Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Алгоритми виконання практичних навичок
|
|
І. Взяття матеріалу для вірусологічних досліджень
1. Відбирати матеріал слід у найбільш ранні терміни після початку захворювання, дотримуючись правил асептики та техніки безпеки
2. Матеріал відбирають у стерильний посуд, вміщують у транспортне середовище для вірусів (ВТС) і щільно закривають.
| Досліджуваний матеріал | Правила взяття |
| Спинно - мозкова рідина | Відбирають 1-2 мл у стерильну пробірку, закривають гумовим корком |
| Випорожнення | У стерильний флакон вміщують 8-10 г фекалій і закривають гумовим корком |
| Кров | На вірусологічне дослідження – беруть із вени в об’ємі 5-10мл, краще у період гарячки, додають 1ОД гепарину на 1мл крові. На серологічне дослідження – кров із вени в кількості 3-5мл (для отримання парних сироваток кров беруть з інтервалом 12-14 діб), отримують сироватку шляхом відстоювання або центрифугування. |
| Сеча | Збирають середню порцію сечі в об’ємі 10мл, охолоджують до 4 С, центрифугують, осад вміщують у 1мл ВТС |
| Рідина із серозних оболонок | Беруть в об’ємі 2 мл |
| Мазок із кон’юнктиви | Забирають сухим ватним тампоном і вміщують у ВТС |
| Вміст везикул | Поверхню шкіри обробляють ефіром, вміст везикул відсмоктують тонкою голкою і переносять у ВТС |
| Секційний матеріал | Відбирають у найбільш ранній термін після смерті хворого. Спочатку беруть проби з поза порожнинних тканин, потім тканини грудної порожнини, в останню чергу – з черевної порожнини. Шматочки тканин масою 1-3г вміщують у окремі стерильні флакони. |
ІІ. Взяття вірусовмісного матеріалу при грипі, ГРВІ
1. Поставте у штатив 3-и пробірки і промаркуйте їх - пробірку з розчином Хенкса (номер аналізу) і 2-і пробірки із стерильними ватними тампонами – «Н» і «З»
2. Усадіть пацієнта за Відомими Вам правилами
3. Запропонуйте пацієнту «Звільніть ніс від слизу»
4. Візьміть тампон з позначкою «Н», у праву раку і уведіть його у порожнину носа пацієнта на глибину 2–3см і, натискаючи із зусиллям на зовнішню стінку носа, обертовим рухом зніміть десквамований епітелій.
5. Уведіть цей же тампон в інший носовий хід і візьміть матеріал таким самим способом.
6. Опустіть тампон у розчин Хенкса, ретельно його відмийте і відтисніть об стінки пробірки, закрийте корком
7. Тампон помістіть у пробірку з позначкою «Н»
8. Запропонуйте пацієнту: «Широко відкрийте рота»
9. Візьміть у ліву руку стерильний шпатель, натисніть ним на корінь язика
Уважно! Щоб не викликати блювотний рефлекс
10. У праву руку візьміть другий тампон з позначкою»З» і відберіть матеріал із задньої стінки глотки
11. Опустіть тампон у ту саму пробірку з розчином Хенкса, відмийте його і відтисніть об стінки цієї пробірки; тампон опустіть у пробірку, на якій зазначено «З»; закрийте її корком
12. Заклейте корок і верхню частину пробірки із середовищем Хенкса клейкою стрічкою
13. Заповніть направлення, помістіть його у пластиковий пакет
14. Взятий досліджуваний матеріал помістіть у термоізолюючий контейнер, прикріпіть до нього пакет з направленням і транспортуйте до вірусологічної лабораторії.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття №13
Тема: Патогенні гриби. Найпростіші
Актуальність теми
Гриби належать до еукаріотів. Хвороби, спричинені патогенними грибами мають загальну назву мікози. Нині спостерігається зростання захворюваності грибкової етіології.за даними ВООЗ кожний 5-й житель планети страждає від мікозів. Одними із причин цього є екологічні зміни й урбанізація суспільства, які негативно впливають, на імунореактивність сучасної людини. ВУкраїні захворюваність на мікози також різко зросла і має тенденцію до подальшого збільшення. Серед захворювань шкіри мікози займають одне з перших місць. Спостерігається зростання мікотичних нозокоміальних інфекцій як серед пацієнтів, так і серед медичних працівників, які заражаються під час маніпуляцій та догляду за хворими. Розвитку мікозів срияють вікова схильність, нераціональне використання антибактеріальних препаратів, шкідливі умови виробництвау певних категорій населення, підвищена пітливість, травми. Крім того, постійно збільшується проникнення в Європу мікозів неєвропейського походження, що пояснюється міжконтинентальною міграцією населення.
