Розрахунок площ основного виробництва

Склад і площі приміщень визначаються розміром станції обслуговування і видами робіт, що виконують. На даному етапі площі розраховуються орієнтовно за укрупненими питомими показниками. В подальшому, при розробці варіантів планувального рішення СТО, площі приміщень уточнюються.

Площі СТО за своїм функціональним призначенням поділяються на:

- виробничі (зони постових робіт, виробничі ділянки);

- складські;

- технічні приміщення (компресорна, трансформаторна, електрощитова, водомірний вузол, тепловий пункт, насосна та ін.);

- адміністративно-побутові (офісні приміщення, гардероб, туалети, душові тощо);

- приміщення для обслуговування клієнтів (клієнтська, бар, кафе), приміщення для продажу запчастин і автоприладь, туалет і т.п.;

- приміщення для продажу автомобілів (салон-виставка автомобілів, що продають, зони зберігання та ін.).

Виробнича площа, яка зайнята робочими і допоміжними постами, автомобіле-місцями очікування та зберігання визначається:

(1.18)

де fa - площа, займана автомобілем в плані (за габаритними розмірами), м²; Х - число постів; К_П - коефіцієнт щільності розміщення постів.

Коефіцієнт К_П представляє собою відношення площі, займаної автомобілями, проїздами, проходами, робочими місцями, до суми площ проекції автомобілів в плані. Значення К_П залежить в основному від розташування постів. При односторонньому розміщенні постів К_П = 6... 7, при двосторонній розстановці постів К_П = 4... 5.

Орієнтовно площа виробничих ділянок можна визначити за кількістю працюючих [4]

(1.19)

де f₁ - площа на першого працюючого, м²; f₂ - то ж на кожного наступного працюючого, м²; P_T - число технологічно необхідних робочих в найбільш завантажену зміну.

Виходячи з наявного досвіду проектування СТО площа технічних приміщень може бути прийнята з розрахунку 5... 10%, а складських 7... 10% від площі виробничих приміщень.