Та прилади для їх вимірювання

Для визначення температури повітря у виробничих приміщеннях використовуються звичайні ртутні і спиртові термометри, термопари або термоанемометри. Так, наприклад, термометр метеорологічний скляний ТМ-6 має діапазон виміру від -30 до +50°С, похибка вимірювання 0, 2^оС. Термоанемометр ЭА-2м визначає температуру повітря в межах від 10 до 60°С, а термоанемометр ТА-8м в межах від 0 до 60°С. Найчастіше температуру повітря визначають за сухим термометром психрометра (рис. 7.1).

В приміщеннях, де є значні джерела променистого тепла, для більш точного визначення фактичної температури повітря застосовується подвійний термометр, який складається з двох термометрів - один з зачорненим термобалоном, а другий - з посрібленим. Посріблений відбиває променисте тепло і реагує на конвективне, а зачорнений - реагує на променисте і мало реагує на конвективне.

При користуванні подвійним термометром фактична температура повітря t °С, визначається за виразом:

t = t_c - K(t_ч - t_c), (7.1)

де t _с - показання термометра з посрібленим термобалоном, °С;

К - константа приладу (наводиться у паспорті або інструкції до приладу);

t_ч - показання термометра з зачорненим термобалоном, °С.

Швидкість руху повітря в приміщеннях вимірюють приладами: анемометрами, термоанемометрами, анемометрами (крильчастими, індукційними та чашковими) (рис.7.2). Відносну вологість повітря визначають стаціонарними або аспіраційними психрометрами (рис. 7.1). Психрометри складаються із сухого та вологого термометрів. Резервуар вологого термометра міститься у зволоженому середовищі. За різницею показників термометрів, користуючись психрометричною таблицею, визначають відносну вологість.

РИС. 7.1. Психрометри:

а) стаціонарний; б) аспіраційний;

1, 2 – сухий та вологий термометри; 3 – резервуар з водою; 4 – трубка для просмоктування повітря; 5 – вентилятор, що обертається від пружини.

Рис. 7.2. Анемометри:

а) чашковий; б) індукційний: в) крильчастий;

1 -крильчатка: 2 – перемикач

Для реєстрації атмосферного тиску застосовують барометри. Найбільш поширеними в промисловості і в побуті є барометри анероїди. При необхідності реєстрації параметрів мікроклімату протягом часу вживають самописні прилади: термографи, гігрографи, барографи та ін. (рис. 7.3).

Рис 7.3. Прилади з само записом:

1) термограф; 2) гігрограф;

1 - стрічка - діаграма на барабані з годинниковим механізмом; 2) - перо;

3 - біметалева пластинка; 4- пучок волосся

Відносну вологість можна визначати приладами - гігрометрами. Принцип їх дії базується на здатності деяких матеріалів змінювати свою пружність в залежності від вологості повітря. Цю здатність має волосся людини і тварини, натуральна шкіра, деякі синтетичні матеріали. Промисловістю випускається гігрометр сорбційний типу ГС-210, який вимірює відносну вологість в межах 15...100% і має похибку 3%.

Подібні прилади виробляють у деяких державах: гігрометр Yenway - в Англії; гігрометр Hygtotest - 6200 - у Німеччині.

При вимірюванні в приміщеннях малих швидкостей руху повітря можна користуватися кататермометром (від 0, 02 до 1 м/с). Це спиртовий термометр, шкала якого поділена на три градуси (35...38°С). Для визначення швидкості руху кататермометр підігрівають у воді з температурою 65...75'С доти, доки спирт із термобалона заповнить капіляр і підніметься до половини верхнього розширення. Після цього кататермометр виймають з води, протирають насухо і підвішують в зоні, де треба визначити швидкість руху повітря. За секундоміром фіксують час охолодження приладу від 38 до 35°С. З таблиці або графіку, що додається до приладу, визначають фактичну швидкість руху повітря.

В приміщеннях зі значним живленням тепла для визначення енергетичної освітленості, що створюється за рахунок нагрітих поверхонь обладнання, приладів, що опалюють та освітлюють, сонячного випромінювання, що прони­кає крізь віконні прорізи, застосовують прилади: радіометри (РОТС-11), спектрорадіометри (СПР) та інспекторські дозиметри (ДОИ-1). Вони вимірюють поверхневу щільність потоку енергії, Вт/м².

Для визначення температури нагрітих поверхонь використовують контактні термометри (ЗТП-И), термоперетворювачі опору (ТХК, ММТ) та ін.

Відносна вологість φ на практиці найчастіше визначається з психрометричної таблиці за показаннями психрометра. Для цього треба знати різницю між температурами сухого t_с і вологого t_в термометрів, тобто Δ t = t_с-t_в, і на перетині показників t_в і Δ t знаходиться значення φ, %. Більш точну відносну вологість можна розрахувати за психрометричною формулою, %:

φ = , (7.2)

де Р_р.нас і Р_с.нас - парціальний тиск водяної пари у разі насичення повітря вологою при температурах відповідно точки роси і сухого термометра; А=0, 000677 - психрометричний коефіцієнт; Р_б - барометричний тиск повітря, мм рт.ст.

Відносну вологість можна також легко визначити з діаграми стану вологого повітря (I-d або I– x діаграма).

Після визначення фактичних значень параметрів мікроклімату їх порівнюють з нормативними значеннями. При їх розбіжності вживають заходів до нормалізації фактичних параметрів.