De VIta Romae antiquae

PERSONALIA Yulius Paulus

Юлій Павл (жив на межі II-III ст. н е.)

Учень Квінта Цервідія Сцеволи, адвокат, помічник префек­та гвардії, потім вів щоденник принцепса, тобто записував його виступи і завідував його кореспонденцією (magister memoriae). При Олександрі Севері одержав посаду префекта гвардії (praefectus praetorio) разом зі своїм колегою Ульпіаном.

З числа римських юристів Павл був найпліднішим письмен­ником, приблизно шоста частина Дигест - це уривки з його творів. Павл залишив після себе 86 творів у 319 книгах (сувоях). З них Notae (нотатки до праць Юліана, Нерація, Сцеволи і Па-пініана, коментарі Ad Plautium (до творів Плавтія), Ad edictum (до єдикту - 76 книг) і Ad Sabinum (до творів Сабіна). Quaes-tiones (Питання) і Responsa (Відповіді) Павл присвятив ка­зуїстиці, для навчальних цілей написав Sententiae ad filium (На­станови сину), які були дуже популярні в пізніший час і набули силу закону, Institutiones (Інституції) і Regû lae (Правила).

Юлій Павл працював над безліччю проблем з різних галузей публічного і приватного права, мав юридичну ерудицію, зумів узагальнити в лаконічно точні визначення значний казуїстичний матеріал. Стислість, афористичність, ефектність, властива стилю Павла, дозволяють і донині багатьом положенням права, що були висловлені ним, не втратити своєї переконливості і краси.

IUS ROMANUM

Leges XII (duodê cim) tabularum, leges decemvirales (451–450 рр. до н. е.) — Закони XII таблиць – кодифікація права, результат діяльності 10 членів комісії; головне призначення — захист плебеїв від патриціїв. Вони стали відправним пунктом усього римського права. Були опубліковані на 12 дерев’яних таблицях, що загину­ли під час галльського вторгнення у 387 р. до н. е. Збереглися лише цитати набагато пізніших авторів. Нинішня класифікація таб­лиць — плід штучної (хоча й наукової) систематизації. До числа авторів, що повідомляють про зміст Законів XII таблиць, належать Цицерон, Ульпіан, Гай, Павл, Помпоній та інші класичні юристи.

ARS

Forum Romanum – Рим­ський форум (forum – централь­на площа, центр суспільного, політичного, судового і ділово­го життя міста), розташований на східному боці Капітолій-ського і північному Палатин-ського пагорбів, був центром політичного і господарського життя Риму. Тут стояли величні храми і величезні базиліки (basilî ca — 1. торговельне приміщення — «ряди», чудовий будинок із двома рядами колон на Римському форумі з залами для судових засідань і торговельних операцій; 2. християнський храм). Для ораторів були влаштовані трибуни. Біля майданчика для ораторів були розташо­вані вирізані на мідних дошках Ç à ê î í è XII ò à á ë è ö ü. Красиві ко­лони портиків (portî cus — крита галерея) облямовували форум. Мар­мурових і бронзових статуй тут встановлювалося часом так багато, що сенат давав розпорядження зняти деякі з них. Влаштовувалися іноді й своєрідні виставки. За свідченням стародавнього автора, один із преторів розповідав народу про зміст виставлених на форумі кар­тин, що зображували його подвиги.

На Римському форумі у республіканський час продавали най­різноманітніші товари. На вулицях, що прилягали до нього, па­нувало пожвавлення. Його оточували торговельні ряди і крам­ниці. У перші століття республіканський форум служив і місцем, де влаштовувалися народні вистави, а іноді й бої гладіаторів. Під час свят на площі на столах виставлялися частування для рим­лян. Щоб сонце не заважало нікому з тих, хто сидить, Цезар од­ного разу наказав натягнути над бенкетуючими шовкові завіси. У будні тут юрбилося багато народу. На плитах і дотепер зберег­лися накреслені для ігор кола і квадрати.

