Загальна класифікація тампонажних матеріалів

За фізико-хімічною природою базові тампонажні матеріали (цемен­ти), які тверднуть, можна поділити на водостійкі і неводостійкі. Нево-достійкі тампонажні матеріали використовують у тих випадках, коли там­понажний матеріал не контактує з напірними водами [341].

За характером застосування тампонажні матеріали поділяють на: 1) базові, придатні і для безпосереднього використання, і як основа для отримання спеціальних (модифікованих) тампонажних цементів; 2) моди­фіковані, які називаються також тампонажними сумішами; 3) спеціальні додатки, котрі можуть окремо використовуватись як тампонажні мате­ріали, а також застосовуватись для їх модифікування.

За особливими властивостями тампонажні матеріали поділяють на: швидкосхоплювані; повільносхоплювані; корозійностійкі до певних сере­довищ; розширювані; із закупорювальними властивостями; з особливо високою рухомістю; з низькою водовіддачею; армовані волокнами.

За видом рідини замішування розрізняють такі тампонажні розчини [550]: водні, водоемульсійні (водонафтові) і нафтоцементні. Ці розчини за

часом початку схоплювання ще додатково діляться на [550]: швидкоту-жавні (менше 40 хв.); прискоренотужавні (40 хв. - 1 год. 20 хв.); нор-мальнотужавні (1 год. 20 хв. - 2 год.); повільнотужавні (понад 2 год.).

За областю застосування тампонажні матеріали поділяють на призначені для [341]: цементування нафтових, газових, водонагнітальних, геологічних і глибоких свердловин іншого призначення; тампонування закріпного простору шахт, тунелів та інших подібних споруд; тампо­нування грунтів у гідротехнічному і шахтному будівництвах; спорудження траншейних стінок.

Можливі й інші сфери застосування, де потрібні спеціальні тампонажні

матеріали.

Тампонажні матеріали, які призначені для цементування нафтових і газових свердловин, використовуються майже при всіх видах капітального ремонту свердловин, зокрема для здійснення робіт з ізоляції припливу вод, кріплення свердловин (цементування обсадних колон) і сипких порід у привибійній зоні пласта, ремонту обсадних колон і т. д.

Більшість із відомих мінеральних в'яжучих речовин може бути використаною як базові тампонажні матеріали [341]. До найважливіших з них відносяться: портландцемент, металургійні шлаки, кальцієво-силікатні в'яжучі речовини гідротермального тверднення, магнезіальні в'яжучі речовини, глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи, гіпсові в'яжучі речовини, в'яжучі речовини на основі водорозчинних силікатів, органічні і органо-мінеральні в'яжучі на основі полімерів.

У залежності від виду в'яжучої основи тампонажні матеріали ді­ляться на [550]: а) тампонажні цементи на основі портландцементу; б) тампонажні цементи на основі доменних шлаків; в) вапняно-піщані су­міші; г) інші цементи (гіпсові, белітові, на основі природних мінералів та гірських порід і т. п.); г) тампонажні скріплювачі на полімерній основі.

У залежності від додатків {наповнювачів) цементи поділяють на [550]: піщані, волокнисті, пуцоланові, трепельні, гель-цементи, гематито-магнетитові, шлакові, перлітові та інші.