Потреба в запасних частинах для забезпечення роботи обладнання встановлюється на основі прогресивних норм їх витрат і кількості працюючих машин. 5 страница

- конспект;

- Створення презентації «Планування персоналу і оплати праці».

3 Планування фонду оплати праці

Відповідно до статті 1 Закону України " Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором влас­ник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконувану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

1. Фонду основної заробітної плати.

2. Фонду додаткової заробітної плати.

3. Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до вставлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків), на встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для бітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів та службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі нагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положення, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадять понад встановлені зазначеними актами норми.

До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємства на оплати праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Важливими складовими організації заробітної праці є її форми і системи, які забезпечують зв'язок між оплатою праці та її результатами. Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Підприємства застосовують дві основні форми заробітної плати - відрядну й погодинну. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці: перша - кількості виробленої продукції, друга - кількості відпрацьованого часу.

Відрядна й погодинна форми оплати праці підрозділяються на кілька систем.

Відрядна форма оплати праці включає такі системи: пряму відрядну, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, непряму відрядну, акордну, колективну (бригадну) відрядну, а погодинна - пряму погодинну, погодинно-преміальну, колективну (бригадну) погодинну.

Розрізняють два види заробітної плати: номінальну і реальну.

Номінальна заробітна плата - це грошовий вираз тієї заробітної плати, яку праник одержує за свою працю відповідно до її кількості і якості. Грошова форма заробітної плати дає змогу працівникові здійснювати обмін її на відповідні товари, необхідні І споживання. Кожний товар має свою ціну. У ринкових умовах у будь-які періоди і в різних країнах ціни на товари різні, тому на однакову заробітну плату можна придбати різну кількість товарів. Найбільш точнішою характеристикою доходів працівників є реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата - це сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати працівник за номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги.

Відповідно до чинного законодавства суб'єкти підприємницької діяльності мають ну самостійність у питаннях організації і планування оплати праці всіх категорій персоналу.

Планування заробітної плати включає планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати - це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми виплат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміальними системами у запланованому періоді. На промисловому підприємстві планування заробітної плати включає визначення розміру фонду та середньої заробітної плати ви­робничого й невиробничого персоналу в цілому і за окремими категоріями працівників, а також фонд заробітної плати необлікового складу.

Вихідними даними для визначення розміру планового фонду заробітної плати персоналу є: виробнича програма; трудомісткість продукції; чисельність працівників за категоріями, професіями і кваліфікацією; тарифна система; штатний розпис праців­ників, спеціалістів, службовців; законодавча база України про оплату праці.

На діючому підприємстві необхідно здійснити передпланові роботи, тобто проаналізувати виконання плану по заробітній платі у звітному періоді. Вивчивши використання фонду заробітної плати, необхідно установити причини його відхилення від планової величини, зіставити темпи зростання заробітної плати одного працюючого із темпами підвищення його продуктивності праці, виявити резерви економії фонду заробітної пла­ти та розробити заходи щодо поліпшення його використання в розрізі окремих кате­горій працівників.

Після цього етапу розраховується плановий фонд оплати праці персоналу підприємства, який визначається на основі нормативів приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцінки діяльності підприємства, або за нормативом на одиницю про­дукції у натуральному виразі.

Вважається доцільним приріст фонду оплати праці ув'язувати не тільки з показни­ками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.

Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:

ФОП^пл = ФОП^баз * , (7.35)

де ФОП^баз - фонд оплати праці у базовому періоді;

Н₀, Н_ш, Н_в - нормативи приросту фонду оплати праці, відповідно за приріст обся­гів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції;

О_пр, ПП_пр, В_пр - відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню продукції.

Для ув'язки обсягу виробництва й оплати праці використовують нормативний метод:

ФОП^ПЛ=О^пл-Н, (7.36)

де О^пл - плановий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі;

Н- норматив затрат заробітної плати промислово-виробничого персоналу на одну гривню вартості продукції.

При розрахунку планового фонду заробітної плати за підрозділами і категоріями пер­соналу підприємства застосовують поелементний метод. Розрахунок фонду заробітної плати для різних категорій працівників здійснюється з урахуванням характеру їх роботи І ^та форм оплати праці. Важливу частку загального фонду складає фонд заробітної плати робітників. При плануванні фонду заробітної плати робітників, залежно від характеру доплат і виплат, розрізняють годинний, денний, місячний, квартальний та річний фонди заробітної плати.