До дріжджоподібних грибів належать представники роду Candida. З початком ери антибіотиків захворюваність на кандидамікози постійно прогресує. Тому їх розглядають як хворобу цивілізації («хвороба від лікування»). Гриби роду Candida – одні з найпоширеніших збудників опортуністичних інфекцій.
Найпростіші – одноклітинні еукаріоти тваринного походження. Відомо понад 30000 видів найпростіших, близько 3500 з яких є паразитами людей, тварин і рослин.
Патогенна амеба (Entamoeba histolytica)викликає кишкове захворювання – амебіаз. Лейшманії належать до роду Leishmania і у людей спричиняють захворювання лейшманіоз.
Лямблії (Lamblia intestinalis) значно поширені у всіх країнах світу. Але особливо у регіонах з низькою санітарною культурою або з обмеженими можливостями дотримання правил гігієни.
Трихомонади належать до роду Trichomonas. Ротова і кишкова трихомонади входять до складу нормальної мікрофлори людини.Як умовно-патогенна флора, вони здатні спричиняти запальні процеси на фоні дисбактеріозу або мікст-інфекції.T.vaginalis є причиною трихоманозу, яке поширене у всіх країнах світу. До 25% жінок, які ведуть активне статеве життя, інфіковані трихомонадами.
Рід Plasmodium включає 100видів, 4 види плазмодіїв спричиняють малярію у людей. Малярію виділяють повсюдно, але частіше у тропіках і субтропіках. Виділяють 104 країни ендемічні щодо малярії. За даними ВООЗ, в усьому світі хворіють близько 500млн. людей, з них біля 4млн. помирають.
Отже, молодший медичний спеціаліст повинен бути ознайомлений з морфологічними та культуральними властивостями патогенних грибів та найпростіших, методами взяття та транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії при грибкових та протозойних інфекціях, препаратами для їх лікування.
Навчальні цілі
Ознайомитись з:
♦ Методами взяття матеріалу при грибкових та протозойних інфекціях, упаковкою та умовами його транспортування до лабораторії
♦ Методами культивування грибів та найпростіших
Знати: ♦ Препаратидля лікування мікозів та протозойних інфекцій
Вміти: ♦ Відбирати матеріал для дослідження
♦ Оформлювати супровідну документацію
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
Міждисциплінарна інтеграція
| № з/п | Назва дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Анатомія людини | Будову шлунково-кишкового тракту, шкіри, сечо-статевої системи, печінки, склад крові | |
| 2. | Фізіологія | Функції вище вказаних органів і систем | |
| 3. | Основи латинської мови з медичною термінологією | Медичну термінологію Терміноелементи Словотворення Грецькі еквіваленти | Орієнтуватися в структурі термінів і визначати граматичні форми слів, які їх утворюють Аналізувати і утворювати із заданим значенням різні словотворчі структури Вміти свідомо користуватись науковою латинсько-грецькою термінологією |
| 4. | Догляд за хворими та ММТ | Правила та техніку взяття досліджуваного матеріалу: крові з вени (пальця), сечі на мікробіологічне дослідження Правила передстерилізаційної обробки інструментарію багаторазового використання та його стерилізацію Дезінфекцію, стерилізацію | Взяти досліджуваний матеріал Провести дезінфекцію та стерилізацію |
| 5. | Фармакологія та медична рецептура | Дезінфектанти Антисептичні речовини Протигрибкові засоби Протипротозойні препарати | Оцінювати доцільність застосування протимікробних засобів метою хіміотерапії на основі знань їхніх властивостей |
