Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Принципи та функції прогнозування нац.. ек, класифікація прогнозів.
Процес прогнозування відбувається виходячи з таких принципів: · принцип наукової обґрунтованості; · принцип системності, передбачає розгляд об’єкта прогнозування як системи, що є сукупністю великої кількості елементів та взаємозв’яків між ними; · принцип адекватності - означає, що прогнози і прогнозна інформація повинні відображати реальні процеси в економіці; · принцип альтернативності або багатоваріантності; · принцип цілеспрямованості, тобто прогноз має відповідати певним цілям; · принцип ефективності, забезпечується в тому випадку, коли за мінімальної кількості вхідних даних досягається максимальна кількість вихідних даних. Загалом прогнозування виконує наступні функції: а) науковий аналіз соціально-економічних, науково-технічних та техніко-технологічних процесів, що відбуваються в рамках національної економіки. Ця функція реалізується в три етапи: · ретроспекція – це вивчення минулого стану об’єкту; · діагноз – визначення сучасного стану об’єкту; · проспекція - визначення майбутнього стану об’єкту. Обов’язковим елементом є верифікація, тобто оцінка достовірності прогнозу; б) оцінка об’єкта прогнозування на основі обраних альтернатив, тобто розробляються кілька варіантів прогнозів майбутнього стану об’єкта, які аналізуються і порівнюються за певними критеріями; в) підготовка управлінських рішень (по суті це підготовка рекомендацій для прийняття рішень); г) оцінка можливих наслідків прийнятих рішень Існує класифікація прогнозів за наступними критеріями: 1. За критеріями контрольованості: - контрольовані прогнози, тобто прогнози процесів, що контролюються інституціями; - неконтрольовані прогнози. 2. За критерієм масштабу: - мікропрогнози (прогнози розвитку окремих економічних суб’єктів); - галузеві прогнози; - макропрогнози (розвитку національної економіки); - мегапрогнози (розвитку глобальної економіки). 3. За критерієм строків прогнозування: - оперативний (на строк до одного місяця); - короткостроковий (до одного року); - середньостроковий (до п’яти років); - довгостроковий (до 15-ти років). 4. За критерієм об’єктів прогнозу: - прогнози зміни запасів природних ресурсів; - прогнози руху трудових ресурсів; - прогнози динаміки інвестицій; - прогнози науково-технічного розвитку; - прогнози соціального розвитку; - прогнози динаміки зайнятості; - прогнози динаміки доходів. 5. За критерієм кількості об’єктів прогнозування: - одиничний прогноз; - множинний прогноз. 6. За критерієм часового інтервалу прогнозування: - точний прогноз; - інтервальний прогноз. 7. За функціональними ознаками: - пошуковий прогноз - базується на існуючих тенденціях і закономірностях; - нормативний – базується на нормативах. 8. За критерієм варіантів прогнозування: - песимістичний; - оптимістичний; - середній (стриманий).
|