Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Місце управлінських рішень у процесі управління.
Управлінські рішення є основою процесу управління. Управлінське рішення — результат вибору суб'єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації. Управлінські рішення спрямовані на розв'язання конкретних управлінських завдань, які характеризуються: —невизначеністю, а в деяких випадках і суперечливістю умов; —недостатністю інформації про можливі способи їх вирішення та чітких алгоритмів вирішення; — необхідністю вирішення в обмежений час. Виділяють три основні типи управлінських завдань: 1) концептуальні (стратегічні завдання, пов'язані з довгостроковим плануванням, прогнозуванням); 2) пов'язані з техніко-технологічним аспектом функціонування виробництва (створення і впровадження нової техніки, технології тощо); 3) які виникають унаслідок дії людського фактора (кадрові питання, соціально-психологічний клімат у колективах тощо). Прийняття рішення — творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множинності можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Управлінські рішення спрямовані на організацію колективної праці і приймаються людиною, яка має відповідні владні повноваження. За допомогою управлінських рішень: —встановлюють цілі діяльності; —закріплюють людей за посадами і робочими місцями; —визначають функції, права і відповідальність працівників; —встановлюють правила поведінки на роботі; —розробляють систему заходів щодо заохочення і адміністративного покарання працівників; —розподіляють ресурси — матеріальні, трудові, фінансові та ін.; —оцінюють якість продукції тощо. Особи, які приймають рішення, є суб'єктами управлінського рішення. Це менеджери і групи працівників, що мають відповідні повноваження для прийняття рішень. Розрізняють індивідуальні та групові рішення. Індивідуальним рішенням притаманний вищий рівень творчості; їх приймають швидше, оскільки вони не потребують узгоджень. Але вони частіше виявляються помилковими, більш ризикованими, що пов'язано зі складністю та непередбачуваністю зовнішнього середовища. Саме тому нині віддають перевагу груповим рішенням. У групи залучають фахівців у тих сферах, які стосуються проблеми, що виникла в організації. Групова робота забезпечує різностороннє дослідження проблеми, підвищує мотивацію та відповідальність кожного, знижує процент помилок, забезпечує багатоваріантність розробок.
|