Практичне використання

Опції архівування і розархівування вбудовані у файлову систему комп'ютера і доступні з програми «Провідник».На Вашому комп'ютері повинна бути встановлена одна з вище перерахованих програм-архіваторів. Зазвичай це WinRAR або WinZIP.

Робота з архівами за допомогою програми WinZIP

Робота з архівами за допомогою програми WinZIP аналогічно представленому нижче способу для програми WinRAR.Однак ця програма не русифікована...

Для створення архіву

1. Відкрийте Провідник і знайдіть Ваш файл

2. Натисніть на ньому правою кнопкою миші і оберіть " Add to…ім'я вашого файлу….Zip»

3. Відкриється вікно програми WinZIP, натисніть кнопку «I agree»

4. В кінці списку файлів буде створено архівний файл

Для спеціальних налаштувань створюваного архіву ZIP

1. Відкрийте Провідник і знайдіть Ваш файл

2. Натисніть на імені файлу правою кнопкою миші і оберіть " Add to ZIP»

3. Відкриється вікно програми WinZIP, Натисніть кнопку «I agree»

4. Виберіть потрібні параметри та натисніть ОК

Для вилучення файлів з архіву

1.Відкрийте Провідник і знайдіть архівний файл: < имя архива>. zip

2. Натисніть на ньому правою кнопкою миші і оберіть " Extract to folder»

3. Відкриється вікно програми WinZIP, Натисніть кнопку «I agree»

4. У цій папці буде створена папка з назвою < имя архива>.

Робота з архівами за допомогою програмиWinRAR.

Розроблена російським програмістом Євгеном Рошаль, дозволяє створювати архіви у форматі RAR і ZIP, а також може розпаковувати файли інших форматів, такі як: CAB, ARJ, LZH, TAR, GZ, ACE, UUE, BZ2, JAR, ISO.

Створення звичайного архівного файлу

Найпростіший спосіб створення архівного файлу наведений нижче.

1. Відкрийте папку з Вашим файлом, який Ви хочете за архівувати.

2. Знайдіть Ваш файл і натисніть на ньому правою кнопкою миші

3.Виберіть пункт «Запакувати в архів… ім'я вашого файлу. rar»

4. В кінці списку файлів з'явиться Ваш архівний файл.

Розширені можливості створення архіву

1.Відкрийте папку з Вашими файлами, які Ви хочете заархівувати.

2. Виділіть всі ваші файли і відкрийте головне меню «Файл»

3. Виберіть пункт «Запакувати до архіву...» - відкриється вікно, представлене на малюнку.

Рис. 19. Вікно вибору параметрів архівації

У цьому вікні Ви можете вибрати:

• «Формат архіву» - RAR або ZIP

• «Метод стиснення»

 Швидкий

 Звичайний

 Максимальний

• Розділити на томи - 1 457 664 (розбити великий архів на декілька дискет)

«Параметри архівації»

• Видаляти файли після упаковки

• Створити SFX-архів (саморозпаковується)

• Створити безперервний архів-для всіх виділених файлів створюється нерозділяемий архів. Це призводить до більш сильного стиснення, проте в наслідок не можливо виділити лише один файл з архіву.

Розкриття архіву

Найпростішим способом вилучення файлів з архіву є наступний:

1.Відкрийте провідник і знайдіть архівний файл (тип - zip, rar, ARJ, TAR, ACE)

2. Клацніть правою кнопкою миші на файлі та виберіть «Извлечь в поточну папку»

3. В кінці списку файлів у поточній папці з'являться файли, витягнуті з архіву.

Вибіркове витягування файлів з архіву

Вміст архівного файлу можна побачити якщо двічі клацнути на назві архіву, при цьому відкриється вікно, показане на малюнку нижче.

Рис. 20. Вікно витягування файлів з архіву

Виділіть файли, які Ви хочете витягти з архіву і натисніть кнопку «Извлечь в», у вікні, що можна вибрати нове місце для вилучення файлу.

Рис. 21. Вікно вказування шляху витягування файлу з архіву

Натисніть кнопку ОК

Архів, що саморозпаковується (SFX-архів) відкривається подвійним клацанням.

