Складська мережа

Складська мережа - значний елемент логістичних систем. Побудова цієї мережі впливає на витрати, що виникають у процесі доведення товарів до споживачів, а через них і на кінцеву вартість реалізованого продукту.

Завдання, які найбільше часто виникають при проектуванні логістичних систем безпосередньо стосовні до складів:

- скільки складів мати в логістичній системі;

- де розмістити склади;

- мати власний склад, або користуватися найманим;

- які функції покладають на склад у проектованій логістичній системі.

При організації складської підсистеми вибирають раціональні види тари, навантажувального, розвантажувального, транспортного й складського встаткування, погоджують схеми механізації ПРТС робіт із всього циклу руху вантажів, а також вирішують ряд інших завдань.

Логістичний процес на складі

Логістична організація складських процесів припускає розробку й використання стандартів підприємства на технологічні операції, включаючи вантажно-розвантажувальні роботи, приймання вантажів за кількістю і за якістю, комплектацію, зберігання, а також багато інших складських операцій.

Стандартизації підлягають у першу чергу наступні операції:

- операції, від якості виконання яких істотно залежить рівень сервісу, наприклад, операція контролю складу гетерогенної паллети, тобто паллети, на яку на складі зібрали різні вантажі;

- операції, що впливають на схоронність матеріальних цінностей, наприклад, процедура передачі змін, процедура інвентаризації або процедура допуску на територію складу;

- операції, від раціональності виконання яких істотно залежать витрати складу, наприклад, комплектація замовлень покупців, видатки на які можуть становити до 50 % бюджету складу.

Тара

Оснащення виробничого процесу сучасною уніфікованою тарою є першочерговою умовою комплексної механізації й автоматизації транспортно-складських і перевантажувальних операцій. Застосування тари дозволяє значно підвищити продуктивність праці складського персоналу, скоротити видатки на переробку вантажу й підвищити схоронність складованих вантажів. Тару можна класифікувати за різними ознаками.

За призначенням:

- споживча тара - надходить разом із продукцією (первинне упакування);

- транспортна тара - служить для тимчасового розміщення вантажів при їхньому транспортуванні й складуванні;

- оборотна;

- необоротна;

- тара-устаткування

За частотою використання: багатооборотна і разова.

За конструкцією:

- розбірна;

- нерозбірна;

- відкрита;

- закрита;

- розбірно-складна.

Залежно від виду матеріалу, з якого виготовлена тара:

- дерев'яна - у вигляді дощатих і фанерних ящиків, піддонів, решетувань і бочок. Для зберігання й транспортування рідких і сухих вантажів широко застосовують дерев'яні бочки (заливні та сухотарні). Як правило, бочки скріплюються сталевими обручами;

- металева - тара, яка, як правило, використовується багатооборотна.

Наприклад, для пакетних перевезень застосовуються плоскі металеві піддони: однонастильні й двонастильні; для зберігання рідких, сипучих і газоподібних вантажів - металеві цистерни, бочки, балони, фляги, бідони, каністри, ящики: з опорами, без опор зі стінкою, що відкривається, з відкритою стінкою, стоякові;

- полімерна - широко використовується як для внутришньо-складського складування, так і для транспортування продукції. З полімерних матеріалів виготовляються ящики, піддони, лотки, кошики, цистерни, бочки, каністри, бідони, банки, сулії, фляги; з листових матеріалів - лотки, коробки, касети;

- картонна;

- скляна;

- тихорецька;

- паперова;

За габаритами:

- комбінована.

- малогабаритна;

- великогабаритна;

- стандартна;

- нестандартна.

За фізико-хімічними властивостями:

- м'яка;

- тверда;

- напівтверда;

- герметична;

- ізотермічна;

- негерметична.