Схема управління та методи впливу на фінансові ризики

Схема управління фінансовими ризиками є частиною загальної фінансової стратегії підприємства і полягає в розробленні системи заходів щодо нейтралізації можливих негативних фінансових наслідків ризиків, пов’язаних з різними аспектами фінансової діяльності.

Логіка формування і реалізації схеми управління фінансовими ризиками така сама, як і під час управління іншими видами ризиків. Процес управління ризиком – це систематичний аналіз ризику, вироблення і застосування відповідних заходів для його мінімізації. У цьому процесі виділяють п’ять етапів:

• виявлення ризику;
• оцінка ризику;
• вибір методів впливу на ризик;
• реалізація обраних методів;
• оцінка результатів.

Система впливу на фінансові ризики передбачає використання таких основних методів:

1. Уникнення ризику.

2. Запобігання збиткові.

3. Прийняття ризику на себе.

4. Перенесення ризику:

– хеджування;

– страхування;

– диверсифікація.

Уникнення ризику – це свідоме рішення не піддаватися певному виду ризику. Компанія може вирішити не піддавати себе ризику, пов’язаному з якоюсь операцією або напрямом бізнесу, тому що вони видаються їй надто ризикованими. Але уникнути ризику вдається не завжди.

Запобігання збитку зводиться до дій, спрямованих на зменшення ймовірності втрат і (або) для мінімізації їх наслідків. Такі дії можуть починатися до того, як збитку було завдано, під час і після завдання збитку.

Прийняття ризику полягає в покритті збитків за рахунок власних ресурсів. Іноді це відбувається само собою, наприклад, коли фірма не підозрює про існування ризику чи не звертає на нього уваги. Бувають випадки, коли фірми свідомо вирішують піти на ризик. Зокрема, деякі фірми відмовляються від страхового поліса, відпадаючи перевагу у разі настання певної події витратити на ліквідацію її наслідків частину своїх коштів.

Перенесення ризику означає перенесення ризику на інших. Продаж ризикованих цінних паперів комусь іншому і придбання страхового поліса – приклади такої стратегії управління ризиком. Інший приклад: ви не починаєте ніяких дій, щоб уникнути ризику, і розраховуєте, що завданий збиток буде покритий за чийсь рахунок.

Серед цих чотирьох прийомів управління ризиком саме в перенесенні частини чи всього ризику фінансова система відіграє велику роль. Розрізняють три методи перенесення ризику, які також називають трьома схемами перенесення ризику: хеджування, страхування і диверсифікація.

Хеджування. Про хеджування ризику говорять у тих випадках, коли дії, розпочаті для зниження ризику зазнати збитків, одночасно призводять і до неможливості одержати дохід.

Страхування передбачає виплату страхового внеску чи премії (ціни, що сплачують за страховий поліс) з метою уникнути збитків. Придбаваючи страховий поліс, фірма погоджується мати гарантовані витрати (страховий внесок, що виплачують за поліс) замість імовірності зазнати набагато більший збиток, пов’язаний з браком страховки.

Між хеджуванням і страхуванням є фундаментальна різниця.

У разі хеджування компанія усуває ризик зазнати збитків, відмовляючись від можливості одержати дохід. У разі страхування фірма сплачує страховий внесок, усуваючи тим самим ризик зазнати збитків, але зберігаючи можливість одержати дохід.

Припустимо, що ваша компанія займається експортно-імпортними операціями. Вам відомо, що через місяць ви одержите 10 000 євро. Зараз один євро коштує 5, 3 грн, але яким буде курс через місяць, ви не знаєте. Отже, для вас існує курсовий ризик.

Для усунення цього ризику можна використовувати і хеджування, і страхування. Хеджування передбачає, що ви зараз укладаєте контракт на продаж 10000 євро за фіксованою ціною, скажімо, у 5, 20 грн наприкінці місяця. Укладання контракту, що захищає вас від падіння курсу євро, нічого вам не коштує, але ви позбавляєтеся можливості одержати дохід, якщо протягом місяця курс євро не знизиться, а підвищиться.

Інший варіант: ви можете застрахуватися від зниження курсу євро, сплативши зараз страховий внесок за опціон «пут», що дає вам право (але не зобов’язання) продати ваші 10000 євро за ціною 5, 2 грн протягом місяця. Якщо курс євро впаде нижче
5, 2 грн, ви не понесете збитків, тому що протягом місяця можете використовувати свій опціон «пут» і продати євро по 5, 2 грн. А якщо курс євро підвищиться, ви зможете продати свої 10 000 євро за вищим курсом і одержати додатковий дохід.

Диверсифікація виражається у володінні багатьма ризикованими активами, замість концентрації всіх капіталовкладень лише в одному з них. Розглянемо, наприклад, диверсифікацію ризиків у сфері бізнесу. Припустимо, що ви схиляєтеся до того, щоб вкласти 10000 грн у біотехнології, оскільки вважаєте, що поява нових, що базуються на генній інженерії, препаратів пов’язана з можливістю одержати великий дохід протягом найближчих декількох років. От як ви можете диверсифікувати свої інвестиції в біотехнології:

• інвестувати в кілька компаній, кожна з яких робить лише один новий препарат;
• інвестувати в одну компанію, що робить багато різних препаратів;
• інвестувати у взаємний фонд, що володіє акціями багатьох компаній, які випускають нові препарати.