Pl. Pl.

N.V. anĭ mal- ia N.V. turr- es

G. anĭ mal- ium G. turr- ium

D. anĭ mal- ĭ bus D. turr- ĭ bus

Acc. anĭ mal- ia Acc. turr- es

Abl. anĭ mal -ĭ bus Abl. turr- ĭ bus

Мішаний тип ІІІ відміни (Classis mixta)

Правило: До мішаного типу іменників ІІІ відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які у N.s. закінчуються на - es, -is:

nubes, is (f) – хмара

civis, is (m, f) – громадянин(нка)

testis, is (m, f) – свідок

avis, is (f) – птах

finis, is (m) – кінець

б) нерівноскладові іменники, які мають практичну основу на два, або більше приголосних:

pars, partis (f) – частина pons, pontis (m)

urbs, urbis (f) – місто dens, dentis (m)

nox, noctis (f) – ніч

N.B. за приголосною групою відмінюються іменники:

pater, tris (m) – батько

mater, tris (f) – мати

frater, tris (m) – брат

parens, parentis (m) – близький родич

iuvě nis, is (m) – молодик

canis, is (m, f) – собака

pars, partis (f) - частина

S. Pl.

N.V. pars N.V. part – es

G. part – is G. part – ium

D. part – i D. part – ĭ bus

Acc. part – em Acc. part - es

Abl. part – e Abl. part – ĭ bus

civis, is (m, f) – громадянин

S. Pl.

N.V. civisN.V. civ- es

G. civ- is G. civ- ium

D. civ- i D. civ- ĭ bus

Acc. civ- em Acc. civ- es

Abl. civ -e Abl. civ- ĭ bus

N.B. os, ossis (n) – кістка

cor, cordis (n) – серце

S. Pl.

N.V.os N.V. oss -a

G. oss- is G. oss -ium

D. oss -i D. oss -ĭ bus

Acc. osAcc. oss- a

Abl. oss -e Abl. oss -ĭ bus

Вправи

І. Провідміняйте наступні іменники:

inspector, ō ris (m) – оглядач, імператорський чиновник

institutio, ō nis (f) – установа, навчання

opus, opĕ ris (n) – труд, справа, твір

II. Визначте граматичні форми іменників, перекладіть: inscriptiō nes, facultā tem, hereditā te, legis, capĭ ta, corporĭ bus, civi, maria, arte, pacis, urbium, labō re, homĭ nes, hostium, legiō ne, rectō ri, ducĭ bus, oris, turrim, utilitā tem, vectigalia, fratrĭ bus, sorō rem, salū te.

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Numě rus civium Romanō rum bellis perpetuis minuebā tur.

2. Olim in patriā nostrā multitū do arcium altā rum erat.

3. Urbs Roma imperii Romā ni caput erat.

4. Arx sita erat in media urbe, erat praesidium et refugium civium in bello et in magnis pericŭ lis.

5. De Gallō rum morĭ bus multa in Caesaris libro, qui Commentarii de bello Gallī co inscribĭ tur, legē tis.

6. Custō des arcis Capitolī nae et aliā rum urbium et arcium milĭ tes erant.

7. Aetā te Periclis Athē nae erant sedes artium et litterā rum.

8. In Palatī no colle Romŭ lus et Remus arcem parvam ponunt.

9. Roma urbs septem montium appellabā tur, nam in septem montĭ bus sita erat.

10. Magnus erat numě rus milĭ tum Romanō rum.

11. Milĭ tes Romā ni montem capiunt et ibi castra prope hostes ponunt.

12. Scriptō res antiqui in operĭ bus suis multa exempla virtū tis virō rum magnō rum nobis praebent.

13. Carmĭ na poē tā rum antiquō rum semper in scholis legebantur et leguntur.

14. Apud Romā nos ansĕ res sacri erant.

IV. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення: адміністрація, актор, акція, калькулятор, криміналістика, консультація, сесія, компенсація, лектор, лекція, ректор, проректор, оратор, доктор, доцент, корпус, композиція, позиція, авіація, асиміляція, дисиміляція, трансляція, презумпція, кондуктор.

V. Визначте, які іменники в рідній та іноземній мові, що ви вивчаєте походять від латинських іменників ІІІ відміни:

actio, accumulator, aggressio, aggressor, agitatio, conductor, conservā tor, commentator, constitutio, constructor, consultatio, corruptio, dictor, demonstratio, discussio, expositio, lustratio, illustratio, generatio, novatio, novator, communicatio, opus, positio, oppositio, propositio, regio, reformatio, sanctio, sessio, sponsor, stimulatio, simulatio, translatio, traditio, usurpatio, variatio.

