Облікові операції власного капіталу та порядок їх виконання.

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства. Це відбувається завдяки принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов" язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Майно підприємства становлять необоротні й оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку слід дотримуватися принципу автономності, згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно власників, засновників, акціонерів не повинно відображатися в обліку та звітності. Структура капіталу - це співвідношення власних і позикових фінансових засобів, які використовує підприємство у процесі господарської діяльності. Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства. Формування структури капіталу пов'язане з урахуванням особливостей частин: власного і позикового капіталу. Капітал - це специфічна категорія, яка несе різне навантаження залежно від: - етапів життєвого циклу підприємства (статутний і додатковий капітал); - джерела формування (власний і залучений); - характеру обороту та ліквідності (основний і оборотний); - методів визначення (гранична вартість капіталу). Основу капіталу підприємства складає власний капітал. Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. Як зазначалося, при створенні підприємства його стартовим капіталом виступає вартість майна підприємства. Тобто власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Головна мета функціонування капіталу - це його рух. Протягом поточної діяльності підприємства форма його капіталу постійно змінюється. Ці зміни стосуються збільшення (зменшення) як абсолютного розміру капіталу, так і окремих його складових. Постійно здійснюється перетворення одних ресурсів на капітал, інших - на товар або інші види цінностей. Власний капітал є: - основним початковим та безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства; - джерелом погашення збитків підприємства, - показником, що використовуються для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки він демонструє, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників). Залежно від джерела формування власний капітал можна поділити на вкладений і накопичений капітал. 1. Вкладений капітал -- це капітал, внесений власниками підприємства (статутний капітал, пайовий капітал, додатково оплачений капітал). Сума вкладеного капіталу може збільшуватися також унаслідок конвертування боргових зобов'язань підприємства в акції або частки (паї). 2. Накопичений капітал - це капітал, отриманий у процесі діяльності підприємства. Він включає: За ступенем фіксації власний капітал можна поділити на: 1. Зареєстрований капітал -- умовно постійний капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал). 2. Незареєстрований капітал - умовно змінний капітал, який включає додатковий капітал та нерозподілений прибуток. За окремими видами підприємств існують законодавчо закріплені мінімальні розміри зареєстрованого капіталу. За критерієм персоніфікації зареєстрований капітал є персоніфікованим капіталом (тобто капіталом з визначеними частками та їх власниками), а незареєстрований капітал є неперсоніфікованим (тобто визначеним лише в загальній вартості окремих його елементів та належним усім співвласникам підприємства). Пайовий капітал -- це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно вкладених у здійснення спільної фінансово-господарської діяльності. Функції власного капіталу: 1. Заснування та введення в дію 2. Відповідальність та гарантії 3. Забезпечення життєдіяльності підприємства 4. Забезпечення кредитоспроможності 5. Фінансування та забезпечення ліквідності 6. Забезпечення незалежності 7. База для нарахування дивідендів 8. Управління та контроль, реклама Власний капітал характеризується такими особливостями: 1. Простотою залучення, оскільки рішення, пов'язані зі збільшенням власного капіталу приймаються власниками і менеджерами даного підприємства. 2. Більш високою можливістю отримання прибутку в усіх сферах діяльності, оскільки при його використанні не потребується сплата позикового процента в усіх його формах. 3. Забезпеченням фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможністю в довгостроковому періоді, а також зниженням ризику банкрутства. Разом з тим, він має недоліки: 1. Обмеженість обсягу залучення, а отже, і можливостей суттєвого розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства в періоди сприятливої кон'юнктури ринку на окремих етапах його циклу. 2. Висока вартість порівняно з альтернативними позиченими джерелами формування капіталу. 3. Не використовується можливість приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позикових фінансових засобів, оскільки без такого залучення неможливо забезпечити перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності діяльності підприємства над економічною. Таким чином, підприємство, яке використовує тільки власний капітал, має найвищу фінансову стійкість. Його коефіцієнт автономії дорівнює одиниці, але обмежує темпи свого розвитку, тому що не може забезпечити формування необхідного додаткового обсягу активів у періоди сприятливої кон'юнктури ринку і не використовує фінансові можливості приросту прибутку на вкладений капітал. Основна частина вартості капіталу підприємства, як правило, приходиться на будинки, спорудження й устаткування, що входять в основний капітал. Основний капітал підприємства відбивається на рахунках як капіталізовані витрати, що повертаються у виді річних амортизаційних відрахувань. При цьому незавершені капітальні витрати (вкладення) також включаються до складу основного капіталу і є засобами, використаними на формування капіталу підприємства. Методологічні засади формування в обліку інформації про власний капітал регламентує П(с)БО №5 " Звіт про власний капітал", норми якого стосуються усіх суб'єктів підприємницької діяльності різних організаційно-правових форм. Порядок формування і змін у капіталі підприємства залежить від форми та виду діяльності підприємства. Найпоширенішою формою підприємницької діяльності є господарські товариства. Для обліку статутного капіталу таких товариств передбачено рахунок №40 " Статутний капітал", за кредитом якого відображається збільшення капіталу, за дебетом - його зменшення. Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Зміна розміру статутного капіталу завжди пов'язана з перезатвердженням засновницьких документів підприємства загальними зборами учасників (засновників) і їх перереєстрацію у відповідних державних органах. Статутний капітал відрізняється від інших структурних складових власного капіталу тим, що він має персоніфікований характер, тобто враховується в розрізі учасників. У зв'язку із цим всі записи, пов'язані зі зміною величини структурного капіталу, обов'язково відображають на контр пасивному рахунку №46 " Неоплачений капітал" - рахунку, який, по суті, є рахунком обліку розрахунків із засновниками й учасниками за внесками. Водночас рахунок №46 виконує коригувальну функцію, що дає змогу користувачам фінансової звітності отримувати інформацію про реальне забезпечення оголошеного капіталу активами. Пайовий капітал підприємства, тобто пайові внески членів добровільного об'єднання, заснованого на кооперативних засадах (споживчі товариства, колективні сільськогосподарські підприємства, житлово-будівельні кооперативи, кредитні спілки та ін.. організовані товариства) відображається за кредитом рахунку №41 " Пайовий капітал" у кореспонденції з рахунками матеріальних цінностей або грошових коштів, внесених пайовиками.