Етапи та параметри педагогічного проектування

Педагогічне проектування відбувається в кілька етапів.

1. Створення теоретичної (ідеальної) моделі об’єкта, виявлення його істотних властивостей, аналіз принци­пів та умов його функціонування. Цей етап передбачає формування в учнів мотивації діяльності; утворення ініціативної групи; вибір проблеми; визначен­ня можливостей та шляхів реалізації проекту. Школярі з допомогою педагога вчаться аналізувати джерела, ефективно спілкуватись як між собою, так і з доросли­ми, обговорювати проблеми.

2. Опрацювання проектної моделі об’єкта. Потрібно зібрати і критично проаналізувати відомості щодо проблеми (анкети, опитувальники, літе­ратуру, інтерв’ю, матеріали ЗМІ). Принциповим є ко­лективне обговорення учнями діяльності (дискусії, «мозкового штурму», ви­явлення альтернативи, аналізу зайвої інформації).

3. Розроблення педагогічної моделі знань: структурування матеріалу, вибір і продумування сценарію про­екту. Учні самостійно працюють у групах, обговорюють завдання та складають план. Учи­тель ставить навідні запитання, створює ситуації; до­цільно використати метод «мозкового штурму» з по­дальшим колективним обговоренням. Після цього учні висувають гіпотези щодо розв’язання проблем, переві­ряють їх і виконують завдання. Важливими є самостій­на робота за індивідуальними або груповими дослід­ницькими, творчими завданнями, проміжні обговорен­ня отриманих даних у групах (на заняттях у науковому товаристві, групі, бібліотеці, медіатеці та ін.). Школярі структурують інформацію, доводять наявність пробле­ми, її актуальність, розподіляють матеріал за планом дій: формулюють конкретні завдання, методи і засоби реалізації, моделюють кінцевий результат, визначають завдання робочих груп і критерії контролю.

4. Практична реалізація та апробація проекту. У про­цесі виконання проекту можливе коригування його зав­дань, шляхів реалізації, використання додаткових засо­бів. Результатом діяльності є презентація та за­хист проекту. Успіх значною мірою залежить від пред­ставлення продукту діяльності, його вдалого подання.

5. Захист проекту. Він може відбуватися у формі презентації, творчого звіту або доповіді і триває до 4 хв. Далі виконавцям ставлять запитання, виступають опо­ненти.

6. Колективне обговорення, експертиза, оцінювання результатів проекту. Група оцінює роботу кожного уча­сника, а викладач — роботу груп загалом.

До параметрів оцінювання проекту на­лежать:

— значущість і актуальність поставлених проблем, їх відповідність тематиці;

— коректність використаних методів дослідження та оброблення отриманих результатів;

— активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

— колективний характер ухвалюваних рішень;

— характер спілкування і взаємодопомоги;

— проникнення в про­блему, залучення знань з інших галузей;

— уміння аргументу­вати висновки;

— естетика оформлення результатів здійсненого проекту;

— уміння відповідати на запитання опонентів.

Роботу над проектом не можна вважати ефективною без проведення рефлексії. Доціль­но організувати обговорення, під час якого діти матимуть змогу оцінити проект загалом та особистий внесок кожно­го, виявити недоліки та з’ясувати шляхи їх подолання.

Важливу роль у проектуванні відіграє педагог, який спонукає учнів до навчально-виховної діяль­ності і є рівноправним членом робочої групи.