De Romŭ lo et Remo, Romae conditorĭ bus

Titus Livius, clarus scriptor Romanō rum, in libris suis, qui «Ab Urbe condĭ ta» appellantur, fabŭ lam de Romŭ lo et Remo, Romae conditorĭ bus, narrat. Numĭ tor, rex Albae. Longae, ab Amulio, fratre suo, regno privā tur. Amulius quoque nepō tes Numitō ris Romŭ lum et Remum in flumĭ ne demergě re iubet, sed ministri regis ei non parent et puě ros parvŭ los in flumĭ nis ripā ponunt. Ibi lupa puě ros invě nit et nutrit. Postea Romŭ lus et Remus a Faustŭ lo, pastō re regio et ab eius uxō re educabantur. Itǎ que puě ri paulatim adolescē bant. Paulo post Faustŭ lus fratrĭ bus Romŭ lo et Remo veritā tem apě rit et fratres Amulium, occī dunt et regnum Numitō ri avo reddunt. Romŭ lus autem postea rex civitā tis fit et condit urbem novam haud procul a loco ubi lupa eos nutriē bat. Eam urbem a suo nomĭ ne Romam appellat.

Слова до тексту

adolesco, adolē vi, adultum, 2 – підростати, дозрівати

Alba Longa – Альба Лонга, місто в Італії

Amulius, ii (m) – Амулій

aperio, aperui, apertum, 4 – відкривати, відчиняти

appello 1 – називати, оголошувати

civĭ tas, ā tis (f) – право громадянства, община, держава

clarus, a, um – славний, відомий

condǐ tor, ō ris (m) – засновник

condo, dǐ di, dǐ tum, 3 – будувати, засновувати

demergo, mersi, mersum – занурювати, топити

educo 1 – виховувати

fabŭ la, ae (f) – байка, чутка, фабула

Faustŭ lus, i (m) – Фаустул (пастух, який знайшов Рома та Ремула)

flumen, ĭ nis (n) - ріка

frater, tris (m) - брат

ibi – там

invenio 4 – знаходити, одержувати, відкривати

itǎ que – тому, таким чином

iubeo, iussi, iussum 2 – наказувати, веліти

liberi, liberō rum (m) – діти

locus, i ( m) – місце, місцевість

lupa, ae (f) – вовчиця

minister, tri (m) – слуга, помічник

narro 1– розповідати, повідомляти

nepos, ō tis (m) – онук, нащадок

nomen, ĭ nis (n) – ім`я, назва, найменування

Numĭ tor, ō ris (m) – Нумітор, цар м. Альба Лонга

nutrio 4 – годувати

occido, cidi, cisum – вбивати, знищувати

paro 1 – готувати

parvŭ lus, a, um – маленький

pastō r, is (m) - пастух

paulā tim – помалу, поступово

pono, posui, posĭ tum 3 – засновувати, ставити, класти

postea – потім, згодом

privo 1 – позбавляти

puer, ĕ ri (m) – хлопець, дитина

reddo, dǐ di, dǐ tum 3 – віддавати, повертати

regio, ō nis (f) – район, країна, область

regnum, i (n) – царство

Remus, i (m) – Рем, брат Ромула

rex, regis (m) – цар

ripa, ae ( f) – берег

Roma, ae ( f) – Рим

Romā nus, a, um – римський

Romā nus, i (m) – римлянин

Romŭ lus, i (m) – Ромул, легендарний засновник Рима

scriptor, ō ris (m) – письменник

Titus, i (m) – Тіт Titus Livius – Тіт Лівій

urbs, urbis (f) – місто

uxor, ō ris (f) – дружина, жінка

verǐ tas, ā tis (f)– правда

аvus, i (m) – дід, предок

Крилаті вислови

1. Ars longa, vita brevis – мистецтво вічне, а життя коротке (англ. art is long, life is short; live and learn; нім. die Kunst ist lang, das Leben ist kurts). Вираз вперше використав в «Афоризмах» Гіппократ, а згодом Сенека.

2. Consuetudo est quasi altera natura – звичка – (ніби) друга натура (англ. habit/custom is like second nature; нім. Gewohnheit ist (wie) andere Natur; jung gewohnt, alt getan).

3. Finis coronat opus – Кінець вінчає справу (англ. The end crowns the work; нім. Ende gut, alles gut; франц. Tout est bien qui finit bien; рос. Все хорошо, что хорошо кончается).

4. Homo locum ornat, non homĭ nem locus – Людина красить місце, а не місце людину (англ. A house is famous for the hospitality of its owner and not for its appearance or furniture; нім. Der Mench adelt den Platz; рос. Человек красит место, а не место человека).

5. Labor omnia vincit – Праця перемагає все (англ. Labour and patience defeat all resistance; нім. Unablassige Arbeit besiegt alles; Рос. Терпение и труд все перетрут). Крилатий вираз належить римському поету Вергілію.

