Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реалізація булевих функцій схемами з функціональних елементів






Під функціональним елементом розуміють деякий пристрій, який має такі властивості: 1) він має п≥ 1 впорядкованих відростків зверху - входи і один відросток знизу -вихід; 2) на входи цього пристрою можна подавати сигнали, які мають значення 0 та 1; 3) для кожного набору сигналів на входах пристрій на виході у той самий момент, коли надійшли сигнали на входи, видає один з сигналів (0 або 1); 4) набір сигналів на входах однозначно визначає сигнал на виході, тобто, якщо у різні моменти на входи надійшли рівні набори сигналів, то в ці моменти на виході буде один і той самий сигнал. Кожному функціональному елементу з п входами ставлять у відповідність булеву функцію від п змінних. f (x 1, x 2, …, xn) у такий спосіб. Входу з номером і (1≤ і≤ п) ставлять у відповідність зміннухi, а кожному набору(а1а2,..., ап) значень змінних - числова, f(а1, a 2, ..., аn), яке дорів­нює 0 або 1 залежно від сигналу, що видається на виході у разі подачі цього набору сигналів на входи функціонального елемента. Щодо функції f (x 1, x 2, …, xn) кажуть, що даний функціональний елемент їїреалізує.

 

Рис. 8.9

 

Далі розглядатимемо лише функціональні елементи, зображені на рис. 8.9, які реалізують, відповідно, булеві функції заперечення, кон'юнкцію та диз'юнкцію.

Визначимо поняття схеми з функціональних елементів та її входиівихід.

1. Кожний функціональний елемент є схемою з функціональних елементів з тими ж входами і виходом, що й у цього елемента.

2. Якщо S 1- схема з функціональних елементів і два її входи з'єднані (рис. 8.10), то отримана конструкція S є схемою з функціо­нальних елементів. Входами схеми S є всі не з'єднані входи S lі ще один вхід, який відповідає двом з'єднаним входам схеми S 1.


Рис. 8.10Рис. 8.11

 

3. Якщо S 1 та S 2 - дві схеми з функціональних елементів, то конст­рукція яку отримують з'єднанням деякого входу схеми S 2 з вихо­дом схеми S 1, також є схемою з функціональних елементів (рис. 8.11). Входами схеми S є всі входи схеми S 1 і всі входи схеми S 2, за виключенням того, який з'єднаний з виходом схеми S 1. Виходом схеми S є вихід схеми S 2.

4. Якщо в схемі з функціональних елементів S 1 її вхід з'єднати з виходом деякого функціонального елемента з S без утворення циклу для будь-якого функціонального елемента (тобто вихід будь-якого функціонального елемента не повинен з'єднуватись з його входом, можливо, через інші елементи з S 1), то отримана конструкція є схемою з функціональних елементів (приклад такої конструкції наведено нарис. 8.12).

Означення схеми з функціональних елементів завершене Згідно з ним схема з функціональних елементів - це математичний об'єкт. Зазначимо, що вона має різні технічні застосування.

Очевидно, що схема з функціональних елементів реалізує певну булеву функцію. Оскільки допустимими є з'єднання елементів, які відповідають суперпозиціям відповідних елементарних функцій, а система{ }функціонально повна, то будь-яку булеву функцію можна реалізувати схемою з функціональних елементів, зображених на рис. 8.9.

Під час побудови схем використовують викладені у параграфі 8.5 методи мінімізації булевих функцій.

Приклад 8.33. Побудувати схему з функціональних елементів, яка реалізує булеву функцію .За методом карт Карно знаходимо мінімальну ДНФ (див. приклад 8.29) .Відповідну схему показано на рис. 8.13. ▲

 


Рис. 8.13

Однак, зазначимо, що мінімізація булевих функцій не вичерпує всіх можливостей мінімізації схем. Наприклад, схема, зображена нарис. 8.12, реалізує булеву функцію . Ця схе­ма має п'ять елементів - це менше, ніж містить символів операцій будь-яка формула булевої алгебри, яка реалізує цю функцію. Мето­ди побудови схем з функціональних елементів розглянуто в [7].

Нехай S - схема із елементів кон'юнкції, диз'юнкції та запере­чення, Lf (S)- кількість елементів у схемі яка реалізує булеву функцію f. Далі, нехайL(f)=minLf(S), де мінімум береться за всіма схемами S, які реалізують функцію f. Уведемо функцію L (n)= maxL (f), де максимум береться за всіма булевими функціями від n змінних.

Теорема 8.31(теорема Шеннона-Лупанова). Для функціїL(n)виконується

причому для довільного ε > 0 кількість булевих функцій f, для яких прямує до 0 з ростом п.▲

Зауваження. ФункціюL(n) називаютьфункцією Шеннона(на честь американського математика К. Шеннона).Символ ~ тут озна­чає асимптотичну рівність: . Зміст другого твердженнятеореми полягає в тому, що з ростом n майже всі булеві функції реалі­зуються зі складністю, близькою до верхньою межі, тобтоL(n).▲

Теорема 8.31 свідчить, що більшість булевих функцій (у разі n → ∞) мають складні мінімальні схеми. Це означає, що практичну цінність, з огляду на побудову схем, має достатньо вузький клас булевих функ­цій. Тому поряд з універсальними методами побудови схем [7] необ­хідно мати методи, пристосовані для певних класів булевих функ­цій, які більшою мірою враховують їхні властивості. Далі ознайо­мимось з одним підходом до реалізації достатньо вузького класу функцій.

