Рекреація як вид економічної діяльності

Рекреація (відпочинок) - будь-яка діяльність (у т.ч. стан бездіяльності), спрямована на відновлення сил людини та задоволення її потреб у відпочинку. Вона може здійснюватись на території постійного проживання людини або за її межами. В залежності від тривалості рекреації розрізняють екскурсії, що являють собою відпочинок поза межами місця проживання тривалістю до 24 годин, і туризм (понад 24 години). Туризм відрізняється від міграцій, оскільки він не пов’язаний із заробітком: турист не заробляє гроші, а витрачає їх*. Складніше визначити часові межі туристичної подорожі. У різних авторів тривалість туристичного відпочинку становить від 14 днів до 1 року. Ще одна відмінність туризму від тимчасового проживання поза межами свого краю полягає в тому, що туризм обов’язково має на меті реалізацію циклів відпочинку. Підкреслимо, що добовий і тижневий цикли відпочинку характерні для повсякчасної життєдіяльності людей. Відомий ефект так званого “реверсного відпочинку”, коли люди свідомо змінюють звичний рекреаційний цикл на новий: “відпочити від звичного і буденного відпочинку”, “відпочити в інший спосіб” і т.д.

Рекреаційна діяльність - це різноманітні дії людей, орієнтовані на відновлення власних сил відповідно до стандартів своєї соціокультурної системи (Д.В. Ніколаєнко, 2001), до свого менталітету. Рекреаційна діяльність має складну циклічну, ієрархічну структуру, що охоплює добові, тижневі, квартальні, річні та життєві цикли рекреації. Не всі вони досліджуються рекреаційною географією. На даний час посилена увага приділяється квартальним, сезонним і річним циклам рекреації.

Туристична індустрія (діяльність) - сукупність різних суб’єктів туристичної діяльності (туристичні фірми, агенції й оператори, а також готелі, туристичні комплекси, кемпінги, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, лікування, заклади культури, розваг, спорту та ін.), що забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів. Суб’єкти туристської діяльності - це підприємства, заклади, організації різних форм власності, а також фізичні особи, які зареєстровані відповідно до чинного законодавства на здійснення діяльності з надання туристичних послуг. Надання рекреаційних послуг окремому рекреанту називають туристичним продуктом або туром. Рекреаційна діяльність - складний і динамічний процес, що має свої характерні особливості порівняно з іншими видами господарської діяльності. В одних країнах туризм став провідним сектором економіки, в інших він не виходить на рівень більш-менш чітко оформленої галузі господарства, хоча все населення в той чи інший спосіб користується рекреаційними послугами.

Туристична діяльність потребує інтенсивного освоєння території та відповідного розвитку інфраструктури, сфери послуг, екологічного оздоровлення довкілля, громадської безпеки, політичної стабільності. Туризм називають “точкою освоєння, що плаває” (Д.В. Ніколаєнко, 2001): з невідомих причин світові і національні епіцентри туризму “дрейфують”, переміщуються з одного місця в інше. Туризм - надзвичайно “модна” і “кон’юнктурна” сфера економіки. Все нові види і форми туризму приходять на зміну традиційним. Ще донедавна найбільш популярним був груповий туризм, який нині замінюється одиночним і сімейним. Найпопулярніші історико-культурні місця туризму поступаються туризму “природному” - екологічному, зеленому, сільському. Спокійний і безпечний туризм стає менш популярним, ніж ризикований і екстремальний. Спеціалісти з організації туризму намагаються зрозуміти “закон великих чисел” у рекреаційній діяльності, коли величезні маси рекреантів спонтанно приймають ті чи інші рішення щодо вибору місць і форм відпочинку, коли потоки туристів раптово змінюють свою орієнтацію, коли хвиля туризму спочатку заливає і переповнює рекреаційний регіон, а потім так само несподівано відкочується від нього.

Потребує певних уточнень і туризм як вид економічної діяльності, який називають з огляду на його швидко зростаючу популярність індустрією туризму. У рекреаційній географії поняття “рекреація” і “туризм” звичайно розуміють як синоніми і вузівські дисципліни та географічні університетські спеціальності називають рекреаційною географією або географією туризму. Разом з тим поняття “рекреація” та “туризм” мають і деякі відмінності: туристична діяльність більшою мірою пов’язана з активними переміщеннями рекреантів, а окремі види рекреації, зокрема добового і тижневого циклу можуть реалізовуватись і без переміщень, у місцях постійного проживання рекреантів. Окремі дослідники говорять про рекреаційну і туристичну діяльність або ж про рекреаційно-туристичну чи туристично - рекреаційну діяльність. Таким чином, у широкому розумінні рекреація і туризм - синоніми, у вузькому – туризм являє собою відпочинок поза місцем постійного проживання. Закон України “Про туризм” дає таку дефініцію: туризм - тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без зайняття на новому місці оплачуваної посади. Таке визначення орієнтоване найбільшою мірою на правові норми туристичної діяльності, а не на її економічний зміст. Тому потрібні уточнення. Туризм - це також і суспільно-організаційна економічна діяльність, спрямована на виробництво послуг і товарів, для задоволення потреб людей, що перебувають поза місцями постійного проживання, з метою задоволення їх попиту, пов’язаного з відпочинком, відновленням здоров’я, задоволенням духовних запитів.