6. Lupus pilum mutat, non mentem – вовк линяє, але звичок не міняє (англ. the leopard cannot change its spots; нім. der Wolf andert wohl das Haar, doch bleibt er, wie er war). Метафоричне позначення людини з усталеним способом життя, яка не відмовляється від своїх звичок. У латинській фразеології відомий ще один вираз: Vulpes pilum mutat, non mores (англ. the fox may grow grey, but never good; нім. der Fuchs wechselt den Balg, nicht die Sitten) – «Людина (погана) певним чином пристосовується до нових обставин, але не міняє своєї суті».

7. Mens sana in corpore sano – У здоровому тілі – здоровий дух (англ. A sound mind in a spund body; нім. Ein gesunder Geist in einem gesunden Kő rper). На думку римського поета Ювенала саме такі люди мали звертатися у своїх молитвах до богів.

8. Omnia vincit amor – Любов перемагає все (англ. Love wins everything; нім. Alles besiegt/bezwingt die Liebe). Афоризм належить римському поету Вергілію.

9. O tempora! O mores! – О часи! О звички! (англ. other times, other ways; other times, other manners; нім. o diese Zeiten, diese Sitten!; рос. О времена! О нравы!). Цей вигук належить політику й красномовцю античності Цицерону (106 – 43 до н.е.).

10. Repetitio est mater studiorum – Повторення – мати навчання (англ. Repetition is the mother of learning; нім. Ubung macht den Meister; рос. Повторение – мать учения).

11. Tempus vulně ra sanat – час все\всі рани лікує (англ. time is the best healer; time cures all; нім. die Zeit heilt alles\alle Wunden; рос. время – лучший лекарь). Давня сентенція. Всі негаразди, неприємності, горе і біль з часом забуваються, вщухають.

Тема 6. Прикметники. Ступені порівняння прикметників

План:

1. Прикметники ІІІ відміни

2. Ступені порівняння прикметників

І. Прикметники ІІІ відміни

Правило: Залежно від кількості родових закінчень в N.s. прикметники ІІІ відміни поділяються на три групи:

1. Прикметники трьох закінчень, які мають для кожного роду своє закінчення:

er – для чоловічого

is – для жіночого

e – для середнього

celer, -is, -e- швидкий, а, е.

2. Прикметники двох закінчень, які мають для чоловічого і жіночого роду спільне закінчення – is, а для середнього - e

brevis, e – короткий, а, е

fortis, e – сміливий, а, е

3. Прикметники одного закінчення, які мають спільне закінчення для всіх родів: r, s, ns, x

felix, ĭ cis – щасливий, а, е

simplex, ĭ cis – простий, а, е

par, is – рівний, а, е

N.B. Прикметники з одним закінченням подаються у словнику в N. s. і G. s. (як іменники sapiens, sapientis – розумний)

Правило відмінювання: Прикметники ІІІ відміни відмінюються за голосною групою, тому що історично їх основа закінчувалась на – і.

ВАbl.s – i, у N., Acc. pl. середнього роду – ia, та Gen. pl. – ium

N.B. N., Acc., V. pl. чоловічого і жіночого роду мають закінчення – es, Acc. s. чоловічій і жіночий рід - em

Зразок відмінювання прикметників ІІІ відміни

а) із трьома закінченнями (er, is, e)

b) brevis, e - короткий, а, е

c) felix, felĭ cis – щасливий, а, е

Примітка: Деякі прикметники ІІІ відміни з одним закінченням у N.s. відмінюються за приголосною групою:

dives, ĭ tis – багатий, а, е

pauper, ě ris – бідний, а, е

vetus, ě ris – старий, а, е

princeps, ĭ pis – перший, а, е; знатний, а, е

particeps, ĭ pis – причетний, а, е

ІІ. Ступені порівняння прикметників

Якісні прикметники у латинській мові мають три ступені порівняння:

· gradus positī vus - звичайний ступінь;

· gradus comparatī vus - вищий ступінь;

· gradus superlatī vus - найвищий ступінь

· Gradus positī vus:

longus, a, um – довгий

niger, gra, grum – чорний

felix, felĭ cis – щасливий

· Gradus comparatī vus:

Правило утворення: практ. основа + ior (ч. р; ж. р)

+ ius (с. р)

longus, a, um G.s. - long - i

Gr.comp. long - ior - довгий, довша

long - ius - довше

niger, gra, grum G.s. nigr - i

Gr.comp. nigr - ior - чорніший, а

nigr - ius - чорніше

N.B. Прикметники у вищому ступені порівняння відмінюються за приголосним типом іменників ІІІ відміни

Singulā ris Plurā lis