Укрупнено плановий фонд оплати праці розраховують таким чином:

ФОП^пл = ФОП^баз * , (7.37)

де еі - зміна чисельності працівників під дією основних техніко-економічних чин­ників, осіб;

К - темп зростання обсягу виробництва (обсяг виробництва в плановому пері­оді по відношенню до базового), %;

ЗП- середня заробітна плата одного працівника у плановому періоді, грн.

або

ФОП = ЗП-Ч^пл, (7.38)

де Ч^пл - планова чисельність працівників, осіб.

Годинний фонд охоплює всі види оплат за фактично відпрацьований час і скла­дається із заробітної плати за відрядними розцінками, тарифними ставками, з премій відрядникам і почасовикам, доплат за умови та інтенсивність праці, за роботу в нічний час, незвільненим від основної роботи бригадирам за керівництво бригадою, за на­вчання учнів і надбавки за професійну майстерність.

У денний фонд, окрім годинного фонду заробітної плати, входить доплата підліткам за скорочений робочий день і оплата перерв для годування немовлят.

Місячний (квартальний, річний) складається з денного фонду заробітної плати, оплати чергових і додаткових відпусток, оплати за час виконання державних і гро­мадських обов'язків, доплати за вислугу років і вихідної допомоги, заробітної плати працівників, відряджених на інші підприємства або на навчання.

При визначенні планового фонду заробітної плати робітників розраховують:

1) фонд прямої заробітної плати;

2) доплати у годинний, денний і місячний фонди заробітної плати.

До фонду прямої заробітної плати робітників включають суми коштів, нараховані за відрядними розцінками робітникам-відрядникам і за тарифними ставками - робітникам-погодинникам.

Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначити з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку, і, підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.

Таким є і механізм розрахунку прямого фонду заробітної плати для допоміжних робітників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт.

Прямий фонд заробітної плати робітників-погодинників (ФЗП ) розраховується за формулою:

ФЗП , (7.39)

де n – кількість груп робітників – погодинників різних розрядів;

ГТСі –годинна тарифна ставка робітників-погодинників і-го розряду;

Ч - планова чисельність робітників-погодинників і-го розряду;

Т^пл - корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в плано­вому періоді.

Крім основного фонду заробітної плати робітників, необхідно також визначити премії, доплати, що входять до складу годинного, денного і річного фондів.

Сума премій відрядникам і погодинникам визначається на основі чинних преміаль­них положень на підприємствах. Оскільки різні групи робітників преміюються за різні показники, розміри премій визначаються за кожною групою робітників, які премію­ються за одні й ті ж показники.

, (7.40)

П^пл - загальна планова сума премій, грн.;

ФЗП_р.в, ФЗП_р.п - відповідно основний відрядний і погодинний фонд заробітної пла­ти, грн.;

Н_в, Н_п - розмір (норматив) премії відповідно відрядників і погодинників.

Загальна сума доплат за роботу в умовах, що відрізняються від нормальних, і за надмірну інтенсивність праці визначається за показниками чисельності робітників, які працюють у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці і одержують відповідний розмір доплат їх середньої годинної тарифної ставки, розмірів доплат у відсотках до тарифної ставки і фонду робочого часу.

Д^пл = ГТС_і * , (7.41)

де Д^пл - сума доплат за важкі і шкідливі умови та інтенсивність праці, грн.;

ГТСі - годинна тарифна ставка робітників відповідного розряду, грн.;

ДТСі - розмір і-ої доплати в % до тарифної ставки;

ЧР_і - чисельність робітників, які одержують певний розмір доплат, осіб;

ФРЧ - фонд робочого часу, год.

За професійну майстерність загальна сума надбавок визначається за показниками чисельності робітників за розрядами, які одержують ці надбавки, установлених розмірів надбавок за розрядами, годинними тарифними ставками робітників відповідного роз­ряду, а також фонду робочого часу:

НПМ^пл = ГТС_і * , (7.41)

де НПМ^пл - планова сума надбавок за професійну майстерність, грн.;

HTC_і - розмір надбавки в % до тарифної ставки.

Для визначення суми доплат за роботу в нічний (вечірній) час, необхідно знати розмір доплат, середню тарифну ставку робітників і фонд нічного (вечірнього) часу:

ДНЧ ^пл = ГТСі • ФНЧ • К_нч, (7.42)

де ДНЧ^пл – сума доплат за роботу в нічний (вечірній) час у плановому періоді, грн.;

ФНЧ – фонд нічного (вечірнього) часу, год.;

К_нч - коефіцієнт доплат до тарифних ставок за кожну годину нічної (вечірньої) роботи.

