Білий танець

Хоч закінчувався серпень, для більшості людей ще тривала маківка літа, а для тих, хто мав особливий дар спостерігати за кожним порухом природи, всюди вбачався ледь помітний штрих осені. Он листя на деревах потемніло, а від тривалого бездощів’я ще й укрилося пилом і стало зелено-сірим; стара липа сяйнула першою русою косою; та й дні коротшали і все частіше починалися туманною зажурою.

Тільки квіти веселили довкілля: одні, правда, вже відцвітали, а ті, що завжди врочисто проводжають літо, буяли різнобарв’ям. І над ними, мов зірвані вітриськом ромашки, злітали-пурхали білі метелики.

Понад цією чаруючою зір клумбою-килимом я побачив двох із них, що не розлучалися і разом кружляли під ще лагідним сонцем. Вони то здіймалися вище, то опускались, то, роблячи неймовірно складні піруети, раптом наближалися одне до одного – та так, що торкалися крильцями, а мені інколи здавалося, що, тріпочучи ними, зависали в поцілунку. І так – майже цілий день. Лише іноді трохи менша за розміром партнерша сідала на найпривабливішу квітку, а її обранець і тоді не переставав кружляти поруч. Та за якусь хвилину – другу обоє знову робили в повітрі синхронні па.

Бувало, що до них впритул наближався зальотник –залицяльник, але вони швидко відганяли його...

Десь через тиждень інші білі метелики з’являлись усе рідше й рідше, бо їх життя закінчувалось із завершенням літа. Але облюбовані мною „танцюристи” якийсь час продовжували грайливі витки, що нагадували мазурку або фокстрот, чи швидкоплинну частину вальсу. І то був останній білий танець, - як прощальна лебедина пісня. Лише наступного літа вихором закружляє уже нове покоління метеликів, та їх танці будуть короткими й безповоротними.

Есе

Останнім часом у шкільній практиці став дуже популярним твір – роздум у жанрі есе.

У „ Сучасному тлумачному словнику української мови” з’ясовуємо поняття:

Есе, невідм., с. і есей, - я, ч., (зах. укр.) 1. Жанр критики, публіцистики у вигляді коротких нарисів невимушеної, але вишуканої форми. 2. Заст. Жанр філософських праць такої ж форми.

Баран Г.В., Щурова Т.В., адаптуючи есе до учнівського жанрового твору,

зазначають:

Есе (від франц.essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму й вільної композиції, що виражає індивідуальні враження й міркування з конкретного приводу або питання й свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Есе – це короткий нарис, який відзначається невимушеністю форми й містить особисті роздуми письменника, що не претендують на вичерпне розкриття теми.

Головну роль в есе відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів і асоціацій.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути й небезпечним: уявна легкість – пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.

Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Щурова Т.В., пропонуючи теоретичний та практичний матеріал з підготовки до написання творів різних жанрів, нагадує, що стиль есе вирізняється афористичністю, образністю, парадоксальністю.

Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:

· символи;

· метафори;

· порівняння;

· алегоричні й притчові образи.