Підлягають виконанню (Конституція України, ст.60). Підлеглий, який виконав явно злочинний наказ, та начальник, який його віддав, несуть кримінальну відповідальність за скоєне.

Під час віддання і отримання наказу в/с приймають стройове положення, а ті хто знаходяться в надягнутому головному уборі – прикладають до нього руку. В/с, який віддає наказ, обов’язково говорить «НАКАЗУЮ». Після отримання наказу в/с відповідає «СЛУХАЮСЬ» і виконує його. Про виконання наказу в/сзобов’язаний доповісти тому начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальнику.

Підлеглий, який отримав наказ, якщо йому щось не зрозуміло, має право звернутись до начальника з проханням уточнити наказ. Якщо ж начальник вагається, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ, він може примусити підлеглого стисло передати зміст наказу.

Не виконання наказу за відсутності ознак його умисного не виконання але якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається службовим обмеженням на строк до 2 років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до 1 року, або позбавленням волі на строк до 2 років. За ті ж самі діяння скоєні в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років(стаття 403 ККУ)

Сдайд 12

Існує три варіанти віддання і виконання наказу(відпрацьовується практично):

Наказ віддається у порядку підлеглості (тобто безпосереднім начальником). Підлеглий неухильно виконує його сумлінно, точно і у встановлений строк. Про виконання наказу він доповідає безпосередньому начальникові.

При віддані наказу начальник може перевірити, чи правильно підлеглий зрозумів отриманий наказ. Для цього він примушує підлеглого стисло повторити отриманий наказ і якщо підлеглий правильно його тлумачить – наказує виконувати отриманий наказ. Якщо при отриманні наказу, підлеглому не зовсім зрозуміло його зміст – в цьому разі він звертається до начальника з проханням повторити наказ або розтлумачити його зміст і приступає до виконання.

Слайд 13