Систематичне положення та загальна характеристика типу Плоскі черви.

Систематичне положення плоских червів у системі тва­ринного світу.

Імперія - Клітинні організми

Надцарство - Еукаріоти

Царство - Тварини

Підцарство - Багатоклітинні

Надтип - Черви

Тип - Плоскі черви

Загальна характеристика типу Плоскі черви.

Загальна характеристика типу:

· Тришарові багатоклітинні тварини

· Двобічна симетрія тіла

· Несегментовані

· Ацеломічні (паренхімні)

Сучасній науці відомо близько 10 тис. видів плоских червів, які поширені по всій земній кулі: вони живуть у ґрунті, у воді (прісній І солоній), а значна частина їх паразитує в різних тварин і людини. Паразитичних червів, незалежно від їхньої класифікації, називають гельмінтами.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes) - мають більшість представників цього типу з червоподібним тілом, сплющеним в спинно-черевному напрямку. Найчастіше за формою вони нагадують стрічку. Усього відомо близько 15 тис. видів плоских червів. Частина видів Плоских червів - вільноживучі, але більшість - паразити тварин.

Вільно існуючі або паразитичні тришарові безхребетні із сплоще­ним тілом, у яких відсутні порожнини тіла (крім кишкової). Вони живуть у всіх основних водних і наземних місцях проживання. Се­ред плоских червів багато небезпечних паразитів і людини.

2. Особливості зовнішньої будови плоских червів.

Форма тіла і розміри. Плоскі черви мають двосторонню, або білатеральну, симетрію тіла.

Схема двусторонньої симетрії.

Свою назву отримали тому, що мають плоске тіло, в якому розрізняють передній і задній кінці, спинний, черевний, правий та лівий боки. Двобічна симетрія вперше з'являється саме в цьому типі, їхнє тіло має вигляд листка, стрічки (часто розчленованої на членики) або пластинки; сплющене в спинно-черевному напрямку і видовжене. Розміри варіюють у широких межах від часток міліметрів до тридцяти метрів. Форма тіла буває - овальна, листкоподібна, здовжена або стрічковидна.

Покриви тіла. Ззовні тіло плоских червів вкрито епітелієм. Епітелій вільно існуючих форм має війки, за допомогою яких тварина рухається. У паразитичних форм війки редукуються, а епітелій утворює щіль­ний зовнішній покрив, який може протистояти травним ферментам та імунним атакам організму хазяїна.

Плоскі черви і представники всіх вищих типів відносяться до тришарових тварин. У процесі індивідуального розвитку у них крім екто- і ендодерми (які є у кишковопорожнинних) формується проміжний, або третій, зародковий листок - мезодерма.

Схема поперечного зрізу Плоского черв’яка.

У плоских червів є шкірно-м'язовий мішок, який складається з епітелію і розташованої під ним багатошарової мускулатури.

3. Особливості внутрішньої будови плоских червів.

На відміну від кишковопорожнинних у плоских червів формуються різноманітні системи органів: опорно-рухова, травна, видільна, нервова, статева.

· Опорно-рухова система. Разом із покривним епітелієм м'язи плоских червів утворюють шкірно-м'язовий мішок. М'язові волокна розміщені у декілька шарів. Роль опори для м'язів частково виконує паренхіма.

· Травна система. Складається із ротового отвору та двох відділів кишечника — переднього (глотка) і середнього. Отже, вона замкненого типу. Як і в кишковопорожнинних, ротовий отвір плоских червів слугує не лише для поглинання їжі, а й для виведення неперетравлених решток, так як анального отвору немає. У деяких видів кишечник редукується. Їжа перетравлюється в кишечнику. У деяких паразитичних видів (наприклад, у стьожкових червів) травної системи взагалі немає. Поживні речовини вони всмоктують через покриви.

· Видільна система. Вперше у плоских червів з'являється видільна система, яка побудована по типу протонефридіїв. Представлена системою розгалужених канальчиків, яка починається в паренхімі зірчастими клітинами з пучком війок і закінчується видільними отворами або порами. Через цю систему рідкі продукти обміну речовин виділяються із організму назовні.

