Етика менеджменту, її види

Етика-це система моральних принципів яка зобов’язує відрізняти правильну поведінку від неправильної. Важливо відрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з навколиш.середовищем.. До неетичної поведінки в серед.орг-ції відносять: 1)порушення інструкцій, нормтаправил поведінки; 2)приховування несприятливої організації від начальства; 3)порушення стандартів безпеки; 4)зайняття особистим справами у робочий час; 5)встановлення нереальних завдань; 6)надмірне використ.службових телефонів для приватних розмов.

Етика взаємовідносин організації із зовні.середовищем включає: 1)етика відносин із співробітниками. До етичної поведінки по відношенню до співробітників відносяться: 1.відсутність будь-якої дискримінації у сфераі зайнятості; 2.особливий статус працівників із обмеженою дієздатністю; 3.охорона здоровя і техніка безпеки; 4.навчання і розвиток персоналу; 5.обговорення кар’єри; 6.програми оздоровлення для працівників; 7.програми стрес менеджменту; 8.”Дитячий день” для працюючих батьків. До етичної поведінки із зовні.середовищем відносять: 1)Етика відносин із споживачем: а)безпечність товарів(послуг); б)надання інф. про товари; в)підвищення споживчої цінності продуктів; г)урахув.вимог споживачів; д)зменшення забрудненості товарів; ж)спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції.

2)етика довкілля: -контроль забруднення; -збереження природ.ресурсів; -утилізація відходів. 3)етика відносин із партнерами: -дотримання зобов’язань; -недопущення маніпулювання інвестиціями; -урахув. Інтересів партнерів під час розподілу прибутку.; 4)етика взаємовідносин із конкурентами: -запобігання таємних угод на ринках; -використання методів чесної конкуренції; 5)етика відносин із державою: -добросовісна звітність; -дотримання законодавства; -викон.державних замовлень у зазначені строки; -уникнення хабарництва у взаємовідносинах із держ.службовцями; 6)етика відносин із суспільством: -збереження і розширення зайнятості; -соціальна відповідальність; -урахування місцевих звичаїв і традицій; -спонсорування проектів соц.добробуту; -підтримання освіти і мистецтва; -участь у громад.роботах; 7)міжнародна етика: -вироблення етичних стандартів прийнятих у всьому світі; -врахування нац.культури; -залучення місцевого персоналу

Причини неетичної поведінки та інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях

У практиці бізнесу всіх країн трапляються багато прикладів неетичної діяльності. Виділяють такі причини неетичної поведінки: 1)недосконалість законод.та нормативно правової бази; 2)значний обсяг тіньової економіки; 3)конкурентна боротьба що відсуває на дальній план етичні міркування; 4)відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників; 5)загальне зниження ролі етики в суспільстві; 6)низькі моральні якості членів суспільства

Як свідчить досвід зарубіжних країн існують можливості поліпшення етичної поведінки тут надзвичайно важлива роль ораганів влади, громад.організацій, населення. Виділяють наступні інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях: 1)етичні стандарти які описують загал.систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватись працівники компанії; 2)комітети з етики які роблять повсякденну оцінку практики з позицій етичних вимог; 3)соціальні ревізії які проводяться для аналізу й оцінки звітів та програм з соціальної відповідальності компанії; 4)створення прозорого і досконалого законодавства; 5)навчання етичній поведінці керівників; 6)”Дзвін на сполох” пов’язаний з оприлюдненням неетичної поведінки і дій для широкої громад кості через пресу, державні агенції, політ.партії та організації.

Якості і риси керівника що досягає успіху.

Виділяють наступні якості іриси успішних керівників: 1)психологічні: 1.прагнення до лідерства, здатність до керівництва; 2.сильні волеві якості; 3.готовність до розумного ризику; 4.прагнення до успіху; 5.здатність до домінування в екстремальних ситуаціях; 6.самодостатність особистості; 7.стійкість проти стресу; 8.адаптабельність (швидке пристосування до нових умов); 9.комбінаторсько-прогностичний тип мислення (варіативність, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність)

2)інтелектуальні: 1.прагнення до постійного самоудосконалення; 2.схильність до прийняття нових ідей, досягнень; 3.панорамність мислення(системність, комплекність); 4.мистецтво швидкоопрацьвувати ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення; 5.здатність до самоаналізу; 6.вміння розуміти, сприймати і використовувати корисні для справи думки протилежні до власних; 3)професійні: 1.схильність і здатність винаходити резерви людського чинника; 2.вміння заохочувати персонал до ефективної роботи; 3.вміння ефективно критикувати; 4.мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення; 5.вміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на їх виконання оптимальний час; 6.діловитість, постійний прояв ініціативи; 4)соціальні: 1.мистецтво попереджувати і розв’язувати конфлікти; 2.вміння встановлювати і підтримувати стосунки з людьми; 3.тактовність і вічливість; 4.вміння залишатись між “молотом і наковальнею ” під тиском зверху і опори знизу; 5.вміння брати на себе відповідальність; 6.вміння заохочувати персонал до відвертості і групових дискусій