Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
M f n m f n
|
|
N. idem eǎ dem idem eī dem eaedem eǎ dem
G. eiusdem eorundem earundem eorundem
D. eidem eisdem
Acc. eundem eandem idem eosdem easdem eadem
Abl. eō dem eā dem eō dem eisdem
Означальні займенники
Ipse, ipsa, ipsum – сам, сама, саме; самий, сама, саме
Talis, talis, talis – такий, така, таке
Sg. Pl.
m f n m f n
N. ipse ipsa ipsum talis talis tale
G. ipsuis tali
D. ipsi tali
Acc.ipsum ipsam ipsum talem talem tale
Abl. ipso ipsā ipso talī
Sg. Pl.
N. ipsi ipsae ipsa tales tales talia
G. ipsō rum ipsā rum ipsō rum talium
D. ipsis talĭ bus
Acc.ipsos ipsas ipsa tales tales talia
Abl. ipsis talĭ bus
Відносні займенники
Qui, quae, quod – котрий, котра, котре; хто, що
Sg. Pl.
m f n m f n
N. quī quae quŏ d quī quae qua
G. cujŭ s quō rum quā rum quō rum
D. cuī quĭ bŭ s
Acc. quem cuam quŏ d quos quā s quae
Abl. quō quā quō quĭ bŭ s
Від цього займенника походить слово кворум і вираз quō rum praesentia suffĭ cit – присутність яких достатня.
Питальні займенники
Займенники qui, quae, quŏ d – який, яка, яке відмінюються так само, як відносні займенники quī, quae, quŏ d.
Займенники quis? quĭ d? хто? що? Quis відмінюються, як qui; quid – як quod і мають тільки однину.
Неозначені займенники
Quis, quid – хто, що
Alĭ -quis, alĭ -quid – хто-небудь, що-небудь
Quidam, quaedam, quiddam – хтось, щось
Quisquam, quidquam – хто-небудь, що-небудь
Quispiam, quaepiam, quidpiam – хто-небудь, що-небудь, який-небудь
Quisque, quidque – хтось, щось
Quivis, quaevis, quidvis – будь-хто, будь-який
Quilĭ bet, quaelĭ bet, quidlĭ bet – будь-хто, будь-який, який завгодно
Unusquisque, unaquaeque, unumquidque – кожний, всякий
Quicumque, quaecumque, quodcumque – хто б не, який би не
Qui, quae, quod – який, - а, - е
Alĭ qui, alĭ qua, alĭ quod – який-небудь
Quidam, quaedam, quoddam – якийсь
Заперечні займенники
Nemo – ніхто nihil - ніщо
Sg. Pl.
N. nemo nihil
G. nullī us nullī us rei
D. nemĭ ni nulli rei множини не мають
Acc. nemĭ nem nihil
Abl. nullo nullā rē
Вправи
1) Напишіть основні форми дієслів:
Voco 1 – звати nuntio 1 – сповіщати
Impĕ ro 1 – наказувати creo 1 – творити
2) Провідміняйте в однині і множині:
Campus latus – широке поле
Liber noster – наша книга
Bellum longum – тривала війна
3) Визначте відмінкові форми іменників, утворіть N. Sg. i G. Sg.:
Causam, campum, linguam, amĭ cum, agricŏ las, agros, libros, magistram, pueri, verbă;
4) Перекладіть українською мовою:
1. Libros amī co mitto. 2. Qui agrum colit, agricŏ la est. 3. Discipŭ li magistro epistŭ lam scribunt. 4. Puĕ ri libros poē tā rum legunt. 5. Non magister ad discipŭ lum, sed discipŭ lus ad magistrum venī re debet.
5) Перекладіть українською мовою. Випишіть займенники, визначте їх розряд і відмінок:
1. Quis Iuliam et Tulliam vocat? 2. Cuius tunica sordĭ da est? 3. Quocum Tullia in silvam propĕ rat? 4. Cui puellae obtempĕ rant? 5. En medĭ cus clarus aeger est. Amī cus eum visĭ tat et inquit: «O, medĭ ce, cura te ipsum». 6. Filii agricŏ lae semper litigant. Pater ad concordiam eos vocat: «Filii mei, obtemperā te mihi et concordiam colĭ te!»
Життя римлян
Грошові одиниці Давнього Риму
Гроші (Монети) є важливим історичним джерелом, особливо корисним при вивчені окремих епох.
Ас 222 – 205 рр. до н. е. Ас часів Нерона
Ас (aes, ass, assis) – грошова одиниця в давньому Римі. До появи вилитої монети в Римі в обігу були злитки – бруски необробленої міді (aes rude), пізніше – бронзові бруски із зображенням (aes signatum). В другій половині IV ст. до н. е. почався випуск круглих вилитих монет (aes grave). Вага аса дорівнювала римському фунту або лібрі, і тому монета називалась лібральним асом (ass libralis) – 272, 88 г. До 89 р. до н. е. ас знецінився – 1/24 фунта (13, 64 г). З того часу мідні гроші стали неповноцінними.