· Нервова система. Нервова система розподіляється на центральну і периферичну.

Центральна складається із головних вузлів (гангліїв) і нервових стовбурів, з'єднаних перемичками. Особливо гарно розвинені парні поздовжні (бічні або черевні) стовбури.

Периферична представлена нервовими відростками та закінченнями. У вільно існуючих форм на передньому кінці тіла зосереджені органи чуття. Як орган нюху використовується уся поверхня тіла, а у деяких видів є невеликі парні щупальця. Механічні та хімічні подразнення сприймаються довгими нерухомими війками, які зв'язані з нервовими клітинами. У деяких видів є органи рівноваги (статоцисти). Очі є майже в усіх вільно існуючих видів.

· Органи чуттів краще розвинені у вільноживучих форм. На передньому кінці тіла є органи нюху, рівноваги і зору. В шкірі як вільноживучих, так і паразитичних плоских червів є дотикові клітини.

· Кровоносна і дихальна системи у всіх плоских червів відсутні. Газообмін (надходження кисню в організм і виведення вуглекислого газу з нього) у плоских червів відбувається через всю поверхню тіла. У паразитичних форм дихання анаеробне.

· Статева система. У більшої частини плоских червів вона гермафродитна. У них є статеві залози, статеві протоки і додаткові частини статевого апарату, які забезпечують можливість внутрішнього запліднення, живлення яєць і утворення навколо них оболонок.

Плоскі черві - гермафродити, тобто в кожної особини є чоловічі і жіночі статеві залози. Раздельнополість плоских червів - виняток. Статеві протоки складні. Для жіночої статевої системи у більшості плоских червів характерна наявність жовточників - залоз, які продукують жовточні клітини. Їх енергетичний матеріал використовується яйцеклітинами, які розвиваються. Запліднення внутрішнє.

· Розвиток може бути прямим або з метаморфозом. Для ендопаразитів характерні складні життєві цикли з чергуванням двостатеві і декількох партеногенетических поколінь.

4. Класифікація типу Плоскі черви.

До типу Плоскі черви відноситься дев'ять класів, з яких три включають вільноживучих червів, а шість - виключно паразитичних. Найбільш численними є

§ клас Війчасті черви (Turbellaria);

§ клас Сисуни (Trematoda);

§ клас Стьожкові черви, або цестоди (Cestoda).

Більшість війчастих червів - вільноживучі тварини, ведучі, як правило, хижий спосіб життя. Вони поїдають багато простих (інфузорій, корненіжок, жгутиконосців), нематод, дрібних ракоподібних, личинок комарів - найчастіше більш великих тварин, ніж вони самі.

Представники Війчастих червів. (Верхній ряд, зліва направо: планарія дугезія, глазчатая Філліда, який наслідує псевдоцерос, золотиста юнгія. Нижній ряд, зліва направо: псевдоцерус джебборум, роздвоєний псевдоцерос (в парі з партнером), тихоокеанська акваплана, парапланоцера.)

Організація тварин класу Сисуни - багато в чому нагадує риси війкових червів, наприклад планарії, проте, на відміну від них, сисуни ведуть виключно паразитичний спосіб життя. Форма тіла найчастіше листоподібна. Спеціалізація їх проявляється в наявності присосок, шипів, гачків і інших пристосувань для прикріплення, у високому розвитку статевої системи, проходження складних життєвих циклів із зміною власників, а також у спрощенні органів почуттів. Клас сисунів включає близько 4 тис. видів.

Сисуни. Зліва направо: печінкова двуустка, китайська двуустка, японська шистосома, печінковий сисун.

Стрьожкові плоскі черв'яки, як і сисуни, ведуть виключно паразитичний спосіб життя. Відомо близько 3500 видів стьожкових червів. Всі вони - облігатні ендопаразити, у статевозрілій стадії паразитують у кишках, їх тіло сплющене у спинночеревному (дорсовентральному) напрямку, має форму стрічки.

Стьожкові черв'яки. Зліва направо: голівка свинячого ціп'яка, молодий бичачий ціп'як, ехінокок, широкий лентец.