Взаємно кореляційні функції. Когерентність.

Можна також порівнювати дві різні функції і , зсунуті у часі на :

(8.8)

Така функція називається взаємно кореляційною функцією (ВКФ). Зрозуміло, що може і не дорівнювати одиниці.

З поняттям ВКФ близько пов’язано поняття когерентності. За визначенням когерентність є властивістю двох випадкових сигналів взаємно підсилювати або послаблювати один одного при додаванні. Нехай, наприклад, є два випадкові нормовані за величиною сигнали і , зсунуті у часі на . Середня потужність кожного з цих сигналів дорівнює

; ,

а потужність їх суми

де

(8.9)

Сигнали вважаються когерентними, якщо інтеграл (8.9) є відмінним від нуля, тобто якщо при додаванні сигналів середня потужність сумарного сигналу відрізняється від суми окремих потужностей і . Це можливе лише у тому випадку, якщо ВКФ першого і другого сигналів відмінна від нуля. Кількісною мірою когерентності є коефіцієнт когерентності

(8.10)

пропорційний до ВКФ. При цьому може трапитися, що при деякому когерентність виявиться найбільшою.

Якщо у вирази (8.9) і (8.10) підставити не дві різні функції, а одну і ту ж, то мова піде про автокогерентність випадкового сигналу. Звичайно зі збільшенням ступінь автокогерентності випадкового сигналу зменшується. Час, за який істотно зменшиться і сигнал стане не схожим сам на себе, зветься характерним часом когерентності сигналу. Якщо ж сигнал поширюється у просторі, то можна говорити про його просторовий зсув і характерну відстань когерентності, тобто відстань, на якій випадковий сигнал втрачає свою схожість з початковим.