Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організація навчального простору для дутей з ушкодженням ОРА.






Дітей з ушкодженням опорно-рухового апарату (ОРА) в залежності від потреб у допоміжних засобах, які вони застосовують при пересуванні, можна розподілити на 3 групи:

- діти, які мають невеликі фізичні ушкодження та, відповідно, незначні обмеження можливостей самостійного пересування та навчання і не потребують допоміжних засобів;

- · діти, які застосовують милиці, опірні тростини чи рухомі опори;

- · діти, неспроможні до ходіння, змушені користуватися інвалідним візком.

Проблеми доступності навчання учнів з вадами ОРА, в основному, повязані з бар‘єрністю оточуючого середовища (для візочників), а також труднощами комунікації, конспектування та виконання письмових робіт (для діте з ДЦП).

Найпростішим засобом допомоги при ходінні є опірна палиця. Пересування при спиранні на палицю однією рукою потребує простору шириною 70 см, а на дві палиці двома руками - 90 см. Найбільших площ та простору потребує пересування на інвалідному візку. Тому при проектуванні та будівництві освітнього середовища, як зовнішнього так і внутрішнього, визначальними є вимоги врахування потреб саме людей на візках. Так, наприклад, мінімальна допустима ширина коридору для проїзду одного візка (з урахуванням можливості одночасного проходу інших студентів) становить 140 см, а для проїзду двох візків необхідно щонайменш 164 см.

Практичний аналіз архітектурної доступності звичайних університетських приміщень, проведений за участю студентів та викладачів з вадами ОРА, показав широкий спектр незручностей, суттєвих для цих людей, але непомітних для інших. А саме:

- непристосованість міського транспорту, надмірна висота бордюрів і відсутність пандусів ускладнює можливість дітей-візочників самостійно дістатися до школи;

- · недостатня ширина дверних пройомів призводить до недоступності ряду приміщень для учнів-візочників:

- пересуванню учнів з вадами ОРА в класі перешкоджає недостатня ширина проходу між рядами парт, яка має перевищувати ширину стандартного візка (80 см);

- · розміщення портфелів і сумок біля чи по боках парт створює додаткову проблему у пересуванні учнів з вадами ОРА між ними;

- · конструкція стандартних парт, до яких жорстко закріплено сидіння, унеможливлює розміщення біля них студента на візку і затрудняє конспектування;

- · непристосованість туалетних кімнат до потреб студентів з вадами ОРА унеможливлює їх навчання впродовж 6-8 годин;

- · непристосованість чи відсутність ліфтів робить недоступними приміщення на всіх поверхах, крім першого, для студентів-візочників без сторонньої допомоги;

- · розміщення таксофонів чи телефонів внутрішнього зв‘язку на стіні на рівні вище 160 см ускладнює комунікацію таких учнів.

Для забезпечення архітектурної безбар‘єрності навчання учнів з вадами ОРА необхідно забезпечити просторове формування їх співіснування в оточуючому середовищі та визначити відповідний технологічний простір, потрібний для класної та позакласної роботи. Формування технологічного простору (ТП) полягає у визначенні меж руху, а також існуючих можливостей загальної рухомості на підставі постійних обстежень інваліда в процесі його навчання, реабілітації та життєдіяльності в межах ВНЗ. Внаслідок цього визначаються працездатність, характер і обсяг пізнавальної діяльності, необхідні допоміжні засоби навчання, прилади, обладнання робочого місця.

Опис ТП охоплює наступні аспекти: вертикальну і горизонтальну проекції, що окреслюють максимальне коло рухів студента з інвалідністю, оптимальні висоту і глибину його рухів, вимоги до робочого місця школяра, зокрема ширину, висоту і глибину робочої зони, наявність додаткового місця для візків, ортопедичнихапаратів тощо. Вимоги з безпеки життєдіяльності такої людини в освітньому середовищі передбачають відсутність небезпечних предметів та перешкод у зоні її руху.

Оскільки реальне середовище ВНЗшколи лише частково пристосоване до потреб студентшколярів-візочників, для них замовляється спеціальний транспорт, щоб дістатися до школи, надається постійна допомога супроводжувачів (волонтерів) для пересування в межах школи, доставки книг з бібліотеки, якщо вона розташована на верхніх поверхах, транспортування до класів чи адміністративних приміщень за відсутності ліфтів тощо. Для таких студентів обладнуються спеціалізовані робочі місця в Центрі самостійної роботи.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.