Покажемо, як схеми з функціональних елементів можна вико­ристати для додавання двох цілих додатних чисел у двійковій системі числення. Спочатку побудуємо схему, яка обчислюєх+у, де х тау- біти. Входи схеми - цех тау; на кожний із них може бути поданий сигнал 0 або 1. Конструкція буде об'єднанням двох схем (матиме два виходи). Вихідsдає суму бітів у даному розряді, а вихідс використовують для біту перенесення у наступний розряд. У табл. 8.10 наведені значення на входах і виходах схеми, яку називаютьпівсуматором. Саму схему наведено на рис. 8.14. Зазначимо, що з табл. 8.10 маємо:

Таблиця 8.10

Вхід Вихід
x y s c
       

 

Для того, щоб врахувати біт перенесення с, використовують схему, яку називають повним суматором. Входи цієї схеми такі: х, у та біт перенесення з попереднього розряду сi Виходів два: сума s у даному розряді і нове перенесення с i +1 (у наступний розряд). Відповідні булеві функції задані у табл. 8.11.

Зобразимо функції s та с i +1 у досконалій диз'юнктивній нормаль­ній формі:

Таблиця 8.11

Вхід Вихід
x y ci s ci+ 1
         

Але замість того, щоб буду­вати повні суматори безпосе­редньо за вказаними форму­лами, використовують півсуматори. Схему повного сума­тора з використанням півсуматорів наведено на рис. 8.15.

Нарешті, нарис. 8.16 пока­зано, як повні суматори і пів- суматор використовують для додавання трирозрядних ці­лих чисел х 3 х 2 х 1 та y 3 y 2 y 1у двійковій системі числення. Результат - двійкове число s 4 s 3 s 2 s 1. Зазначимо, що s 4 (старший розряд суми) збігається зс3. Аналогічно будують схему для додаванняп-розрядних двійкових чиселxnxn-1 … x1таynyn-1…y1.

Задачі

1. Побудувати таблиці булевих функцій, які задані формулами а-г:

a)

б) ;

в) ;

г) .

2. Скільки булевих функцій від п змінних приймають однакові значення на протилежних наборах? Протилежні значення на протилежних наборах?

3. За функціями f (x 1, …, х2) та g (х 3, х4) заданими векторно, побудувати векторне задания функції h:

а) =(1011), =(1001), h (x 2, x 3, x 4)= f (g (x 3, x 4), x 2);

б) =(1011), =(1001), h (x 1, x 2, x 3, x 4)= f (x 1, x 2)∨ g (x 3, x 4).

4. Знайти фіктивні змінні функції:

а) f ()=(11110000);

б) f()=(00110011);

в) f () = (11000011).

5. Використовуючи тотожні перетворення, довести рівносиль-ність формул F та G:

а) ;

б) ;

в)

6. За принципом двоїстості побудувати формулу, яка реалізує функцію, двоїсту до f:

а) ;

б) ;

в) .

7. Функції а -в задані векторами. Побудувати вектори для двоїс­тих функцій.

а) f ()=(11110000); б) f ()=(00101100);

в) f ()= (00111100).

8. Чи є функція f двоїстою до функції g?

а) , ;

б ) , ;

в) , .

9. Задано формулу в алгебрі Жегалкіна. Побудувати рівносильну формулу в алгебрі Буля.

а ) ; б ) ; в ) .

10. Задано формулу в алгебрі Буля. Побудувати рівносильну формулу в алгебрі Жегалкіна.

а ) ; б ) ; в ) .

11. Зобразити функції а - в досконалою диз'юнктивною нор­мальною формою (використати таблицю функції):

а) f ()=(01101100); б) f ()=(10001110);

в) .

12. Перейти від диз'юнктивної нормальної форми а-г до доско­налої диз'юнктивної нормальної форми:

а ) ; б )

в) ; г)

13. За допомогою тотожних перетворень побудувати досконалу диз'юнктивну нормальну форму функцій а - в:

а ) ; б ) ;

в ) .

14. Для функцій задачі 11 побудувати досконалі кон'юнктивні нормальні форми (використати таблицю функції).

15. Перетворити диз'юнктивні нормальні форми із задачі 12 у кон'юнктивні нормальні форми.

16. Побудувати досконалі кон'юнктивні нормальні форми для функцій із задачі 15.

17. Підрахувати кількість функцій , для яких досконала кон'юнктивна нормальна форма є одночасно диз'юнктивною нор­мальною формою.

18. Методом невизначених коефіцієнтів побудувати поліном Жегалкіна для функцій а-в:

а) =(11111000); б) =(00110100);

в) =(0011100і).

19. На основі тотожних перетворень побудувати поліном Жегалкіна для функцій а-в:

а) ; б) ;

в)

20. З використанням властивості полінома Жегалкіна знайти істотні змінні функцій а - в:

а ) ;

б) ;

в ) .

