Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Продуктивність потоку ежекційного повітря






Діаметр самопливу D, мм Довжина самопливу L, м
             
  0.08 0.13 0.15 0.18 0.20 0.22 0.24
  0.15 0.19 0.23 0.27 0.30 0.32 0.34
  0.22 0.38 0.46 0.52 0.56 0.60 0.63

Втрати повного тиску в аспіраційному відсмоктувачі На обчислюють за залежністю, Па:

На =ε Q , (9.10)

де ε - коефіцієнт аеродинамічного опору машини, Па с26.

9.4.4. На підставі даних обсягу повітря Qа від обладнання визначають діаметр повітропроводів, швидкість руху забрудненого повітря, втрати тиску на ділянках АУ, а також вирівнюють втрати тиску на паралельних ділянках.

Швидкість повітря для різних виробництв приймається на горизонтальних ділянках повітропроводів 14...18 м/с, на вертикальних і з нахилом - не менше 10 м/с.

Втрати тиску ділянки повітропроводу Н підраховуються за формулою, Па:

н=RL + HД∑ ξ, (9.11)

де R -втрати тиску на 1 м довжини повітропроводу, Па; L - сума довжин ділянок повітропроводів з постійним діаметром, м; НД -динамічний тиск, Па; ∑ ξ - сума коефіцієнтів місцевих опорів (відводи, трійники, перехідні патрубки тощо).

9.4.5. Для очищення забруднених потоків повітря аспіраційних систем від продуктового пилу застосовують батарейні циклони типу 4БЦШ, УЦ-38, рукавні фільтри Г4-1БФМта фільтр-циклони РЦІЕ. Фільтри типу Г4-1БФМ розміщують до вентилятора. Всі інші типи очисних пристроїв можна розташувати як до, так і після вентилятора.

Батарейні циклони підбираються за швидкістю повітря у вхідному патрубку Vвх, яка повинна бути для типу 4БЦШ в межах 16...18 м/с, для типу УЦ - в межах 10...12 м/с.

Вхідну швидкість повітря Vвх визначають за формулою, м/с:

, (9.12)

де а1, б1 - розміри вхідного перетину батарейної установки циклонів, м; QП -продуктивність аспіраційного відбору повітря із урахуванням підсмоктування повітря через нещільності у повітропроводах, м3/с:

QП = 1, 05 ∑ Qа, (9.13)

де ∑ Qа - продуктивність повітряних потоків усіх аспіраційних приймачів системи, м3/с.

Втрати тиску в батарейному циклоні Нц знаходять за формулою, Па:

Нц= 0, 5 ξ ц ρ VВХ2, (9.14)

де ξ ц - коефіцієнт опору батарейного циклона.

Для циклонів типу 4БЦШ - ξ ц =5, для УЦ - ξ ц =20 Dц ( Dц - діаметр одного циклона, м).

Кількість повітря, що підсмоктується в батарейний циклон, Δ QП приймають: для 4БЦШ і однорядних установок циклонів УЦ - 0, 0417 м3/с, для дворядних установок УЦ-0, 071 м3/с.

Фільтр вибирають за витратою знепилюваного повітря Qф3/с) та його навантаженням на одиницю фільтрувальної поверхні тканини q3/см2).

Розрахункову поверхню тканини фільтрів Fф визначають за формулою, м2:

Fф =q-1· Qф, (9.15)

Питоме повітряне навантаження на фільтрувальну тканину приймають: для фільтрів Г4-1БФМ - 0, 016...0, 033 м3/с-м2, для фільтрів РЦІЕ - 0, 083...0, 133 м3/см2.

Значення Qф приймають: при одноступеневому очищенні повітря - Qф =1, 05 QП, м3/с, при двоступеневому Qф = QП + Δ QП, м3/с. Кількість повітря, що підсмоктується у Фільтри при двоступеневому очищенні Δ QП, залежить від типорозміру фільтра (Г4-1БФМ30, Г4-1БФМ45, Г4-1БФМ60, Г4-1БФМ90) і приймається в межах - 0, 111...0, 333 м3/с.

На підставі даних розрахунку фільтрувальної поверхні тканини (формула 9.14) за допомогою таблиць, що наводяться у спеціальній літературі, вибирається необхідний типорозмір фільтра.

Втрати тиску Нф у фільтрах Г4-1БФМ та РЦІЕ теж визначаються за графіками, які наводяться у спеціальній літературі. Для цього уточнюється фактичне питоме навантаження qф на фільтрувальну тканину, м3/см2:

qф = Qф· Гф-1, (9.16)

Підсмоктування повітря Δ QП у фільтри-циклони РЦІЕ слід приймати 5% від загальної кількості повітря QП.

Промисловість випускає фільтри-циклони РЦІЕ із фільтруючою поверхнею - 1, 7...40, 6 м2, кількість рукавів - 4...72 шт. в залежності від витрати повітря, що надходить на очищення, - 0, 2...6, 24 м3/с.

9.4.6. Вентилятори вибирають за загальними втратами тиску аспіраційної установки Ну продуктивністю повітря Qу. Розраховують загальні втрати тиску Ну в аспіраційній системі, Па:

Ну=1, 1∑ Н1, (9.17)

де ∑ Н1 - сумарні втрати тиску в обладнанні, повітропроводах, очисному пристрої, Па.

Загальна кількість повітря, що відсмоктується (продуктивність аспіраційних установок), м3/с:

Qу=QП + Δ QП. (9.18)

За графіками або таблицями спеціальної довідкової літератури підбирають продуктивність Qв та повний напір Нв вентилятора. У разі необхідності встановлювальну потужність електродвигуна вентилятора Nв можна розрахувати за формулою, кВт:

, (9.19)

де k3 - коефіцієнт запасу потужності електродвигуна (1, 15 - при потужності до 5 кВт, 1, 1 - при потужності більше 5 кВт);

η в -ККД (коефіцієнт корисної дії) вентилятора (0, 7...0, 85);

η пер - ККД передачі (1, 0 - колесо вентилятора безпосередньо насаджено на вал електродвигуна; 0, 98 - передача через механічну муфту; 0, 95 - клинопасова передача);

η п - ККД, що враховує опір у підшипниках (0, 98)







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.