Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Теперішній час дійсного способу активного стану
|
|
(Praesens indicatī vi actī vi)
Теперішній час дійсного способу активного стану утворюється додаванням до основи інфекта особових закінчень активного стану:
| Singulā ris | Plurā lis |
| 1. -o | 1. -mus |
| 2. -s | 2. -tis |
| 3. -t | 3. -nt |
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens indicatī vi actī vi:
| Особа | І | ІІ | ІІІ | IV |
| Praesens indicatī vi actī vi | ||||
| Singulā ris | ||||
| 1. | laudo | doce-o | leg-o | audi-o |
| 2. | lauda-s | doce-s | leg-i-s | audi-s |
| 3. | lauda-t | doce-t | leg-i-t | audi-t |
| Plurā lis | ||||
| 1. | laudā -mus | docē -mus | leg-ĭ -mus | audī -mus |
| 2. | laudā -tis | docē -tis | leg-ĭ -tis | audī -tis |
| 3. | lauda-nt | doce-nt | leg-u-nt | audi-u-nt |
Примiтка.
| 1. У дієсловах І, ІІ, ІV дієвідмін особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта. 2. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини відбулося злиття кінцевої голосної основи -ā із особовим закінченням -о: ā +о = о. (laudā -o = laudo – я хвалю). 3. У дієсловах ІІІ дієвідміни між основою і особовим закінченням вставляються короткі тематичні голосні: а) перед -s, -t, -m – -ĭ -; б) перед -nt– - ŭ -. 4. У дієсловах ІV дієвідміни у 3-й особі множини між основою і особовим закінченням вставляється - ŭ - за аналогією до ІІІ дієвідміни. |
Дієслово sum, esse (бути)
У цьому дієслові у системі інфекта є чергування основ es-/s-. Отже, різні форми утворюються від різних основ. При основі es- 3-я особа однини і 2-а особа множини теперішнього часу утворюються атематично (без вставних голосних), інші форми – тематично, наприклад:
| Singulā ris | Plurā lis |
| 1.sum | 1.sumus |
| 2.es | 2.estis |
| 3.est | 3.sunt |
| Nota bene! | У латинській мові при дієсловах відсутні особові займенники. Їхню роль виконують особові закінчення дієслів. |
Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatī vus praesentis)
Цей спосіб має форму 2-ї особи однини і 2-ї особи множини. Друга особа однини наказового способу утворюється відкиданням від неозначеної форми дієслова закінчення -re в усіх дієвідмінах. Друга особа множини наказового способу утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -te (пор.: укр. розповідай-те!).
У дієсловах ІІІ дієвідміни у 2-й особі однини до основи інфекта додається закінчення -е, а у 2-й особі множини між основою і закінченням - te ставиться поєднувальна голосна -ĭ.
Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін в imperatī vus praesentis:
| Дієвідміна | Неозначена форма дієслова | Singulā ris | Plurā lis |
| I | laudā re | 2. lauda! | 2. laudā -te! |
| II | docē re | 2. doce! | 2. docē -te! |
| III | legĕ re | 2. leg-e! | 2. leg-ĭ -te! |
| IV | audī re | 2. audi! | 2. audī -te! |
| Nota bene! | Наказовий спосіб 2-ї особи однини від дієслів ducĕ re – вести, dіcĕ re – говорити, facĕ re – робити, ferre – нести закінчується на приголосний: duc! веди!, dic! говори!, fac! роби!, fer! неси! Щоб виразити заперечення у наказовому способі в латинській мові вживається аналітична форма, яка складається із поєднання слів noli (singulā ris) – не смій!, nolī te (plurā lis) – не смійте! і неозначеної форми дієслова. Noli –наказовий спосіб 2-ї особи однини від дієслова nolle – не хотіти, nolī te – наказовий спосіб 2-ї особи множини від того ж дієслова. |
| Дієвідміна | Неозначена форма дієслова | Singulā ris | Plurā lis |
| I | laudare | 2. noli laudā re! | 2. nolī te laudā re! |
| II | docē re | 2. noli docē re! | 2. nolī te docē re! |
| III | legĕ re | 2. noli legĕ re! | 2. nolī te legĕ re! |
| IV | audī re | 2. noli audī re! | 2. nolī te audī re! |
Наказовий спосіб дієслова esse: es! – будь!, este! – будьте!
Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
1. Cogĭ to, ergo sum. – Я мислю, отже, я існую. Цитата з «Основ філософії» 1, 7, 9 (1644) французького мислителя Р.Декарта (1596-1650). Л.Українка у листі до О.П.Косач, 08–12.08.1898 р. писала: Scribo, ergo sum. – Я пишу, отже живу.
2. Dum spiro, spero. – Поки дихаю, сподіваюсь. Подібне висловлювання трапляється у «Листах до Аттіка» Ціцерона, ІХ, 10, 3: Aegrō to, dum anĭ ma est, spes esse dicĭ tur. – Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія. В іншій формі цю думку висловлює Сенека у «Моральних листах до Луцілія» LXX, 7: Omnia homĭ ni, dum vivit, speranda sunt. – Людині, поки вона жива, слід на все надіятись.
3. Vivĕ re est militā re. – Жити – значить боротися. Цей вислів належить Сенеці (4 р.до н.е. – 65 р. н.е.) («Моральні листи до Луцілія», XCVI, 5): Vivĕ re, mi Lucili, militā re est.
4. Qui tacet, consentit. – Хто мовчить, той погоджується.
5. Qui scribit, bis legit. – Хто пише, той двічі читає.
6. Qui quaerit, repĕ rit. – Хто шукає, той знаходить.
7. Bis dat, qui cito dat. – Двічі дає той, хто дає швидко. Вислів належить Піблілієву Сіру (І ст. до н.е.), авторові збірки «Сентенцій», 245: Inopі beneficium bіs dat, qui dat celerĭ ter. – Двічі робить послугу бідному той, хто робить її швидко.
8. Nota bene! – Добре зауваж! Зверни увагу!
9. Divĭ de et impĕ ra! – Поділяй і пануй! Походження вислову не з’ясоване. На нього натрапляємо у текстах італійського політика кінця XV – початку XVI ст. Мак’явеллі. Деякі вчені його автором вважають французького короля Людовіка ХІ (XV ст.), а інші – царя Філіппа, батька Олександра Македонського (IV ст. до н.е.).
10. Festī na lente! – Поспішай повільно! Латинський переклад грецького прислів’я σ π ε ύ δ ε β ρ α δ έ ω ς, яким користувався Октавіан Авґуст (31 р. до н.е.–14 р. н.е.), про що згадує Светоній (І ст. н.е.) у «Божественному Авґусті», 25.
Лексичний мінімум (дієслова)
| І дієвідміна | ІІ дієвідміна | ІІІ дієвідміна | ІV дієвідміна |
| festinā re – поспішати laudā re – хвалити amā re – кохати curā re – лікувати cogitā re – мислити notā re – помічати spirā re – діхати sperā re – сподіватись laborā re – працювати errā re – помилятись accusā re – обвинувачувати | docē re – навчати respondē re – відповідати habē re – мати florē re – розквітати exercē re – тренуватись nocē re – шкодити movē re – рухатись debē re – бути винним vidē re – бачити studē re – вивчати censē re – оцінювати | divĭ dere – ділити legĕ re – читати dіcĕ re – говорити facĕ re – робити absolvĕ re – виправдовувати defendĕ re – захищати vincĕ re – перемагати vivĕ re – жити discĕ re – навчати scribĕ re – писати statuĕ re – ставити | audī re – слухати finī re – закінчувати dormī re – спати venī re – приходити sentī re – відчувати munī re – укріпляти servī re – слугувати scī re – знати punī re – карати |
Вправи
1. Знайдіть основу інфекта і визначіть дієвідміну:
festī no, ā re fido, ĕ re quaero, ĕ re
valeo, ē re taceo, ē re veto, ā re
spiro, ā re consentio, ī re debeo, ē re
video, ē re reperio, ī re divĭ do, ĕ re
2. Провідміняйте в praesens indicatī vi actī vi й утворіть наказовий спосіб від таких дієслів:
vivo, ĕ re video, ē re
ausculto, ā re consentio, ī re
7. Від яких латинських слів походять українські деривати:
лаборант, дисципліна, дебет, валентність, віварій, нотація, декламація, консенсус, дивіденд, дивізія.
|
|