Аурес імператора Августа (27 р. до н. е. – 14 р. н. е.). Золото. Вага 7, 75 г.
Аурес (аureus) – золота римська монета, яку після переможних військових походів почав карбувати Юлій Цезар. Більш ранні золоті монети випускались рідко і випадково – під час війни для обслуговування армії. Систематичне карбування золотих ауреусів започаткував Август (30 р. до н. е. – 14 р. н. е.).
Ауреус = 25 динаріям (срібло) = сестерціям (латунь) = 200 дупондіям (латунь) = 400 асам (мідь).
В зв’язку з грошовою реформою Костянтина І (306 – 377) на зміну ауреусу прийшов золотий солід.
Солід = 1/72 римського фунта = 1/16 унцій =4 скрупулам = 4, 55 г.
Скрупул (scrupulum) вагова одиниця в Давньому Римі, яка дорівнювала 1, 137 г = 1/24 унцій, 1/288 лібри. Вага римських монет звичайно визначалась в скрупулах.
Вікторіян (victoriatus) назва походить від зображення богині Вікторії на реверсі срібної монети, карбування якої почалося в 269 р. до н. е. і продовжувалося майже до початку II ст. до н. е. Вага монети спочатку складала 3, 41 г, вартість 3/4 динарія. В 217 р. до н. е. вага вікторіата знизилась 2, 9 г.
Дінарій республіканського Риму (118 р. до н. е.). Срібло. Вага 3, 88 г
Дінарій (denarius) – срібна монета = 10 мідним асам. Карбування почалося в 269 р. до н. е. Спочатку динарій дорівнював 1/72 фунта і важив 4, 55 г. Пізніше кількість срібла в динарії знизилась, і монета знецінилась.
Квінарій (quinarius) = 5 асів – срібний напівдинарій – 2, 27 г.
Сестерцій імператора Траяна (98–117 р. н. е.). Бронза. Вага 26, 81 г
Сестерцій (sestertius) – срібна монета вагою 1, 13 г =1/288 римського фунта = 1 скрупулу. Початок карбування 269 р. до н. е. На аверсі – голова богині Роми.
В 217 р. до н. е. = 4 асам.
Талант (talentum) = 100 лібральним асам і називався центупондій (centupondium).
Триенс (triens big tres – три) – ранньоримська бронзова монета (кінець IV ст. до н. е.). Вага ~ 90 г = 1/3 аса.
Квадране (quadrans) – бронзова монета = 1/4 аса
Дупондій (dupondium) = 2 аса.
Антоніан – срібна монета вагою 5, 3 – 4, 7 г., карбування з 214 р. до н.е.
Quod cito fit cito perit
Dura lex sed lex
Super omnia veritas
Malum nullum est sine aliquo bono
Qui semĭ nat mala, metet mala
Ut salū tas, ita salutabĕ ris
Часи системи інфекта. Пасивний стан
Praesens, Imperfectum, Futurum I утворюються за допомогою особових закінчень активного і пасивного стану, які додаються до основи інфекту.
| Особа | Actī vum | Passī vum | ||
| Sg. | Pl. | Sg. | Pl. | |
| 1. | - o(-m) | -mus | -or(-r) | -mur |
| 2. | -s | -tis | -ris | -mĭ ni |
| 3. | -t | -nt | -tur | -ntur |
Praesens indicatī vi actī vi et passī vi утворюється від основи інфекту + особові закінчення.
Imperfectum indicatī vi actī vi et passī vi утворюється від основи інфекта + суфікс – bа –, – ē ba – + закінчення.
– bа – для дієслів І – ІІ дієвідміни
– ē ba – для дієслів ІІІ – IV дієвідміни
Futurum I indicatī vi actī vi et passī vi утворюється від основи інфекта + суфікси -ô -, -e- + закінчення.
– b – для дiєслів І – ІІ дієвідміни
– а – для дієслів ІІІ – IV дієвідміни (у першій особі однини)
– е – для всіх інших осіб
| NB! Зверніть увагу на вживання тематичного голосного! |
Praesens indicatī vi actī vi et passī vi
Voco, ā vi, ā tum, ā re 1 звати
actī vi passī vi
Sg. Pl. Sg. Pl.
1. voc – o vocā – mus 1. voc – or vocā – mur
2. vocā – s vocā – tis 2. vocā – ris vocā – mĭ ni
3. vocā – t vocā – nt 3. vocā – tur vocā – ntur
Imperfectum indicatī vi actī vi et passī vi
Laudo, ā vi, ā tum, ā re 1 хвалити
actī vi passī vi
Sg. Pl. Sg. Pl.