21. Для функцій із задачі 11 перейти від досконалої диз'юнктивної нормальної форми до полінома Жегалкіна.

22. Довести, що система булевих функцій Q повна, для цього виразити функції деякої повної системи через функції системи Q:

а) Q ={ }; б) Q ={ , };

в) Q ={ , () }.

23. З'ясувати, яким із множин, T 1 \T 2належать функції а-в:

а) ;

б ) ;

в) .

24. З'ясувати, для яких значень п функція належить мно­жині T 1 \T 2:

а ) = х1⨁ х2⨁...⨁ х n ⨁ 1;

б) .

25. Підрахувати кількість булевих функцій n змінних у множинах а-г:

а) T 0T 1; б) T 0T 1; г)Т01

26. Які з функційа-г самодвоїсті?

а) ;

б) ;

в) (11110000); г) = (00101100).

27. З несамодвоїстої функції f підстановкою та х отримати константу:

а ) ; б) .

28. Які з функційа-г монотонні?

а) ; б) ;

в) ; г) .

29. З немонотонної функції f підстановкою 0, 1 та х отримати функцію :

а ) ; б ) ;

30. Які з функційа-г лінійні?

а) ; б) ;

в) ;

г) = (1001011010010110).

31. Довести, що якщо - лінійна функція, відмінна від кон­станти, то . Чи правильне обернене твердження?

32. Суперпозицією констант 0 та 1, а також функції і нелінійної функції f отримати кон'юнкціюху:

а ) ; б) (01101110).

33. З'ясувати, чи можна отримати функцію f суперпозицією функ­цій системи Q?

а ) , Q={ };

б ) , Q={ }

в) f =0, Q= { , 1}.

34. Чи можна з функції за допомогою суперпозиції отримати функцію ?

35. Серед лінійних функцій самодвоїстими є ті, у яких поліном Жегалкіна має непарну кількість змінних, а самодвоїстими - парну. Довести.

36. Серед лінійних функцій монотонними є лише константи 0, 1 та тотожна функція х. Довести.

37. Використовуючи критерій повноти системи булевих функцій, з'ясувати, чи є система Q функціонально повною:

а) Q ={ , , 1};

б) Q ={ , , 0, 1};

в) Q ={ , };

г) Q ={ , , 1};

д) Q ={ , };

е) Q ={ 0};

ж) Q ={ , 0, 1};

з) Q ={ , };

и) Q ={ , };

к) Q ={0, 1, };

л) Q ={(01101001), (10001101), (00011100)};

м) Q =(S \ M)∪ (L \(T 0T 1));

н) Q =(SM) ∪ (L \ M)∪ (T 0\ S);

п) Q =(M \(T 0T 1))∪ (L \ S).

38. Які неповні системи із задачі 37 є слабко функціонально повними?

39. Для кожної з наведених нижче функцій за методом Куайна побудувати скорочену диз'юнктивну нормальну форму та за

Імплікантною таблицею знайти всі тупикові та мінімальні диз'юнктивні нормальні форми:

а ) ;

б ) ;

в ) ;

г ) ;

д)Nf={(000), (001), (011), (100), (111)};

е ) Nf={(001), (011), (101), (110)};

ж)Nf={(001), (011), (100), (110)};

и)Nf={(000), (010), (011), (100)}.

40. Для кожної з функцій із задачі 39 побудувати скорочену диз'юнктивну нормальну форму за методом Мак-Класкі.

41. Знайти мінімальні диз'юнктивні нормальні форми для функцій із задачі 39 за методом карт Карно.

42. Для кожної з функцій, наведених нижче, побудувати скоро­чену диз'юнктивну нормальну форму за методом Мак-Класкі та знайти всі мінімальні диз'юнктивні нормальні форми:

а ) ;

б ) ;

в ) ;

г ) .

43. Знайти мінімальні диз'юнктивні нормальні форми функцій із задачі 42 за методом карт Карно.

44. Для кожної з функцій, наведених нижче, побудувати скоро­чену диз'юнктивну нормальну форму за методом Блейка.

а) ;

б ) ;

в) .

45. Для кожної з функцій, наведених нижче, побудувати скоро­чену диз'юнктивну нормальну форму за методом Нельсона.

а) ;

б) ;

в) .

46. Побудувати схеми з функціональних елементів кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення, які реалізують функції:

а) ; б) ;

в) ;

г) ;

д) ; е ) ;

ж) ; и) .

47. Скориставшись тотожністю

,

побудувати схеми з функціональних елементів кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення для наведених нижче функцій:

a) ; б) ;

в) ; г) .

48. Побудувати схему з функціональних елементів кон'юнкції, диз'юнкції та заперечення, яка має 4 входи. На входи подають ком­бінації двійкового коду десяткових цифр 0, 1, 2,..., 9. На виході має видаватись 1 в тому й лише в тому випадку, коли комбінації на входах відповідають одноцифровим числам:

а) непарним;

б) таким, що не діляться на 3;

в) таким, що не дорівнюють 4, 5, 6.

Скористатись методом карт Карно.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.