LECTIO II (SECUNDA) _________________

§ 5. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА

Іменник у латинській мові має такі граматичні категорії:

I. Три роди (genus ):

• masculinum (m) - чоловічий;

• femininum (}) - жіночий;

• neutrum ( n ) — середній.

Назва осіб чоловічої статі, вітрів, місяців і більшості рік на­лежать до чоловічого роду. Назви осіб жіночої статі, більшості дерев, міст, країн, островів - до жіночого роду.

II. Два числа (numê rus ):

• singularis - однина;

• pluralis множина.

III. Шість відмінків (casus ):

• Nominativus (Nom.) - називний (хто? що?);

• Genetivus (Gen.) - родовий (кого? чого?);

• Dativus (Dat.) - давальний (кому? чому? для кого? для чого?);

• Accusativus (Acc.) - знахідний (кого? що?);

• Ablativus (Abl.) - орудний (ким? чим? де? коли? чому? як?);

• Vocativus (Voc.) - кличний (назва особи чи предмета при звертанні).

В Ablativus злилися три раніше самостійних відмінки: відкладний (ablativus), орудний (instrumentаlis), місцевий (locativus).

В українській мові кличний відмінок відповідає кличній формі. Форма кличного відмінка в латинській мові звичайно збігається з формою називного (виняток див. § 13), тому при відмінюванні й у зведеній таблиці (див. Допоможні граматичні матеріали) закінчення цього відмінку опускаються.

IV. П’ять типів відмін (declinatio).

За закінченнями в родовому відмінку всі іменники поділяють­ся на відміни. Закінчення родового відмінку поряд з повною фор­мою називного відмінку і родом становлять словникову форму іменника, наприклад: advocatus, i m.

Таблиця, подана нижче, допомагає запам’ятати розподіл іменників за п’ятьма відмінами, за родами і закінченнями родо­вого відмінку.

§ 6. DECLINATIO PRIMA ПЕРША ВІДМІНА

До І відміни належать іменники жіночого роду і узгоджені з ними прикметники (§ 17), що мають закінчення в Nominativus singularis - a і в Genetivus singularis - ae. До першої відміни нале­жать також іменники, що означають осіб чоловічої статі: nauta, ae m — моряк, po¸ ta, ae m — поет, agricô la, ae m — хлібороб, collega, ae m — товариш, incô la, ae m — житель.

У латинській мові форми прикметників не відрізняються від форм іменників, з якими вони узгоджуються.

Зразок відмінювання:

§ 7. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА ESSE — БУТИ В ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ

Дієслово esse — бути зустрічається в латинських текстах дуже часто. Це неправильне дієслово, його форми необхідно запа­м’ятати:

Вправи ______________________________________________

I. Визначте відміну іменників:

poena, ae f - покарання; fides, ei f - віра; popû lus, i m народ; ius, iuris n право; manus, us f - рука; lex, legis f — закон; testis, is m - свідок; lingua, ae f — мова; res, ei f — справа; fructus, us m плід; furtum, i n крадіжка; spes, ei f - надія; coetus, us m - сходка; crimen, nis n - злочин; edictum, i n едикт; dies, ei m(f) - день; patria, ae f — батьківщина; libertas, atis f — воля; arbî ter, tri m третейський суддя; civis, is m(f) громадянин.

II. Провідміняйте словосполучення:

tabû la rasa - чиста дошка; lingua Latina - латинська мова; culpa magna - велика провина; copia vera - пра­вильна копія.

III. Прочитайте і перекладіть:

1. Scientia potentia est ¹. 2. Ibi victoria, ubi concordia. 3. Aurora Musis amica est. 4. Via Appia est regina viarum. 5. Vita rustî ca parsimoniae, diligentiae, iustitiae magistra est (Cicê ro). 6. Historia est schola vitae. 7. Experientia bona magistra est. 8. Ira saepe causa iniuriae est 9. Pro forma. 10. In curia. 11. Ex curia. 12. In camê ra. 13. Lingua Latina est lingua antiqua. 14. Roma est in Italia. 15. Persona grata. 16. Persona non grata. 17. Tabû la rasa.

Ñ ловник