підвищить мотивацію особистості до власного розвитку.

Готовність взаємодіяти з іншими. Викликайте і підтримуйте ініціативу дітей, бажання реалізувати власний потенціал, отримати новий досвід у процесі спільної діяльності.

Задоволення. Активізуйте групу, даючи можливість час від часу діяти не для досягнення певних цілей, а просто для того, щоб отримати задоволення і мати хороший настрій. У вирішенні окреслених вище завдань можуть допомогти такі ігри.