Розв’язання. Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції

Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції та обсягу реалізації. Наявність правильної інформації про витрати дає можливість:

- встановити оптимальну ціну товарів (робіт, послуг);

- оцінити економічність процесів та ефективність використання ресурсів окремими підрозділами підприємства;

- визначити прибуток підприємства.

Витрати – це характерне явище для діяльності будь-якого підприємства. Витрати підприємства – це вартість ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції та при здійсненні інших господарських операцій на підприємстві. На сучасному етапі основним завданням підприємства є оптимізація управління витратами, тобто пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, обліку і контролю.

Постійні витрати - це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Це амортизація, орендна плата, заробітна плата персоналу з обслуговування на погодинній оплаті, витрати, пов'язані з управлінням і організацією виробництва.

Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. Це може бути пряма заробітна плата, витрата сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.

Варіант А має вищі змінні, але нижчі постійні ви­трати. Більш високі постійні витрати за варіантом В включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень. Розрахун­кового обсягу виробництва не дано. Максимальний попит обме­жений виробничою потужністю 13 500 од.

Ви­значимо за кожним варіантом максимальний прибуток і беззбитковий обсяг продажу. Результати подані в таблиці 1.

Маржа покриття (маржинальний прибуток) — різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів і послуг та змінни­ми витратами, віднесеними на реалізовану продукцію

Вона служить основою для визначення беззбиткового обсягу продажів за кожним видом про­дукції в цілому по підприємству, а також для обґрунтування опти­мального варіанта різноманітних управлінських рішень.

Маржа покриття на одиницю продукції показує внесок кож­ної додатково виготовленої одиниці продукції у загальну суму маржинального прибутку, що є джерелом покриття постійних витрат і генерації прибутків. Порівняння маржинального прибут­ку з сумою постійних витрат підприємства відбиває фінансовий ре­зультат від операційної діяльності. її величина залежить від та­ких факторів:

МП_од = p_i – b_i; (1)

• на весь обсяг продажів і-го виду продукції:

МП_i = VРП_i * (р_i – b_i); (2)

• в цілому по підприємству:

• на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток):

МП_звг = ∑ VPП_i(p_i-b_i) =∑ VPП_зар * ПВ_i(p_i – b_i) (3)

де МП — сума маржі покриття;

Р — ціна одиниці продукції;

b — змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість),

VPП — фізичний обсяг реалізованої продукції;

ПВ_і — питома вага окремих видів продукції в загальному об­сязі продажів.

Таблиця 1 – Визначення максимального прибутку і беззбиткового обсягу реалізації

З розрахунків ми бачимо, що варіант В забезпечує вищий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності нижчий, а це означає, що при зростанні попиту прибуток буде отримано швидше. Але при малих обсягах попиту варіант А дає вищий прибуток або менші збитки.

Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант В — при великих, то має бути якась точка перетину, в якій обидва варіанти мають однаковий сумарний прибуток при однаковому загальному обсязі реалізації продукції. Для знахо­дження її можна застосовувати графічний і аналітичний методи.

Графічний метод полягає у побудові графіка залежності прибутку від обсягу реалізації за кожним варіантом (рис.1).

1. При нульовій реалізації маржа покриття дорівнює 0, а ком­панія зазнає збитків у розмірі постійних витрат (варіант А 390 000 грн., варіант В — 650000 грн).

2. При обсязі реалізації 13 500 од. прибуток уже розрахова­ний. За варіантом А він становить 1230 000 грн, за варіантом В 1847 500 грн.

За допомогою графіка визначаємо поріг рентабельності (без­збитковий обсяг реалізації продукції) і максимальний прибуток за кожним варіантом. З рисунка видно, що прибуток за обома ва­ріантами однаковий при обсязі реалізації 4500 од., і при великих обсягах варіант В стає вигіднішим, ніж варіант А.

у, млн.грн

18475 Варіант В

Варіант А

12300

3250 3514 4500 13500 х

-390

-650