| 6. | Основи екології та профілактичної медицини | Роль забрудненого навколишнього середовища у формуванні захворювань населення Санітарно-гігієнічний, протиепідемічний режим ЛПЗ | Дотримуватись правил санітарно-протиепідемічного режиму в ЛПЗ |
| 7. | Основи психології та міжособове спілкування | Правила спілкування з пацієнтом | Спілкуватись з пацієнтом, дотримуючись правил етики та деонтології |
| 8. | Інфектологія | Малярія Амебіаз Лямбліоз | Збирати клініко-епідеміологічний анамнез Брати досліджуваний матеріал для лабораторної діагностики |
| 9. | Епідеміологія | Складові епідемічного процесу Дезінфекцію, стерилізацію | Визначати складові епідемічного процесу |
| 10. | Дисципліни циклу практичної та професійної підготовни | Причини виникнення нозокоміальних інфекцій Дезінфекцію, стерилізацію | Проводити санітарно-гігієнічні заходи щодо профілактики внутрішньо лікарняної інфекції в ЛПЗ згідно з чинними наказами МОЗ України |
| 11. | Дерматологія та венерологія | Мікози | Складати план заходів профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, дитячих і лікувальних закладах, контролювати його виконання Збирати патологічний матеріал для лабораторного дослідження (волосся, нігтів, лусочок, скутул), дотримуючись правил техніиа безпеки Застосовувати методи дезінфекції у відділенні дерматомікозів |
Орієнтовна карта для самостійноїроботи з літературою
| Завдання | Вказівки до завданн | Самостійні записи |
| 1. Повторіть: | 1.1. Морфологічні особливості: ● патогенних грибів ● найпростіших | |
| 2. Ознайомтесь з: | 2.1. Методами взяття матеріалу при грибкових та протозойних інфекціях, упаковкою та умовами його транспортування до лабораторії 2.2. Методами культивування грибів та найпростіших | |
| 3. Вивчіть: | 3.1. Препарати для лікування мікозів та протозойних інфекцій |
На позааудиторну самостійну роботу студентів запропонована тема: «Патогенні гриби і найпростіші». Опрацюйте рекомендовану літературу з даної теми та підготуйтесь до практичного заняття, керуючись «Методичними рекомендаціями для ПСРС з навчальної дисципліни «Мікробіологія».
Питання для самоконтролю:
1. Класифікація грибів за патогенністю
2. В яких умовах культивуються гриби?
3. Які гриби є збудниками дерматомікозів?
4. Які хвороби спричиняють гриби родів Trichophyton, Microsporu, Epidermophyton, роду Candida та ураження, які вони зумовлюють?
5. Який матеріал відбирають на мікробіологічне дослідження?
6. Методи мікробіологічної діагностики мікозів.
7. Які препарати використовують для лікування мікозів?
8. Морфологія найпростіших, їх поділ
9. Хвороби, які спричиняють патогенні найпростіші
10. Епідеміологія протозойних інфекцій
11. Який матеріал відбирають на дослідження при хворобах, викликаних найпростішими та методи діагностики?
12. Профілактика та лікування протозойних інфекцій.
Обсяг самостійної роботи на занятті
Студенти знайомляться з методами взяття матеріалу при грибкових та протозойних інфекціях, упаковкою та умовами його транспортування до лабораторії
методами культивування грибів та найпростіших. Визначають, який матеріал необхідно відбирати для дослідження. Мікроскопують препарати патогенних грибів. Вивчають препаратидля лікування мікозів та протозойних інфекцій.
Оформлюють супровідну документацію.
