Природнi умови, населення.

Пiд Схiдним Середземномор" ям розумiємо територiю, що межує з Єгиптом на пiвднi, Малою Азiїю на пiвночi, обмежена Середземним морем на заходi та Євфратом на сходi. З iсторичної точки зору цей район являв їдине цiле, об”єднане не тiльки територiально, але й спiльнiстю iсторичної долi. Разом з тим в природному планi Схiдне Середземномор" я не являло собою чогось цiлiстного та їдиного. Ми зустрiчаємо тут i пустелi i родючi долини, снiговi гори та вiчнозелену рослиннiсть. Вiдсутнiсть повноводних рiк, котрi б дали змогу проводити широкi iригацiйнi роботи, не сприяла створенню мiцної централiзованої держави. Прославлена в Бiблiї рiчка Йордан, що перетинає Палестину з пiвночi на пiвдень, влiтку пересихає настiльки, що її можна перейти вбрiд. До речi Мертве море, в яке ця рiка впадає, є невеликим озером з дуже соленою водою, в якiй не може жити риба. Якщо додати до цього географiчну роздрiбленiсть, наявнiсть могутнiх сусiдiв, що з давнiх давен прагнули завоювати цi землi, стає зрозумiлим, чому протягом майже всiєї своєї iсторiї Схiдне Середземномор" я було роздрiблене на ряд невеликих держав, що постiйно ворогували мiж собою.

Слiд сказати, що в давнину природнi умови цiїї територiї вiдрiзнялись вiд сучасних. Цi райони були вкритi кущами, а гори- i лiсами, в тому числi знаменитим лiсом лiванських кедрiв. Це попереджало ерозiю грунту i таким чином сприяло родючостi земель. Справдi в Схiдному Середземномор”є було

немало дiлянок придатних для землеробства. Вирощували ячмiнь, пшеницю, садовi культури. Проте поруч з родючими рiвнинами тут зустрiчаються плоскогiр" я, гiрськi областi, степи, де населення займалось головним чином скотарством. Розводили дрiбну рогату худобу- овець i кiз, а згодом i верблюдiв.

Схiдне Середземномор" я не було багате корисними копалинами. Лише в пiзнiший час на пiвднi Палестини добували мiдь, залiзо та природний асфальт. Однак через цю територiю проходять важливi караваннi шляхи: товари на ослах перевозили з Єгипта в Малу Азiю та Месопотамiю i у зворотному напрямку.

Схiдне Середземномор" я було заселене з давнiх давен. Саме тут знайдено чи не найдавнiшi залишки " Людини розумної". До ХI - Х тис. до н.е. вiдноситься т.зв. натуфiйська культура в Палестинi. Вже у VIII тис. до н.е. тут iснували квiтучi поселення землеробiв. Деякi з них в той час вже були обнесенi потужними стiнами / напр. Єрихон/. Саме з Сирiї-Палестини племена, мова яких належала до семiтської гiлки афразiйських мов, розселились по всьому Схiдному Середземномор" ю / захiднi семiти/, в Месопотамiї / аккадцi/ та на Аравiйському пiвостровi / пiвденноаравiйцi та араби/. З другої половини III тис. до н.е. в рядi областей регiону поселились амореї. Вони створили царства Амурру та Угарiт, розквiт яких припадає на II тис. до н.е. В кiнцi III тис. починається проникнення хурритських елементiв в Пiвнiчну Сирiю. Пiзнiше сюди рушили хетти, якi дiйшли, можливо, до пiвдня Палестини.

Серед захiдних семiтiв видiлялось три говiрки: еблаєтська, хананейська / iнколи все Схiдне Середземномор" я називали Ханаан/ та арамейська. З iнших мов III - II тис. до н.е. слiд видiлити угарiтську / аккадська група/.