Рекреація і туризм являють собою специфічні форми споживання національного багатства та нематеріальних благ. Матеріальне туристичне споживання орієнтоване на одержання платних рекреаційних послуг, а духовне - на контакти з місцевою культурою, традиціями, побутом. Туризм називають “компенсатором” економічному розвитку, який дає “зовнішній вихід” національному багатству.

Продукцією туризму є комплексна туристична послуга (певна сукупність рекреаційних послуг), яку називають туром. Туристичні підприємства і заклади представлені різноманітними туристичними фірмами, серед яких:

1) оптові турфірми, які розробляють туристичні маршрути та організують туристичні поїздки;

2) роздрібні турагенти чи турагенції, що виступають посередниками між покупцями туристичних послуг та їх продавцями - крупними турфірмами;

3) туроператори - найбільш крупні та сучасні оптові туристичні фірми, які взаємодіють з різними галузями, надають всеможливі види туристичних послуг, створюють єдиний туристичний продукт і реалізують його через мережу агенцій та агентів. Туроператори можуть мати різний профіль і орієнтуватися на різні туристичні ринки: а) масові; б) спеціалізовані сегменти ринку; в) зовнішні; г) внутрішні.

Запам´ ятайте:

· Рекреаційна географія – відносно молода для вітчизняної географії дисципліна, що перебуває у стадії активного становлення та формування.

· Як вузівська дисципліна рекреаційна географія в нашій країні веде відлік від 1974 р. (Сімферопольський та Московський університети).

· На перших етапах становлення рекреаційна географія орієнтувалась на вивчення рекреаційних ресурсів. Надалі на передній план вийшли проблеми територіальної організації рекреаційної діяльності та рекреаційної поведінки людей.

· Рекреація (відпочинок) – будь-яка діяльність, спрямована на задоволення потреб людини у відпочинку та відновлення її сил.

· Туризм, що триває менше доби, називають екскурсією.

· На відміну від тимчасового проживання поза межами свого краю туризм реалізує цикл відпочинку – добовий, тижневий, сезонний, річний.

· Рекреаційна діяльність – різноманітні дії людей спрямовані на відновлення власних сил відповідно до стандартів своєї соціокультурної системи.

· Надання рекреаційних послуг окремому рекреанту називають туристичним продуктом або туром.

· Комплексна туристична послуга (тур) являє собою продукцію туризму.

· Туристична індустрія (діяльність) – сукупність різних суб’єктів туристичної діяльності (туристичні фірми, агенції й оператори, а також готелі, туристичні комплекси, мотелі, пансіонати, підприємства харчування, транспорту, розваг, заклади культури, спорту та ін..), що забезпечують прийом, обслуговування та перевезення туристів.

· Туризм надзвичайно модна, кон´ юнктурна і динамічна сфера економіки: все нові види і форми туризму приходять на зміну традиційним.

· Терміни “рекреація” і “туризм” вживають як синоніми. Разом з тим туризм пов’язаний з активним переміщенням рекреантів, а окремі види рекреації можуть обходитись і без значних переміщень людей.

· У Законі України “Про туризм” маємо таке визначення: туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-діловою метою без зайняття на новому місці оплачуваної посади. Реальний зміст поняття “туризм” значно ширший.

· Туристичні підприємства і заклади представлені різноманітними туристичними фірмами (турфірмами) серед яких: 1) оптові турфірми; 2) роздрібні турагенти та турагенції; 3) туроператори.

Контрольні питання та завдання

1. Де і коли започаткована рекреаційна географія як вузівський предмет у вітчизняній освіті?

2. Як змінювалась тематична орієнтація досліджень у вітчизняній рекреаційній географії?

3. Поясніть особливості рекреації як виду діяльності.

4. Як систематизують рекреацію за тривалістю відпочинку? Рекреаційні цикли якої тривалості переважно досліджує рекреаційна географія?

5. Поясніть зміст понять “об’єкти рекреації”, “суб’єкти рекреації”, ” рекреаційна (туристична) діяльність”.

6. Як співвідносяться поняття рекреація та туризм? Характеризуйте їх спільні риси та відмінності.

7. Як визначений туризм у Законі України “Про туризм”? Чому цю дефініцію необхідно доповнити поясненням туризму як економічної діяльності?

8. Поясніть поєднання в туризмі матеріального та духовного споживання. Що являє собою тур як комплексна туристична послуга?

9. Які туристичні фірми - туристичні підприємства та заклади, функціонують на ринку туристичних послуг у наш час?