Практичні навички
• відбирати матеріал для дослідження
• оформлювати супровідну документацію
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до диференційованого заліку:
Диференційований залік передбачає узагальнення та контроль набутих знань, умінь та навичок програмного матеріалу з навчальної дисципліни, опрацьованого на теоретичних, практичних заняттях та під час позааудиторної самостійної роботи. 
Навчальні цілі
Знати: ♦ Основні питання (згідно переліку у навчальній програмі) теоретичного характеру
Вміти: ♦ Виконувати практичні навички. передбачені навчальною програмою, відповідно до переліку.
Завдання для самостійної підготовки студентів
1. Повторіть і закріпіть теоретичні знання матеріалу з навчальної дисципліни згідно переліку питань, передбаченого навчальною програмою.
2. Опрацюйте виконання практичних навичок за поданими алгоритмами, відеосюжетами, мультимедійними презентаціями.
Перелік матеріалів для підготовки
до диференційованого заліку
І. Питання до диференційованого заліку
Загальна мікробіологія
1. Мікробіологія як наука. Медична мікробіологія, її завдання в подоланні інфекційних хвороб
2. Класифікація мікроорганізмів
3. Морфологія бактерій, їхні розміри та основні форми
4. Будова бактеріальної клітини
5. Хімічний склад мікроорганізмів
6. Живлення мікроорганізмів, їх основні типи
7. Дихання мікроорганізмів.
8. Ріст і розмноження мікроорганізмів.
9. Живильні середовища, класифікація, їх виготовлення та застосування
10. Поширення мікроорганізмів у природі. Роль води, повітря, грунту в передачі інфекційних хвороб
11. Нормальна мікрофлора організму людини
12. Вплив чинників навколишнього середовища на мікроорганізми
13. Стерилізація, основні види. Стерилізація медичних інструментів, перев’язувального та хірургічного матеріалу, лабораторного посуду, живильних середовищ
14. Дезінфекція. Дезінфекційні речовини, виготовлення з них дезінфекційних розчинів. Поняття про асептику та антисептику
15. Бактеріофаг, його природа та практичне застосування
16. Антибіотики, їх походження, класифікація. Застосування. Побічна дія антибіотиків, методи її подолання
17. Етапи розвитку інфекційного процесу
18. Джерела інфекції, вхідні ворота, механізми передачі
19. Форми інфекційного процесу
20. Імунітет, його види, неспецифічні і специфічні чинники імунітету.
21. Серологічні реакції, їх практичне застосування.
22. Вакцини – препарати для створення активного імунітету. Види вакцин, принципи їх виготовлення. Методи вакцинації. Ревакцинація
23. Антитоксичні та діагностичні сироватки. Метод їх виготовлення та зберігання.
Імуноглобуліни (гамма – глобуліни)
24. Алергія, її основні форми
25. Анафілактичний шок. Стан анафілаксії та запобігання йому
26. Сироваткова хвороба, її профілактика
27. Діагностичні алергійні реакції, їх значення.
Спеціальна мікробіологія
28. Патогенні коки. Загальна характеристика групи.
29. Стафілококи, біологічні властивості. Хвороби, спричинені стафілококами.
30. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики стафілококових хвороб
31. Стрептококи, біологічні властивості. Хвороби, спричинені стрептококами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики.