1. lauda – ba – m lauda – ba – mus 1. lauda – ba – r lauda – ba – mur
2. lauda – ba – s lauda – ba – tis 2. lauda – ba – ris lauda – ba – mĭ ni
3. lauda – ba – t lauda – ba – nt 3. lauda – ba – tur lauda – ba – ntur
Futurum I indicatī vi actī vi et passī vi
actī vi passī vi
Sg. Pl. Sg. Pl.
1. lauda – b – o lauda – bĭ – mus 1. lauda – b – or lauda – bĭ – mur
2. lauda – bĕ – s lauda – bĭ – tĭ s 2. lauda – bĭ – ris lauda – bĭ – mĭ ni
3. lauda – bĭ – t lauda – bu – nt 3. lauda – bĭ – tur lauda – bu – ntur
Синтаксис пасивної конструкції
Перебудова активної конструкції в пасивну в латинській мові дуже нагадує аналогічний процес в українській мові: прямий додаток активної конструкції стає підметом пасивної конструкції, а підмет активної конструкції стає непрямим додатком в Abl.
Concordiǎ (Nom. підмет) victoriam (Acc. прямий додаток) gignit –
Згода народжує перемогу.
Victoriǎ (Nom. підмет) concordiā (Abl. непрямий додаток) gignĭ tur – Перемога народжується згодою.
В тих випадках, коли непрямий додаток пасивного зворота означає діючу особу, перед ним вживається прийменник а або ab (перед приголосною).
Amī ci viam ornant – Друзі прикрашають життя.
Vitǎ ab amī cis ornā ntur – Життя прикрашається друзями.
Дієслово Esse
| Особа | Praesens | Imperfectum | Futurum |
| s – u – m e – s es – t | er – a – m er – a – s er – a – t | er – o er – i – s er – i – t | |
| su – mus es – tis su – nt | er – ā – mus er – ā – tis er – a – nt | er – ĭ – mus er – ĭ – tis er – u – nt |
Зразок відмінювання дієслів в часах системи інфекту
| Activum | |||||||||
| I | II | III а | Ш б | IV | |||||
| Praesens indicativi | |||||||||
| Sg.1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | orn – ō ornā – s orna – t ornā – mŭ s ornā – tĭ s orna - nt | mone – ō monē – s mone – t monē – mŭ s monē – tĭ s mone - nt | mitt – ō mitt – ĭ – s mitt – i – t mitt – ĭ – mŭ s mitt – ĭ – tĭ s mitt – u - nt | capi – ō capĭ – s capi – t capĭ – mŭ s capĭ – tĭ s capi – u – nt | audi – o audī – s aodi – t audī – mŭ s audī – tĭ s audi – u – nt | ||||
| Imperfectum indicativi | |||||||||
| Sg.1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | ornā – ba – m ornā – bā – s ornā - ba – t ornā – bā – mŭ s ornā – bā – tĭ s ornā – ba – nt | monē – ba – m monē – bā – s monē – ba – t monē – bā – mŭ s monē – bā – tĭ s monē – ba – nt | mitt – eba – m mitt – eba – s mitt – eba – t mitt – eba-mus mitt – eba – tis mitt – eba – nt | capi - ē ba – m capi – ē bā – s capi – ē ba – t capi -ē bā -mŭ s capi –ē bā -tĭ s capi –ē ba – nt | audi-ē ba-m audi-ē ba-s audi-ē ba-t audi-ē ba-mus audi-ē ba-tĭ s audi-ē ba-nt | ||||
| Futurum I indicftivi | |||||||||
| Sg. 1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | ornā – b – o ornā – bĭ – s ornā – bi – t ornā – bĭ – mŭ s ornā – bĭ – tĭ s ornā – bu – nt | monē – b – ō monē – bĭ – s monē – bi – t monē – bĭ – mŭ s monē – bĭ – tĭ s monē – bu – nt | mitt – a – m mitt – ē – s mitt – e – t mitt – ē – mŭ s mitt – ē – tĭ s mitt – e - nt | capi - a – m capi – ē – s capi – e – t capi – ē - mŭ s capi – ē – tĭ s capi – e – nt | audi – a – m audi – ē – s audi – e – t audi – ē –mŭ s audi – ē – tĭ s audi – e - nt | ||||
| Passivum | |||||||||
| I II III а III б IV | |||||||||
| Praesens indicativi | |||||||||
