Хіміческіе властивості ліпідів

Гідроліз
Омиляются ліпіди піддаються кислотному і лужному гидролизу. In vivo гідроліз ліпідів каталізується спеціальними ферментами - ліпазами, для гідролізу кожного типу зв'язку існує своя ліпаза, гідроліз відбувається за стадіями, при цьому, наприклад у випадку фосфоліпіду, утворюються: гліцерин, дві жирні кислоти, фосфорна кислота і характеристична група (в залежності від типу фосфоліпіду).

Окислення фосфоліпідів

Наявність ненасичених кислотних залишків в молекулах ліпідів обумовлює їх чутливість до дії окислювачів. Особливо небезпечним з точки зору руйнування клітинних мембран, до складу яких входять фосфоліпіди, є т.зв. пероксидне окислення, що відбувається під дією вільних радикалів.

76 структура і властивості, поширення в природі ліпідів

Ліпіди (від грец. Lipos – жир) – велика група жироподібних речовин, нерозчинних у воді. Більшість ліпідів складається з високомолекулярних жирних кислот і трехатомного спирту гліцерину (рис. 4).

Вміст ліпідів в різних клітинах сильно варіює: від 2-3 до 50-90% в клітинах насіння деяких рослин і жирової тканини тварин.

Ліпіди присутні у всіх без винятку клітках, виконуючи специфічні біологічні функції.

Жири – найбільш прості і широко поширені ліпіди – відіграють важливу роль як джерело енергії. При окисленні вони дають більш ніж в два рази більше енергії в порівнянні з вуглеводами.

Жири є основною формою запасання ліпідів у клітині. У хребетних тварин приблизно половина енергії, споживаної клітинами в стані спокою, утворюється за рахунок окислення жирів. Жири можуть використовуватися також як джерело води (при окисленні 1 г жиру утворюється більше 1 г води). Це особливо цінно для арктичних і пустельних тварин, що мешкають в умовах дефіциту вільної води.

Завдяки низькій теплопровідності ліпіди виконують захисні функції, т. Е. Служать для теплоізоляції організмів. Наприклад, у багатьох хребетних тварин добре виражений підшкірний жировий шар, що дозволяє їм жити в умовах холодного клімату, а у китоподібних він грає ще й іншу роль – сприяє плавучості.

Ліпіди виконують і будівельну функцію, так як нерозчинність у воді робить їх найважливішими компонентами клітинних мембран.

Багато гормонів (наприклад, кори надниркових залоз, статеві) є похідними ліпідів. Отже, ліпідам притаманна регуляторна функція.

Ліпіди. Жири. Гормони. Функції ліпідів: енергетична, запасающая, захисна, будівельна, регуляторна.

77.Біологічна роль ліпідів.

Энергетическая - при сгорании 1 гр. жира выделяется 39 кДж, причем, это самый энергоемкий источник энергии, особенно для спортсменов, тренирующих выносливость. Кроме того, энергия, полученная при окислении жиров, используется не только во время работы, но и обеспечивает восстановительные процессы во время отдыха.

Теплоизоляционная (у полярных животных и растений)

Защитная (амортизационная) - жиры предохраняют внутренние органы от механических повреждений и фиксируют их.

Строительная - жиры выполняют роль структурного компонента мембран; особенно богата ими нервная ткань.

Гормональная - выполняют регуляторную функцию, являясь основой стероидных гормонов. Кроме того, жиры являются растворителями многих неполярных соединений.

Биологическая ценность жиров определяется наличием в них незаменимых компонентов - полиненасыщенных жирных кислот, которые подобно некоторым аминокислотам и витаминам, не могут синтезироваться в организме и должны обязательно поступать с пищей. Пищевыми источниками полиненасыщенных жирных кислот являются прежде всего растительные масла. Принято считать, что 25-30 г растительного масла обеспечивает суточную потребность человека в полиненасыщенных жирных кислотах.

78.Ліпоїди (жироподібні сполуки). Загальна характеристика і класифікація (стерини та стериди, цереброзиди, віск).

ЛІПОЇДИ (грец. lipos — жир + eidos — вид), або жироподібні речовини — складні, високостабільні сполуки з високою T_пл, подібні до ліпідів (див. Ліпіди, Жири) тим, що розчинюються органічними розчинниками, а не водою. На відміну від ліпідів омилюються лугами при нагріванні. До Л. належать складні ліпіди — гліколіпіди, фосфогліцериди, фосфоліпіди (див. Фосфоліпіди, Ліцитин), стироли (фітостерини, холестерол), стероїди (див. Стерини, Стероїди, Жовчні кислоти), гормони (див. Гормони), викопні та натуральні рослинні й тваринні воски (див. Віск) тощо. В основі природних восків лежать складні ефіри жирних кислот і одно- чи двоатомних вищих спиртів; присутні також вільні вищі спирти, вуглеводні, жирні кислоти. Розчиняються у більшості органічних розчинників, ефірі, бензині тощо. Рослинними восками називають багато речовин рослинного походження, але за хімічними властивостями, до восків, тобто ефірів одноатомних жирних кислот з більшою величиною частинок, можуть бути віднесені кутин, що відкладається на епідермі (див. Кутин), та суберин, що просочує пробку (корок) стовбурів (див. Суберин), але найширше в медицині й косметології використовують карнаубський, канделільський і пальмовий віск. Більшість продуктів, названих рослинними восками, є жирами (тобто гліцеридами кислот) і до восків зараховуються лише завдяки своєму зовнішньому вигляду, напр. міриковий та японський воски, що утворюються всередині плодів або інших органів рослин.

серед ліпоїдів розповсюдженим є холестерин, особливо в клітинах

надниркових залоз і печінки, а також у клітинних мембранах.

До ліпоїдів належать і фосфатиди (лецитин, цефалін, інозид,

плазмалоген), які так само беруть участь у побудові клітинних мембран.

Біологічне значення жирів і ліпоїдів. Ліпіди виконують дуже важливу роль

в утворенні біологічних мембран, беруть участь в енергетичній функції

клітини, а також у стабілізації постійності внутрішнього середовища

клітин і організму.