Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Гарячка.
|
|
2. План обстеження:
- загальний аналіз крові
- загальний аналіз сечі
- загальний аналіз калу
- біохімічний аналіз крові: білірубін, АЛТ, АСТ, загальний білок, сечовина, креатинін, глюкоза, КОС
- RW
- HBsAg
- ЕКГ
- УЗД ОЧП
- аналіз крові на малярію: товста крапля + мазок
3. Лікування:
- ліжковий режим
- дієта стіл № 5
- рясне пиття (до 3000 мл на добу)
- делагіл з примахіном відмінити
- хінін дегідрохлоріда 0, 65 тричі на добу, per os, протягом 3 діб
- 5% розчин глюкози 400, 0 в/в крапельно
- розчин трисіль 400, 0 в\в крапельно
- аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
- діазолін 0, 1 х 3 рази на добу, per os
Заповнити таблицю: a=3
Особливості малярії, викликаної різними плазмодіями
| Вид ознаки | Трьохденна (vivax-мал.) | Трьохденна (ovale-mal.) | Чотирьохденна malar. guartana | Тропічна mal. tropica |
| Тривалість спорогонії (дні) | 8 – 16 | 12 - 14 | 12 – 16 | 8 - 22 |
| Температура, необхідна для спорогонії | > 160С | > 230 С | > 160 С | > 200 С |
| Тривалість прееритроцитарної стадії (дні) | 6 - 8 | 8 - 9 | 12 - 16 | 5 – 7 |
| Тривалість еритроцитарної шизогонії | 48 годин | 48 годин | 72 години | 48 годин |
| Плазмодії інвазують еритроцити | Молоді | Молоді | Зрілі | Молоді та зрілі |
| В периферічній крові визначають | всі стадії | всі стадії | всі стадії | Тільки кільцевидні форми та гамонти |
| Інтенсивність паразитемії | До 1-2% | До 0, 5-1% | До 1-2% | 10-15% та більше |
| Кількість паразитів в 1 мм3 крові | 10 000 | 9 000 | 6 000 | 20 000 та більше |
| Інкубаційний період | 10-16 днів, 6 -12 мес | 16-18 днів, 6-12 міс. | 20-40 днів | 8-14 днів |
| Продром | + | + | + - у неіммуних | + - у неіммуних |
| Ініційна лихоманка | + часто | - + можлива | - + можлива | Важко встановити |
| Час нападу лихоманки | в першій половині дня | в вечерні години | В першій половині дня | В любий час доби |
| Тривалість малярійного па-роксизму (години) | 6 - 8 | 6 –8 | 8-10 | 16 - 36 та більше |
| Озноб | + | + слабі | + | Можуть бути відсутні |
| Жар | + | + | + | + |
| Піт | + | + | + | +- |
| Покращення самопочуття періоді апірексії | + | + | + | - |
| Рані рецидиви | + | + | + | + |
| Тривалість існування нелакованої інфекції (роки) | 1, 5 - 4 | 1, 5 - 4 | До 50 років | 1 – 2 |
| Пізні рецидиви | через 6 -12 міс | через 6 -15 міс | через 10-30 років | - |
| Анемія | + + | + | + | + + + |
| Збільшення селезінки | + + + | + + | + | + |
| Збільшення печінки | + + | + + | + | + |
| Розрив селезінки | Можливий | - | - | - |
| Ураження нирок | + - | - | + нефрозо-нефрит | + |
| ГНН | - | - | + | + (до 0.1%) |
| Малярійна кома | - | - | - | + |
| Малярийний алгід (ІТШ) | - | - | - | + |
| Гемоглобінурійна лихоманка | - | - | - | + |
| Гострий гемоліз | - | - | - | + |
| Малярійний тифоїд | - | - | - | + |
| Блискавична малярія | + | - | - | - |
| Набряк легень | + | - | - | + |
| Гострий малярійний гепатит | - | - | - | + |
| Геморагічний синдром | + - | - | - | + - |
| Жовтяниця (гемолітична) | + - | + - | + - | + + (часто) |
| Летальність | + | + | + | + + + |
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати
на практичному занятті:
· Оволодіти методикою обстеження хворого на малярію
· Провести курацію хворого на малярію
· Провести диференціальну діагностику різних видів малярії
· Скласти план лабораторного обстеження хворого на малярію
· Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на малярію
· Розпізнати ускладнення малярії
· Скласти план лікування хворому на малярію
· Визначити лікарську тактику в разі виникнення невідкладних станів
· Оформити медичну документацію за фактом встановлення діагнозу малярії.
4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики малярії:
| № | Завдання | Послідовність виконання | Зауваження, попередження щодо самоконтролю |
| 1. | Оволодіти методикою обстеження хворого на малярію | 1. З’ясувати скарги 2. Анамнез хвороби 3. Анамнез життя 4.Епідеміологічний анамнез | Відокремити скарги, що характеризують синдроми: - загальної інтоксикації, органних уражень, додаткових уражень Послідовність та терміни виникнення - лихоманки - ознобу - поту - додаткових синдромів (нудота, блювання, діарея та інше) - перенесені хвороби З’ясувати: - перебування в епідемічному по малярії регіоні - проведення особистої хіміопрофілактики |
| 2. | Провести курацію хворого | 1. Загальний огляд Шкірні покрови Очі Ротоглотка 2. Пальпація Лімфатична система Легені Живіт 3. Перкусія Серце Легені 4. Аускультація Серце Легені | - Оцінити стан хворого, положення, стан свідомості, наявність чи відсутність менінгеальних знаків - наявність жовтяниці, її колір - наявність склериту, кон’юнктивіту - наявність гіперемії, набряку слизової оболонки ротоглотки - розміри, щільність та болючість лімфатичних вузлів - голосове тремтіння - розміри та властивості печінки та селезінки - болючість при пальпації живота - перкуторні межі серця - порівняльна топографічна перкусія легень (наявність чи відсутність перкуторних ознак ущільнення легеневої тканини) - ритм, гучність серцевих тонів - характер дихання – везикулярне, жорстке, бронхіальне; послаблене, посилене - патологічні дихальні феномени – крепітація, хрипи та їх характер, локалізація, зміни під час фаз дихання, після кашлю - бронхофонія |
| 3. | Провести лабораторне дослідження | 1.Загальний аналіз крові 2.Загальний аналіз сечі 3. ЕКГ 4.Рентгенологічне дослідження ОГП 5.Біохімічне дослідження крові 6.Паразитологічне дослідження | - рівень лейкоцитів, п/я нейтрофілів лімфоцитів, ШЗЕ - наявність лейкоцитів, еритроцитів, білку - ознаки інфекційно-токсічного міокардиту (є/немає) - дифузне або вогнищеве ураження легеневої тканини - рівень білірубіну, його фракцій, АлАт, АсАТ, сечовина, креатинин - КОС, електроліти - коагулограма - глюкоза крові - мазок та товста крапля крові (забір краще виконувати на висоті лихоманки) |
5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
|
|