| Sg. 1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | orn – or mone – or mitt – or capi – or audi – or ornā – rĭ s monē – rĭ s mittĕ – rĭ s capĕ – rĭ s audī – rĭ s ornā – tur monē – tur mittĭ – tur capĭ – tur audī – tur ornā – mur monē – mur mittĭ – mur capĭ – mur audī – mur ornā – mĭ nī monē – mĭ nī mittu – mĭ nī capĭ – mĭ nī audī – mĭ nī ornā – ntur mone – ntur mitt - u- ntur capi- u - ntur audi – u - ntur | ||||||||
| Imperfectum indicativi | |||||||||
| Sg. 1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | ornā –ba–r monē –ba–r mitt–ē ba–r capi–ē ba–r audi–ē ba–r ornā –bā –rĭ s monē –bā –rĭ s mitt–ē bā –rĭ s capi–ē bā –rĭ s audi–ē bā –rĭ s ornā –bā –tur monē –bā –tur mitt–ē bā –tur capi–ē bā –tur audi–ē bā –tur ornā -bā -mur monē –bā –mur mitt–ē bā –mur capi–ē bā –mur audi–ē bā –mur ornā –bā –mĭ nī monē -bā –mĭ nī mitt–ē bā –mĭ nī capi–ē bā –mĭ nī audi–ē bā –mĭ nī ornā –ba–ntur monē –ba–ntur mitt–ē ba–ntur capi-ē ba-ntur audi–ē ba-ntur | ||||||||
| Futurum I indicativi | |||||||||
| Sg. 1. 2. 3. Pl. 1. 2. 3. | ornā -bo-r monē -bo-r mitt-a-r capi-a-r audi-a-r ornā -be-rĭ s monē -bĕ -rĭ s mitt-ē -rĭ s capi-ē -rĭ s audi-ē -rĭ s ornā -bi-tur monē -bĭ -tur mitt-ē -tur capi-ē -tur audi-ē -tur ornā -bi-mur monē -bĭ -mur mitt-ē -mur capi-ē -mur audi-ē -mur ornā -bi-mĭ nī monē -bĭ -mĭ nī mitt-ē -mĭ niī capi-ē -mĭ nī audi-ē -mĭ nī ornā -bu-ntur monē -bu-ntur mitt-e-ntur capi-e-ntur audi-e-ntur | ||||||||
Вправи
1) Визначте форми дієслів і перекладіть українською мовою:
est, erat, capis, capiebant, capiebatur, vidē mus, videbā mus, erā mus, erĭ mus, erunt, facio, faciam, vincis, vinces, vincē ris.
2) Провідміняйте в усіх часах системи інфекта активного і пасивного станів:
еxspecto 1 – очікувати; tango 3 – торкатися
3) Провідміняйте словосполучення: eǎ dem femĭ na formosa
4) Утворіть основні форми дієслів:
сremo 1 – спалювати, nego 1 – заперечувати, rogo 1 – просити
5) Перетворіть активну конструкцію в пасивну.Утворені реченняперекладіть українською мовою:
1.Romani in pugna multos inimī cos occī dunt. 2.Agricŏ lae silvam caedunt.
3.Graeci monumenta exstruebant.
6) Перекладіть українською мовою:
a)1.Tarquinius Superbus erat ultĭ mus rex Romanō rum. 2.Quod hodie non est, id cras erit. 3.Verum amī cum pecuniā non parā bis. 4.Epistŭ lam vestram exspectabā mus. 5.Describĭ tur a Homē ro bellum longum, quod Graeci cum Trojā nis gerē bant.
б) 1.Apud Romā nos mortui plerumque cremabantur. 2.Si necessarium erit pro
patria nostra pugnā re, ad arma vocabĭ mur, contra inimī cos ducē mus. 3.Domĭ ni servos saepe injuste puniē bant. 4.Aegrō ti a medĭ cis sanantur.
7) Перекладіть українською мовою та зробіть морфологічний аналіз тексту:
De Attica
Attica est terra Graeciae. Attica oras habet. Incǒ lae orā rum et insulā rum nautae sunt. Nota est audacia Graeciae. Attica non admodum fecunda est, sed multae olivae in Attica crescunt. Athenae in Attica sitae sunt. Incŏ lae Athenā rum mercatura magnas divitias sibi parant. Lingua incŏ lā rum Atticae est lingua Graeca.
8) Перекладіть українською мовою та зробіть морфологічний аналіз тексту:
De deis antiquis
Romani antiqui multos deos colebant. Alii eorum in coelo, alii in terra, alii in aqua habitabant. Summum autem imperium Jupiter habebat, qui dominus coeli et terrae putabatur. Neptunus, dominus Oceani et fluviorum, in Oceano habitabat. Potentia eius magna erat. Nautae ei equos et tauros immolabant. Pluto imperium inferorum habebat et sub terra habitabat. Ad eum deum animae mortuorum migrabantm, itaque Romani ei tauros nigros immolabant.
Життя римлян
|
|