32. Стрептококи пневмонії (пневмококи). Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики
33. Менінгококи, біологічні властивості. Хвороби, спричинені менінгококами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики
34. Гонококи. Біологічні властивості. Хвороби гонококової етіології. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної дослідження
35. Ешерихії, біологічні властивості. Роль кишкової палички в організмі людини, етіологія, патогенез. Матеріал для дослідження. Методи лабораторної діагностики ешерихіозів
36. Сальмонели. Біологічні властивості. Хвороби, спричинені сапьмонелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики 37. Шигели. Біологічні властивості. Хвороби, спричинені шигелами. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики
38. Холерні вібріони.. Особливості роботи зі збудниками особливо небезпечних Біологічні властивості інфекцій. Патогенез холери. Матеріал для дослідження. Методи лабораторної діагностики
39. Коринебактерії дифтерії. Біологічні властивості. Патогенез, клінічні ознаки дифтерії, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на дифтерію, її профілактика
40. Бордетели – збудники кашлюку. Біологічні властивості. Патогенез, клінічні ознаки коклюшу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічна профілактика кашлюку
41. Мікобактерії туберкульозу. Біологічні властивості. Патогенез, клініка туберкульозу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Методи лабораторної діагностики. Специфічне лікування хворих на туберкульоз, його профілактика
42. Загальна характеристика збудників зоонозних інфекцій: чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки. Взяття матеріалу для дослідження та заходи безпеки під час роботи зі збудниками особливо небезпечних інфекцій. Патогенез, клініка зоонозних інфекцій, імунітет. Специфічне лікування хворих, профілактика
43. Загальна характеристика патогенних клостридій. Особливості лабораторної діагностики ранової анаеробної інфекції (газової гангрени), правця. Особливості взяття матеріалу для дослідження та заходи безпеки. Специфічне лікування хворих та профілактика
44. Біологічні властивостізбудника ботулізму. Патогенез, клініка ботулізму, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження. Специфічне лікування хворих, профілактика
45. Загальна характеристика патогенних спірохет. Збудник сифілісу.
Патогенез, клініка сифілісу, імунітет. Особливості взяття матеріалу для дослідження в різні періоди хвороби. Методи лабораторної діагностики
46. Короткі відомості про збудників поворотного тифу і лептоспірозів
47. Загальна характеристика рикетсій. Збудник висипного тифу.
Патогенез, клінічні ознаки висипного тифу, імунітет. Взяття матеріалу та заходи безпеки. Лабораторна діагностика. Специфічна профілактика.
48. Віруси. Принципи класифікації та загальна характеристика.
49. Принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій
50. Короткі відомості про ВІЛ (вірус СНІДу)
ІІ. Перелік практичних навичок
1.Знати організацію та обладнання мікробіологічної лабораторії.
2. Дотримуватись правил роботи й техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.
3. Знати будову мікроскопа і правила мікроскопування.
4. Виготовляти мазки з бульйонної культури.
5. Виготовляти мазки з агарової культури.
6. Виготовляти мазки з патологічного матеріалу.
7. Забарвлювати мазки простим методом.
8. Забарвлювати мазки за методом Грама.
9. Здійснювати мікроскопію нативних і забарвлених мазків
10. Характеризувати ріст мікроорганізмів на рідких живильних середовищах.
11. Характеризувати ріст мікроорганізмів на щільних живильних середовищах.
12. Володіти технікою посіву матеріалу на живильні середовища петлею, тампоном, шпателем
13. Виготовляти дезінфекційні розчини, вміти їх застосувати. Проводити дезінфекцію відпрацьованого матеріалу, робочого місця, рук.
14. Готувати лабораторний посуд, медичний інструментарій, перев’язувальний і хірургічний матеріал до стерилізації та проводити їх стерилізацію
15. Знати принцип і механізм реакції аглютинації. Проводити реакцію аглютинації на склі
16. Визначати придатність вакцини до застосування. Знати методи вакцинації.
17. Знати етапи виготовлення та застосування автовакцин
18. Брати слиз із зіва і носа для дослідження
19. Відбирати матеріал для дослідження з ураженої ділянки шкіри
20. Брати кров для мікробіологічного дослідження
21. Брати мокротиння для мікробіологічного дослідження
22. Брати випорожнення для мікробіологічного дослідження
23. Висівати патологічний матеріал на живильні середовища
24. Визначати чутливість мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків
25. Оформлювати супровідну документацію, доставляти матеріал для дослідження.
ІІІ. Електронна версія виконання практичних навичок
з навчальної дисципліни.
Рекомендована література:
|
|