Характеристика стебла

1. Розповідь з елементами бесіди. А чи всі рослини мають стебла? Які вони у різних рослин? Стебла бувають дуже різноманітними, завдяки їм рослини набувають характерних форм і розмірів. Вони можуть мати як карликове, вкорочене, так і гігантської довжини стебло. Наприклад, у стокроток, подорожника, кульбаби листки розташовуються в одному місці густим пучком, розеткою. Вони виростають ніби просто з кореня. 15 цих та деяких інших рослин стебла вкорочені. А ось у лісах живуть дерева-велетні. Вони мають дуже товсті стебла. Іноді такі, що не обхопиш, навіть узявшись вдвох або втрьох за руки.

Рекордсменами серед найбільших дерев у світі вважаються австралійські евкаліпти, стебла яких сягають 140-155 м заввишки. Могутні 140-метрові стовбури секвої нагадують велетенські колони, що велично увінчані крислатою кроною. Ці живі колони мають висоту 56-поверхового житлового будинку. Товщина таких дерев становить понад 20 м, а вага стовбура перевищує 1000 т. Понад 2000 м³ деревини дає лише одне дерево. Щоб її перевезти, потрібно 60 залізничних нагонів.

Одним із найдовші дерев у світі є баобаб-— мешканець африканських саван. Він дуже швидко росте в товщину, досягаючи іноді до 9 м у діаметрі. Його кору, багату на волокна, використовують для виготовлення тканини, мотузок, сіток.

Найдовші стебла мають ротангові пальми. Хоча їхні стебла досить тонкі — завтовшки лише 2-5 см, але довжина може сягати 400 м. Самостійно триматися вони не можуть, тому чіпляються за допомогою шипів до дерев. Ця пальма-ліана, дійшовши до верхівки дерева, продовжує рости вниз. Ростуть ротангові пальми в тропічних лісах Африки і Азії.

Стебло — орган з необмеженим наростанням. Росте воно за рахунок верхівкової бруньки, й у процесі росту може галузитися. Головне стебло називається віссю першого порядку, а бічні стебла, що розвинулись із пазушних бруньок, ~~ віссю другого і наступних порядків. На деревах може бути до десяти осей різних порядків. Така надземна частина дерев називається кроною.

Стебло — складова частина пагона. Стебла рослин дуже різноманітні. У більшості рослин стебла прямостоячі, ростуть догори. Прямостоячі стебла можуть бути здерев'янілими та трав'янистими. У березки польової й квасолі стебла обвиваються навколо опори. Стебла гороху, винограду чіпляються за опору вусиками. Стебла плюща чіпляються за опору додатковими коренями.

Як ви гадаєте, яке значення має стебло для рослини?

Стебло як осьова частина пагона здійснює зв'язок між частинами рослини, утворює і несе на собі бруньки і листки, забезпечує транспорт води, мінеральних і органічних речовин, служить для вегетативного розмноження.

Крім основної функції, про яку вже згадувалось, пагони виконують ряд додаткових функцій, які пов'язані з їхньою видозміною (метаморфозом) та виникли в процесі пристосувальної еволюції. Це вусики — довгі тонкі пагони з редукованими листками. Вусиками рослини прикріплюються до різних предметів (демонстрування гербарію винограду, огірка). Колючки — вкорочені пагони без листків, що захищають рослину від поїдання тваринами {демонстрування кактуса). Вусики і колючки — це надземні пагони.

Крім надземних видозмін, у рослини є й підземні: кореневище, бульба, цибулина (демонстрування таблиці " Видозміни пагонів).

Кореневище — це підземний видозмінений пагін рослини, на якому розміщуються бруньки, додаткові корені, а інколи редуковані (лускоподібні) матки. Кореневище схоже на корінь, але відрізняється відсутністю кореневого чохлика. За формою кореневище може бути довгим і тонким (пирій, осока) або коротким та товстим (півники, щавель). Щорічно з верхівкової бруньки виростає надземний пагін. Кореневище виконує функції запасання поживних речовин і вегетативного розмноження.

Бульбами називають потовщені, здуті, м'ясисті видозміни пагонів, які виконують функції накопичення поживних речовин. Листки в бульбах редуковані, в їхніх пазухах містяться бруньки, які називаються вічками. Підземні бруньки виникають на столонах (картопля, топінамбур тощо). Надземні бруньки формуються в основі головного (кольрабі) або бічних пагонів і несуть зелені листки.

Цибулина — видозмінений вкорочений, який складається з соковитих листків та вкороченого стебла (денця), на якому є численні та тісно зближені листки і додаткові корені. На верхівці денця міститься брунька. У багатьох рослин (цибуля, тюльпан) з цієї бруньки утворюється надземний пагін, а з бічної пазушної бруньки формується нова цибулина.

У трав'янистих однорічних рослин стебло функціонує з весни до осені, у багаторічних — нижня частина стебла жива протягом усього життя.

IV. Узагальнення і систематизація вивченого. Лабораторні роботи №5.

Тема. Будова пагона.

Мета. Вивчити будову пагона.

Обладнання: гербарні зразки і живі рослини (видовжені та вкорочені пагони яблуні; рослини із дерев'янистими і трав'янистими, прямостоячими, лежачими, повзучими, виткими, чіпкими стеблами; суниця, виноград, кактус, глід), лупа, препарувальний набір, таблиці, підручник.

Хід роботи

Завдання 1. Ознайомитися з будовою пагона.

Розгляньте запропоновані пагони дерев'янистих і трав'янистих рослин, знайдіть вузли і міжвузля, бруньки. Переконайтеся, що пагін складається зі стебла (це його вісь), листків, розташованих на цій осі, та бруньок, які містяться в пазухах листків (якщо листки опали, то під бруньками ви знайдете місця, де листки були з'єднані зі стеблом).

Схематично намалюйте будову пагона. На малюнку позначте вісь пагона, вузли, міжвузля, листки, бруньки.

Зробіть висновки за результатами роботи.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Ми з вами дослідили надземну частину рослини. Тому давайте пригадаємо. Корінь утримує рослину у грунті, всмоктує воду і розчинені в ній сполуки та проводить їх до надземних частин рослини.

Пагін надземна частина на якій є листки, бруньки. Тут відбувається фотосинтез дихання, випаровування води, органічні рослини пересуваються до інших частин рослини.

Отже:

Пагін – надземний вегетативний орган рослини.

Стебло – осьова частина пагона.

Листок – бічна частина пагона яка здійснює фотосинтез, випаровування, дихання.

Брунька – зачаток нового пагона з вкороченими міжвузлями.

Оцініть роботу класу на уроці, власну роботу. Що вам сподобалося в ході занять. Що найбільше запам’яталося?

VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

VII. Домашнє завдання. Вивчити відповідний параграф у підручнику.