Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






В) фізіологічні норми харчування






Для забезпечення населення раціональним харчуванням недостатньо надходження в організм пластичного та енергетичного матеріалу, вітамінів та мінеральних солей у вигляді їжі. Необхідно, щоб цей матеріал був у кількостях оптимальних для забезпечення фізіологічних потреб організму у поживних речовинах, вітамінах, мінеральних елементах та енергії.

З цією метою учені Українського НДІ харчування (за участю Українського державного університету харчових технологій, Інституту геронтології, Інституту педіатрії, акушерства, гінекології і головних фахівців з гігієни харчування МОЗ України) на основі сучасних науково обґрунтованих підходів та рекомендацій ВООЗ («Нової концепції оздоровчого харчування з метою профілактики хронічних захворювань харчового походження») розробили нові Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії, тобто фізіологічні норми харчування.

При розробці нових Норм враховувалися також екологічні та соціально-економічні особливості проживання населення України.

Виходячи з цього, можна сказати, що фізіологічні норми харчування – це рекомендована кількість поживних речовин (Б, Ж, В), вітамінів, мінеральних речовин та енергії залежно від добових енерговитрат, віку, статі, антропометричних даних (росту та маси тіла), особливостей індивідуального обміну, кліматичних умов проживання, фізіологічного стану, стану здорв’я тощо.

 

Фізіологічні норми харчування розроблені для:

 

1. Людей працездатного віку (від 18 до 60 р.)

2. Дітей (11-ти вікових груп)

3. Людей пенсійного віку (похилого віку і престарілих)

4. Для вагітних жінок та жінок у період лактації

Визначальним критерієм для розподілу фізіологічних норм харчування (ФНХ) для працездатного населення є енерговитрати, що залежать від фізичної активності людини.

Класифікація грунтується на інтенсивності фізичної праці, нервовій напруженості, що виникає при виконанні трудових процесів, окремих операцій, і низці інших особливостей. У міру впровадження й поширення нових видів і форм трудової діяльності, пов'язаних з технічним прогресом, групи інтенсивності праці мають переглядатися, уточнюватися й доповнюватися. Виділено чотири групи фізіологічних норм харчування (ФНХ):

1-а ФНХ для працівників переважно розумової праці;

2-а ФНХ для працівників легкої фізичної праці;

3-я ФНХ для працівників фізичної праці середнього ступеня важкості;

4-а ФНХ для працівників важкої та особливо важкої фізичної праці;

Потреба в енергії підвищена в осіб, праця яких характеризується не лише фізичним, а й нервово-психічним навантаженням. Причому в сучасних умовах його значення в усіх трудових процесах усе більше зростає.

У жінок через меншу інтенсивність обмінних процесів, меншу м'язову масу потреба в енергії приблизно на 15 % нижча, ніж у чоловіків.

При визначенні потреби в енергії дорослого працездатного населення визнано доцільним усі розрахунки робити для трьох вікових категорій: 18-29, 30-39, 40-59 років. Підгрунтям для цього стали деякі вікові особливості обміну речовин. Так, у 18-29 років ще тривають процеси росту й фізичного розвитку. З 40 років, а особливо після 50, катаболізм поступово починає переважати над анаболізмом. І тому Комітет експертів ФАО ВООЗ пропонує для осіб третьої вікової категорії 40-59 років зменшувати рекомендовану енергетичну цінність харчового раціону кожне десятиріччя відповідно із сповільненням темпів обміну на 5%.

Добова потреба в поживних речовинах для працездатного населення розраховується на кожні 1000 ккал харчового раціону і становить: білків – 30 г, жирів – 37 г, вуглеводів – 137 г, або 120 ккал за рахунок білків, 137 ккал – жирів, 548 ккал – вуглеводів.

Потреби у вітамінах також розраховують на кожну мегакалорію – 1000 ккал.

Для дітей фізіологічні норми харчування представлені у 11-ти вікових групах.

Що стосується людей пенсійного віку, дослідження показали, що з віком енергопотреби клітин організму не знижуються. Однак спостереження засвідчують, що з віком добові енерговитрати у більшості людей зменшуються за рахунок переходу на легшу роботу або на пенсію, а також унаслідок обмеження фізичної активності в позаробочий час. Ось чому комітет ФАО/ВООЗ рекомендує у віці від 60 до 69 років знижувати рекомендовану енергетичну цінність раціону на 10%, а починаючи від 70 років – ще на 10%. Для вагітних жінок рекомендується збільшувати добову енергетичну цінність їжі на 150 ккал протягом перших 3 міс вагітності і на 350 ккал у день протягом останніх місяців вагітності. Додаткові енергопотреби жінок, які годують груддю, складають близько 550 ккал у день. Жінки з невеликими запасами жирової тканини, які годують груддю, а також ті, котрі продовжують годувати груддю дітей віком понад 6 міс, потребують більш калорійної їжі (на 800-1000 ккал більше).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.