Respondēre, covēre, agĕre. - Давати відповіді, оформляти документи, виступати в суді (три види діяльності юриста).

Dic, duc, fac, fer. - Говори правду, веди справу чесно, роби, що потрібно, стійко перенось труднощі (чотири заповіді юриста).

Contra factum non est argumentum. - Проти факту немає аргументу.

Ignorantia non est argumentum. - Незнання (законів) - не аргумент.

Ius est ars boni et aeque. - Право є наука добра і справедливості.

Prior tempŏ re potentior iure. - Перший за часом - сильніший за правом.

Cui bono? Cui prodest? - У чиїх інтересах, кому вигідно?

Iuris consŭ ltis. - Юрисконсульт.

Lex videt iratom, iratis legem non videt. - Закон бачить розгніваного, розгніваний не бачить закону.

Unium castigā bis, centum emendā bis. - Одного покараєш, сотню виправиш.

Onus probandi. - Тягар доказу лежить на позивачеві.

Pacta sunt servanda. - Домовленості слід виконувати.

Iustitia in suo cuĭ que tribuendo centĭ nur. - Справедливість полягає в тому, щоб кожному дати, що йому належить.

Sublā ta causa tollĕ tur effectus. - Усунувши причину, усуваємо й наслідок.

Debes ergo potes. - Повинен, отже можеш.

Quad tibi fieri non vis, alteri ne fecĕ ris. - Чого не хочеш для себе, не роби іншому.

ЛЕКЦІЯ 4. (LECTIO QUARTA)

Морфологія. Дієслово (Verbum).

Qui quaerit, repĕ rit. Хто шукає, той знаходить.

Латинська мова за своєю граматичною будовою належить до індоєвропейських мов флективного синтетичного типу.

У мовах синтетичного типу слово одночасно виступає як лексична і граматична одиниця, оскільки змінна флексія слова (особові закінчення в системі дієвідмін, відмінкові закінчення в системі відмін тощо) визначає його відношення до інших слів речення. Наприклад, legit (він читає), legĭ tis (ви читаєте); форма librum (знахідний відмінок однини іменника liber (книжка) вимагає в реченні перехідного дієслова тощо.

Синтетичні мови протистоять аналітичним мовам, в яких слово переважно є лексичною одиницею, а граматичні зв’язки передаються службовими словами (допоміжні дієслова, особові займенники в системі дієвідмін, прийменники в системі відмін) чи порядком слів у реченні.

У мовах синтетичного типу трапляються аналітичні утворення, зокрема, часи і форми перфектного пасивного ряду, І і ІІ описові дієвідміни в латинській мові.

Аналітичні (описові) утворення в класичній латинській мові були тільки тенденцією розвитку, не змінюючи загального синтетичного характеру мови.

Із сучасних мов до синтетичних належать українська, польська, чеська, російська, німецька та ін., до аналітичних – англійська, фран­цузька та ін.