Особливості супроводу навчання студентів з вадами зору

Розробка системи супроводу навчання осіб з вадами зору базувалась досліджені особливості психофізичного розвитку, навчання, соціалізації цієї категорії осіб. В залежності від ступеню порушення функції зорового аналізатора виділяють дві категорії людей:

- Сліпих (або незрячих), у яких зорові відчуття або зовсім відсутні, або зберігається відчуття світла чи незначний залишковий зір;

- Слабозорих, які мають низьку гостроту зору, що піддається корекції за допомогою окулярів та інших оптичних засобів.

Велике значення для розвитку психіки незрячої людини має час настання сліпоти. Психічний розвиток сліпої чи слабозорої особи має свої особливості. Сліпі особи не можуть безпосередньо сприймати візуальні й просторові ознаки об’єктів і явищ навколишньої дійсності, що серйозно збіднює їх чуттєвий досвід, ускладнює орієнтування в просторі, перешкоджає образному мисленню. Сліпота також негативно впливає на формування моторно-рухової сфери людини.

На розвитку вищих форм пізнавальної діяльності (логічного мислення, мови, довільного запам’ятовування, цілеспрямованої уваги) сліпота, по суті, не відбивається. Однак певна дисгармонія у взаємодії чуттєвих та інтелектуальних (пов’язаних з абстрактно-логічним мисленням) функцій у них нерідко має місце. Наприклад, перевагою словесно-логічної форми пізнання над чуттєвою можна пояснити те, що сліпі особи іноді володіють досить широким запасом абстрактно-словесних конструкцій, не наповнених, однак, адекватним конкретно-предметним змістом. Спостерігається у них і деяке відставання у розумінні слів з конкретним значенням.

Сліпа людина зберігає значні можливості повноцінного пізнання. Втрачена функція зорового аналізатора у сліпих людей компенсується за рахунок активної діяльності збережених аналізаторів – слухового, рухового, тактильного тощо. Процеси компенсації багато в чому залежать від збереженості залишкового зору. Успіх компенсаторних процесів залежить також від ставлення оточуючих та залучення незрячих у навчальну та трудову діяльність. Компенсація відбувається внаслідок активізації аналітико-синтетичної функції та формування певної мотивації.

Що стосується слабозорих людей, то основним видом відчуттів у них залишається зір.

Слух сліпих розвивається в цілому нормально і, за умови інтенсивного застосування, підвищується його чутливість. Це дозволяє при повному чи частковому порушенні функції зору успішно опановувати знання і реалізовувати їх на практиці.

У сліпих різко підвищується активність дистальних частин тіла, особливо тактильна чутливість пальців рук, що використовується у пізнавальній і трудовій діяльності сліпих для читання рельєфно-крапкового шрифту Брайля.

Дотик є необхідним компонентом людської діяльності, а при втраті зору компенсує його пізнавальні і контролюючі функції. Дотик дає сліпому необхідні знання про навколишній світ і досить точно регулює його взаємодію з середовищем, є одним з основних засобів компенсації сліпоти.

Для полегшення орієнтації таких студентів в навчальному середовищі необхідно застосування акустичних та дотиково-візуальних допоміжних засобів, наприклад, рельєфних позначень нумерації аудиторій, поверхів на кнопках ліфтів, світлових та звукових засобів сигналізації тощо.

В залежності від того, який ступень втрати зору мають діти, у них можуть виникати певні труднощі у навчанні. Деякі студенти, що мають низький зір, але користуються оптичними засобами корекції, можуть навчатися в класі поруч з іншими ділтьми. Іншим може бути важко читати звичайні друковані матеріали, вони можуть не бачити записів або малюнків на дошці. Специфіка навчання незрячих студентів та тих, хто має значний відсоток втрати зору, який не дозволяє самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, зводиться до того, що вся інформація (тексти лекцій, підручники, малюнки, графіки, таблиці тощо) повинна пред’являтися їм в альтернативному форматі - в озвученому вигляді, або за Брайлем.

В процесі навчання діти з вадами зору можуть застосовувати сучасні спеціальні технології навчання та адаптивні технічні засоби.

Завдяки спеціальним комп‘ютерним технологіям діти з вадами зору мають можливість читати чи прослуховувати плоскодруковані тексти; самостійно виконувати письмові роботи (в електронному варіанті); редагувати тексти; використовувати Інтернет, зокрема, для пошуку інформації, спілкування, дистанційного навчання. Інформація з комп’ютера сприймається незрячими студентами двома способами: за допомогою синтезатора мови (на слух) та за допомогою брайлівського дисплей-рядка (тактильно).

Рівний доступ до навчання незрячих та слабозорих дітей реалізується завдяки адаптивним технологіям, за допомогою яких навчальний матеріал перетворюється у вигляд, адаптований до потреб студентів з вадами зору. Ці технології включають:

- підготовку та тиражування аудіо - та відеозаписів лекційних матеріалів, виготовлення електронних конспектів лекцій (формування медіатеки);

- підготовку та тиражування ілюстративного матеріалу, зокрема, тифлоілюстрацій;

- виготовлення навчальних матеріалів збільшеним шрифтом;

- застосування в навчальному процесі мультимедійних курсів;

- навчання діей користуванню адаптивними технічними засобами: комп‘ютером та периферійними пристроями, програмним забезпеченням, відеолупами, магніфайєрами, медіатекою та іншими засобами;

- · підготовку груп комп’ютерів для підтримки навчання учнів тощо.

Лекція 3.

ТЗН для осіб з порушеннями слуху.

План

1. ТЗ як засіб соціальної реабілітації осіб з вадами слуху.

2. Історія створення сурдотехнічних засобів навчання

3. Класифікація сурдотехнічних засобів.

4. Використання технічних засобів у навчанні глухих школярів.

5. Використання комп'ютерів у навчанні дітей з порушеннями слуху.

6. Висновок.

7. Література.