Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.

Для життєдіяльності людини важливу роль відіграє забезпечення її побуту, як основи для ускладнення активності особистості.

З перших днів свого життя немовля включа ється у побутові процеси, організовувані дорослим для задоволення вроджених потреб малюка.

За 1 рік життя в дитини формується емоційний етап в освоєнні побутової діяльності, головною ознакою якого є позитивне ставлення до побутових процесів. Дитина отримує певне уявлення про послідовність побутових процесів, засвоюючи режим дня – обгрунтований розподіл у часі і правильну послідовність задоволення основних фізіологічних потреб дитини уві сні, годуванні й активності. Першим компонентом режиму дня, якого починає дотримуватись дитина, є виділення періоду нічного сну та денної активності.

Привчання дорослим дитини до фіксованого режиму дня становить головний зміст виховання у немовлячому віці. Важливою умовою розвитку немовляти є виявлення ним направленої активності під час побутових процесів.

До кінця 1-го місяця малюк може підтримувати пляшечку під час їжі. До кінця 2-го місяця дитина впізнає пляшку для годування, підтягає до неї голівку, захоплює соску ротом. З 4 місяців малюк сам утримує руками пляшечку для годування. Відбувається поступовий перехід від годування дитини за допомогою пляшечки й соски до використання при прийомі їжі ложки, чашки. У 4, 5–6 міс. малюк починає їсти з ложки, яку тримає дорослий, рідку їжу. З 5–6 міс. дитина п’є з чашки, яку тримає дорослий. Розширення направленої активності немовляти при здійсненні побутових процесів досліджували Н. М. Аксаріна, К. Л. Пантюхіна, Н. М. Щелованов, які вирізнили наступні етапи. Спочатку активність немовляти проявляється переважно у процесі годування. У 6–7, 5 міс. малюк під час годування сидить, спираючись на руку дорослого, який його годує, а з 7, 5 міс. привчається їсти за високим столом. У 7 міс. дитина втримує хліб, сухарик, печиво в руці та їсть їх. У 9–10 міс. утримує чашку за допомогою дорослого. Якщо привчати дитину до акуратності, наприклад пов’язувати їй серветку, прагнути годувати так, щоб не забруднити обличчя і одяг. Психологічні особливості побутової діяльності в дошкільному віці малюка, підтримувати чистоту на столі, то і малюк прагнутиме акуратності. З ІІ півріччя дорослий залучає дитину до участі в одяганні й роздяганні, називаючи предмети і дії. У 8–9 міс. малюк виконує елементарні вказівки дорослого, які полегшують процес одягання: лягти, сісти, підняти руку тощо. Тенденція до розширення власної активності дитини під час виконання побутових процедур стає чимдалі помітнішою, приводячи у майбутньому до оволодіння дитиною діяльністю самообслуговування.