Перекидний кламер. Будова, покази до застосування.

Цей вид кламерів застосовується при протезуванні односторонніх дефектів, коли немає доброї фіксації протеза з протилежної сторони, а також з метою попередження осідання протеза. Такий кламер можна назвати і комбінованим, так як передає жувальний тиск на опорні зуби. Для вигинання кламера беруть відтинок дроту 5- 6 см діаметром 0, 8-1 мм. і виганають його у вигляді шпильки. Замірявши поперечний розмір опорного зуба, вигинають кільце, яке охоплює зуб з вестибулярного боку до орального. Обидва кінці дроту припасовують і встановлюють між апроксимальними поверхнями опорного зуба і сусідніх зубів на оклюзійній поверхні. Кінці дроту, які переходять на язичну поверхню розводять та вварюють в базис протеза

9. Телескопічний кламер. Будова, покази до застосування.

Телескопічний кламер: складається з двох частин -внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня є металевим ковпачком, який покриває культю зуба. Зовнішня - коронка з вираженною анатомічною формою. Внутрішня цементується на зубі, зовнішню з’єднують з протезом.

Препаровка зубів під телескопічні коронки аналогіна препаровці зубів під литі коронки. При цьому знімають значно більше твердих тканин зубів, ніж при препаровці під штамповану коронку. Препаровку потрібно вести під контролем рентгенівського знімку. Якщо можна зняти товстіший шар твердих тканин зуба, то на зовнішній телескопічній коронці можна зробити облицювання з пластмаси або фарфору. Такі коронки показані при звуженій порожнині зуба і при оральному нахилі його.

По принципу передачі жувального тиску їх відносять до опорно-утримуючих. Частіше всього застосовують телескопічні повні коронки. Телескопічні кламери показані при малих клінічних коронках опорних зубів, коли звичайні опорно-утримуючі кламери не забезпечують доброї фіксації протеза.

10. Прихований кламер. Будова, покази до застосування.

Прихований кламер для фіксації часткового знімного пластинкового протеза відповідає естетичним вимогам і частково передає жувальний тиск на опорні зуби. Прихований кламер може бути виготовлений з нержавіючої сталі або золото-платинового сплаву. На зуби, що обмежують дефекти зубного ряду з дистальної сторони, а при кінцевому дефекті - з мезіальної, виготовляють коронки. Коронки припасовують в порожнині рота, знімають відбиток зі щелепи, відливають гіпсову модель і до середини бічних поверхонь коронок, звернених в сторону дефекту зубного ряду, вертикально приклеюють воском дріт з того ж сплаву, що і коронки. В паралелометрі перевіряють паралельність цих дротів на гіпсовій моделі, гіпсують, спаюють їх з коронками так, щоб між верхніми краями дроту і коронкою залишилось вільне місце для прихованого кламеру, а нижній край дроту не досягав ясен. Круглогубцями, фасонними або крампонними щипцями вигинають кламер у вигляді напівкола відкритим кінцем до переду так, щоб його плече входило щільно між коронкою і припаяним до неї вертикальним дротом. Утримуючи кламер одними крампонними щипцями, другими вигинають відросток, кінець розплющують, роблять насічки і вводять в товщу базиса під штучні зуби. В подальшому для кламера робиться виїмка у штучному зубі, що покриває його, чому він і називається прихованим.