Урок № 34

Тема: Основні функції (фотосинтез, газообмін, ріст, випаровування води, транспорт речовин.

Мета: ознайомити та розкрити зв’язок з виконуваними функціями фотосинтезом, диханням, випаровуванням води, сформувати навички наукового обґрунтування біологічних функцій, процесів живих організмів; виховувати прагнення до природоохоронної діяльності, формувати дбайливе ставлення до лісових насаджень рідної місцевості.

Основні поняття і терміни: хлоропласт, фотосинтез, вода, вуглекислий газ, кисень, крохмаль, дихання, газообмін, продих, випаровування, транспірація.

Обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова листка», «Внутрішня будова листка», фотографії і зображення відомих рослин, картки для роботи в групах, мікроскопи, мікропрепарати «Поперечний зріз листка камелії», мікрофотографії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Клас організований у 4 групи.

Групи мають назви:

– Фотосинтез;

– Дихання;

– Транспірація

– Трансопрт речовин

(Оцінюється групова та індивідуальна робота).

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

На минулому уроці ми познайомилися із вегетативним органом рослин – листком.

Бесіда:

- Що таке листок?

- Що спільного між листками вишні, клену, тополі?

- Які складові листка?

- Що таке жилки? Які їх функції?

- Які є типи жилкування листків?

- Чим відрізняється листок черешні від листка пшениці?

- Практичні завдання (робота в парах)

- Визначте тип жилкування листків

- Визначте тип листкорозміщення листків

- Гра «Листопад» (пари учнів отримують листки із назвами рослин, їх слід прикріпити на дошку до певних «пагонів» - «Прості листки», «Складні листки»)

Гра «Термінатор»

- назва листків, що мають декілька листових пластинок …

- частина листка, якою він кріпиться до стебла …

- зелена, добре помітна частина листка…

- ділянка черешка, місце прикріплення листка…

- листок без черешка…

- тип жилкування у листка тополі, вишні…

- тип жилкування у листків конвалії…

- тип листкорозміщення при якому у вузлі знаходяться два листка…

1. Робота з гербарієм.

Описати рослини за характеристиками:

– листкорозміщення;

– тип листка;

– жилкування.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів.

Цитування вислову К.А.Тимірязєва.

" Колись десь на Землю впав промінь Сонця, але він упав не на безплідний ґрунт, він упав на зелену билинку пшеничного ростка, або краще сказати, на хлорофілове зерно. Ударившись об нього, він погас, перестав бути світлом, але не зник…"

Вчитель: Сьогодні на уроці ми відкриємо велику таємницю життя і дізнаємося у що перетворився промінь Сонця.

Інтерактивна вправа «Очікування».

Вчитель пропонує на заздалегідь приготовлених листочках паперу написати учням, про що вони хочуть дізнатись на уроці (листочки збираються у скриньку).

ІV Вивчення нового матеріалу.

1. Умови для росту і розвитку рослин.

Аналіз досліду Яна Баптиста ван Гельмонта.

У ХVІІ столітті голандський природодослідник Ян Баптист ван Гельмонт спостерігав цікаве явище. Посадивши рослину масою 2, 25 кг в ґрунт 90 кг, через 5 років, при належному догляді, отримав кущ масою 76, 1 кг, при масі ґрунту 89, 9 кг.

Вчитель: Що спричинило збільшення у масі рослини, при майже не змінній масі ґрунту?

(Учні з’ясовують і записують на дошці умови необхідні для росту рослини – вода, вуглекислий газ, ґрунт).

Вчитель: Вивчаючи рослинний організм, дослідники з’ясували, що рослини які опинились в умовах нестачі світла росли гірше за інші.

Як ви гадаєте, що станеться з рослинами, якщо на нашій планеті настане суцільна темрява?

Дослід (виконує учень).

Витримавши рослину у темряві протягом 7 днів, щоб вичерпались запаси поживних речовин, рослину ставлять на яскраве світло. Один листок, попередньо, закривають світлонепроникним матеріалом. Витримують рослину на світлі упродовж кількох годин. Зрізають два листка – один затінений, а інший звичайний – опускають на 2-3 хв. В окріп, а потім у гарячий спирт. Після чого листки промивають і обробляють слабким розчином йоду.

(Учень робить висновок. Що листок який був освітленим накопичив крохмаль, що було виявлено реакцією з йодом, а листок, що знаходився у темряві залишився світлим).

(Учні записують, ще одну умову необхідну для життя рослин – світло).

Вчитель: Ми з’ясували, що за відсутності світла рослини перестануть існувати, тоді що станеться з тваринами і людством за відсутності рослин?

Дослід (Розповідає учитель)

Англійський вчений Джозеф Прістлі провів дослід. Він поставив запалену свічку під скляний герметичний ковпак. Через деякий час свічка гасла. Прістлі вміщував під ковпак і мишу, яка швидко гинула. Проте, коли дослідник вміщував під ковпак з мишею, ще й рослину, миша залишалась живою.

– Чому гинула миша й гасла свічка?

– Що дало можливість жити утримуваній під ковпаком миші?

2. Фотосинтез- головна функція листків.

Вчитель: Що ж це за дивовижний процес, який дає можливість рости й розвиватися рослинам та існувати тваринним організмам.

Фотосинтез – процес утворення зеленими рослинами органічних сполук із неорганічних у результаті засвоєння світлової енергії, що поглинається хлорофілом.