Небезпечні й шкідливі виробничі фактори та їхня класифікація

Шкідливий виробничий фактор виробничий, фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я зниження працездатності працівника. Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника.
Відповідно до ПХТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

· рухомі машини та механізми;

· пересувні частини виробничого устаткування;

· підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

· підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;

· підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;

· підвищені чи знижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря;

· небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів;

· відсутність чи нестача природного світла;

· недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп. Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може Призвести невиробничої травми — порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві — раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або спричинена смерть.

Наслідком дії несприятливих виробничих факторів може бути і професійне захворювання — патологічний стан людини, обумов; лений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Діагноз професійного захворювання ставиться у кожному випадку з урахуванням характеристики умов праці, тривалості роботи працюючого за даною професією, професійного маршруту робітника, даних попередніх періодичних медичних оглядів, результатів клініко-лабораторних та діагностичних досліджені.

Цей діагноз встановлюється лише тоді, коли саме умови праці зумовили розвиток даного захворювання, тобто є йото безумовною причиною. Окрім професійних, на виробництві зараз відокремлюють трупу так званих виробничо зумовлених захворювань — захворювань, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

28) Мікроклімат виробничих приміщень ( microclimateofapartmentsproductions) - це сукупність параметрів повітря у виробничому приміщенні, які діють на людину у процесі праці, на її робочому місці, у робочій зоні.

Робочемісце - територіяпостійногоаботимчасовогознаходженнялюдини у процесіпраці.

Робоча зона - частина простору робочогомісця, обмежена за висотою 2 м відрівняпідлоги.

Основні параметримікроклімату (parameters of microclimate) це:

· температура, оС;

· відноснавологість, %;

· швидкістьрухуповітря, м/с;

· іонізація, n+, n-;

· інтенсивність теплового випромінювання, Вт/м2.

Параметритемператури, відносноївологості і швидкостірухуповітрянормуються в комплексі. Нормативнезначеннязалежитьвідкатегоріїважкостіробіт та відперіоду року.

Розрізняютьлегкіфізичніроботи (категорія 1а, 1б), фізичніроботисередньоїважкості (категорія 2а, 2б), важкіфізичніроботи (категорія 3). Розподілкатегорійробіт за важкістювідбуваєтьсянаосновізагальнихенерговитраторганізму.

Розрізняють два періоди року: холодний – середньодобова температура зовнішньогоповітря +10°С і нижче, теплий – середньодобова температура зовнішньогоповітряпонад +10°С.

Нормуютьсядопустимі та оптимальнізначенняцихпоказників.

Іонізаціянормується максимальною та мінімальноюконцентрацією позитивно та негативно зарядженихіоніввповітрі.

Допустимезначенняінтенсивності теплового випромінюваннявстановлюється в залежностівід процента поверхнітілалюдини, щопідлягаєопроміненню.

На сьогодніосновнимнормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є санітарнінорми ДСН 3.3.6.042-99. Вказаніпараметринормуються для робочоїзони (workingarea) - простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнемпідлогичимайданчика, на кому знаходяться робочі місця по стійного або непостійного (тимчасового) перебуванняпрацівників.