Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Адміністративно-територіальний устрій країни






Адміністративно-територіальний устрій (АТУ) – це законодавчо закріплена система поділу держави та територіальні підрозділи, відповідно до якої формується система органів державної влади і місцевого самоврядування. Система АТУ визначається розмірами, конфігурацією території країни, особливостями історичного розвитку, національним складом населення, а також політичними чинниками. Адміністративно-територіальний устрійпредставляє чинну територіальну організацію влади – державного управління та місцевого самоврядування. АТУ розглядають як один з головних чинників збалансованої та ефективної життєдіяльності суспільства, як передумову повного використання природно-ресурсного, інфраструктурного та людського потенціалу територій, як надійний інструмент запобігання нерівності соціально-економічного розвитку окремих регіонів і територій, як основу збереження та зміцнення територіальної цілісності країни. У проекті Закону України “Про територіальний устрій України” поняття “територіальний устрій” визначено як зумовлену географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними та іншими факторами внутрішню територіальну організацію держави з поділом її території на складові частини – адміністративно-територіальні одиниці з метою забезпечення населення необхідним рівнем послуг і збалансованого розвитку всієї території країни.

Базовими категоріями АТУ є адміністративно-територіальний поділ (АТП) та адміністративно-територіальна одиниця (АТО). АТП – це внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці з метою раціонального державного і громадського управління регіонами, народним господарством у цілому, політичним і культурним життям. АТО – це частина єдиної території країни, що являє собою просторову основу для організації та діяльності місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування. АТО можуть бути представлені регіонами (територіями) та населеними пунктами.

Проект Закону України „Про територіальний устрій України” передбачає створення трьох рівнів адміністративно-територіальних одиниць: громада – район – регіон. При цьому в законопроекті визначаються також термінологічні назви і статус первинних розселенських елементів. Поселення визначене як компактно заселене місце проживання людей, що склалося внаслідок історичних традицій, господарської та іншої діяльності, має сталий склад населення, власну назву, відокремлене від інших межею забудови території. За чисельністю населення та соціально-економічними характеристиками поселення мають статус села (чисельність населення до 5тис. жителів), містечка (до 10 тисяч), міста (населення не менш ніж 10 тисяч жителів). Поселенські утворення - одиночні двори, хутори, військові містечка, будинки лісників та ін., не мають статусу поселення і визначаються межами забудови. Базовим рівнем територіального устрою визначено громаду, яка утворюється з одного або декількох поселень за умови, якщо в її межах проживає не менш як 5тис. жителів з урахуванням доступності адміністративного центру громади. До території громади можуть входити території поселень, поселенських утворень, міжпоселенські землі (в т.ч. рілля). Всього за проектом планується утворити біля 4 тис. громад.

Конституція України визначає принципи АТУ країни так:

- забезпечення єдності та цілісності державної території;

- поєднання централізації та децентралізації у здійсненні державної влади;

- збалансований соціально-економічний розвиток регіонів з врахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних, демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій;

- надання органам місцевого самоврядування достатніх повноважень та ресурсів для організації якісних та доступних послуг;

- створення умов для появи нових осередків економічного зростання територій.

Формування територіального устрою країни являє собою не разову акцію (акт, рішення, закон), а тривалий складний і багатоаспектний процес. У територіальному устрою поєднані риси об’єктивного виокремлення територій, кожна з яких інтегрована власною системою господарських, соціальних, культурних зв’язків, транспортних комунікацій, а в окремих випадках – особливостями етнічного та конфесійного складу населення, з одного боку, та ініційована органами влади її організаційно-управлінська самостійність, спрямована на досягненні соціально-економічної самодостатності – з другого.

Територіальний устрій країни має універсальні системні ознаки, серед яких системна цілісність – емерджентність (властивості цілого не є простою сумою складових частин), структурність (поведінка системи зумовлена її структурною будовою), ієрархічна багаторівневість. Адміністративно-територіальні одиниці (АТО) являють собою функціональні елементи територіального устрою (одиниці управління), що поєднані між собою зв’язками владних відношень вищих та нижчих рівнів. На основі територіального устрою формується просторова соціально-економічна структура країни, її системи розселення, системи виробничої та соціальної інфраструктури, господарської та духовної діяльності населення.

На даний час в Україні склалася достатньо складна п’ятирівнева адміністративно-територіальна структура (рис. 40), при цьому на третьому і п’ятому рівнях виділяються своєрідні підструктури - міста з адміністративним статусом.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.