Сума доплат не звільненим від основної роботи бригадирам розраховується на основі установленого абсолютного розміру доплати залежно від чисельності робітників бригаді і кількості відповідних бригад:

ДКБ = , (7.43)

де ДКБ - сума доплат бригадирам за керівництво бригадою, грн.;

Д_бр - розмір і-ї доплати бригадиру за керівництво бригадою, грн.;

К6₁: - кількість бригад і-ї групи;

12 - кількість місяців у році.

Сума доплат за навчання учнів визначається множенням вартості навчання одного учня на їх кількість у плановому періоді.

Оплата праці підлітків за скорочений робочий день здійснюється як за повний робочий день робітників відповідних категорій. Розмір цих доплат залежить від числа підлітків, кількості пільгових годин і робочих днів у плановому періоді, їх середньої > динної заробітної плати.

ДП^пл = ГТС * Т_підл * Ч_підл * ФРЧ , (7.44)

де ДП^пл - доплата підліткам за невідпрацьований пільговий час у плановому періоді, грн.;

Т_підл - кількість пільгових годин, невідпрацьованих одним підлітком протягом зміни;

Ч_підл - загальна чисельність підлітків, осіб;

ФРЧ - явочний фонд часу робітника за планом, днів.

Оплата перерв на годування немовлят визначається з урахуванням величини цих перерв і середньої годинної заробітної плати.

Фонд заробітної плати, призначений для оплати чергових і додаткових відпусток, враховується за показниками фонду денної заробітної плати, середньої тривалості відпусток і корисного річного (планового) фонду робочого часу. Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов'язків визначається на основі середньоден­ні заробітної плати і загальної кількості невиходів із цієї причини.

У деяких галузях економіки для окремих категорій працівників установлюються одноразові винагороди за вислугу років, розмір яких визначається на основі планового тарифного фонду заробітної плати і запланованої величини одноразової винагороди у відсотках до тарифної заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців визначається І основі даних про їх чисельність та посадові оклади згідно штатного розпису і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат за умови праці і роботу в нічний (вечірній) час.

Плановий фонд заробітної плати необлікового складу працюючих розраховується І підставі фактичних даних базового періоду.

Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій персоналу, який характеризує рівень матеріального добробуту працівників. Планова середня заробітна плата одного працівника у певному плановому періоді (ЗП ) визначається за формулою:

ЗП = , (7.45)

_де фЗП^пл- плановий фонд заробітної плати, грн.;

Ч^пл - планова середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Для робітників додатково розраховується середньогодинна і середньоденна заро­бітна плата. Середньогодинна заробітна плата визначається діленням годинного фонду заробітної плати на кількість годин роботи, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середньоденна - діленням денного фонду заробітної плати на кількість людино-днів, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді.

При плануванні заробітної плати треба забезпечити випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно зі зростанням середньої заробітної плати, що приведе до збільшення фонду накопичення і сприятиме зростанню матеріального добробуту працівників підприємства. Співвідношення темпів (І) визначають індексним методом:

І = , (7.46)

де І_пп - індекс продуктивності праці;

І_зп - індекс оплати праці.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4. Які відомі форми оплати праці?

5. У чому полягає економічна сутність оплати праці?

6. Що таке основна та додаткова заробітна плата і як вона визначається?

7. Які функції має виконувати заробітна плата на підприємстві та в суспільстві?

8. Яким чином здійснюється нормування праці?

9. Елементи тарифної системи

10. Сутність та умови застосування відрядної заробітної плати

11. Сутність та умови застосування погодинної заробітної плати

12. Сутність та значення КТУ.

13. Структура витрат на заробітну плату.

14. Планування ФОП (вихідні дані, види фондів оплати праці, методи планування)

15. Структура ФОП.

16. Розрахунок планової суми доплат і надбавок до заробітної плати окремим категоріям персоналу.

17. Сучасні проблеми формування й застосування системи преміювання персоналу підприємств та організацій.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- конспект,

- Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного.- К.: КНЕУ, 1999. №№ 62-66

- Індивід.завд.згідно варіанту (пр.п.№5);

- Інформація студентів щодо формування, використання ФОП на підприємствах міста різних галузей.

Тема Планування витрат (Лекція 8.Заняття 21, 22, 23, 24)

1 Витрати виробництва

Планування амортизаційної політики на підприємстві