Історія виникнення комп'ютерних вірусів

...А почалася ця історія ні багато ні мало - років тридцять тому. Саме тоді, в кінці 60-х, коли про ПК можна було прочитати лише у фантастичних романах, в кількох «великих» комп'ютерах, розташованих у великих дослідних центрах США, виявилися дуже незвичайні програми.На відміну від програм нормальних, що слухняно «ходили по струнці», які виконували всі розпорядження людини, ці гуляли самі по собі, подібно кіплінговской кішці. Займалися в надрах комп'ютера якимись зрозумілими лише їм справами, по ходу справи сильно сповільнюючи роботу комп'ютера.Добре хоч, що нічого при цьому не псували і не розмножувалися.

Однак тривало це недовго.Уже в 70-х роках були зареєстровані перші справжні віруси, здатні до розмноження і навіть отримали власні імена: великий комп'ютер Univac 1108 «захворів» вірусом Pervading Animal, а на комп'ютерах з славного сімейства IBМ-360/370 звив гніздо вірус Christmas tree.

До 1980-х років число активних вірусів змінювалася вже сотнями. А поява і поширення персональних комп'ютерів породило справжню епідемію - рахунок вірусів пішов на тисячі.Щоправда, термін «комп'ютерний вірус» з'явився тільки в 1984 році: вперше його використав у своїй доповіді на конференції з інформаційної безпеки співробітник Лехайского Університету США Ф. Коен.

Перші віруси були істотами простими і невибагливими - особливо від користувачів не ховалися, «скрашували» свою руйнівну дію (видалення файлів, руйнування логічної структури диску) виведеними на екран картинками і каверзними «жартами»: «Назвіть точну висоту гори Кіліманджаро в міліметрах! При введенні неправильної відповіді всі дані на вашому вінчестері будуть знищені!!!». Виявити такі віруси було неважко: вони «приклеювалися» до виконуваних (*. com або *. ехе) файлів, змінюючи їхні оригінальні розміри, - чим і користувалися перші антивіруси, успішно виявляють нахаб.

Забавно, що перші віруси цього типу були створені в якості... засобу боротьби з піратами: у 1985 році десятки тисяч комп'ютерів по всьому світу виявилися заражені вірусом Brain, розробленим братами-пакистанцями Алві.Як з'ясувалося, хитрі пакистанці, які володіли власним програмним бізнесом, навмисне начиняли свій товар шкідливої начинкою, яка спрацьовувала тільки при установці на комп'ютер нелегальної копії.За десять років, що минули з моменту появи «пакистанського» вірусу, його нащадки зуміли розповсюдитися по всьому світу. Їх небезпечність полягала у тому, що такі віруси могли сховатися в абсолютно будь-якій програмі - точніше, в її головному, виконуваному файлі.Досить було одного-єдиного запуску програми, щоб вірус проник на комп'ютер і починав активно заражати всі інші файли з розширеннями com і ехе.

«Золотий вік» класичних вірусів тривав близько десяти років - сьогодні їх поголів'я різко скоротилося і, за оцінками Лабораторії Касперського, становить не більше декількох відсотків від усього вірусного поголів'я.Боротися з такими вірусами вміє будь-який сучасний антивірус, та й сама операційна система непогано захищена від їхніх атак. Деякі типи вірусів - такі як «boot-віруси», що вражають завантажувальний сектор жорсткого диска, сьогодні практично винищені.Сьогодні науці відомо близько 50 тисяч комп'ютерних вірусів - маленьких шкідливих програмок, які слідують у своєму житті тільки трьом заповідям - розмножуватися, ховатися і псувати. І боротися з ними необхідно по-різному, оскільки універсального засобу, на жаль, не існує...

Впорядкувати віруси можна по-різному - з їх «біологічного виду», або - за способом розповсюдження.Зовсім не обов'язково знайомитися з представниками всіх груп - тим більше, що в Мережі вже давно існує чудова вірусна енциклопедія, створена «Лабораторією Касперського» (https://www.viruslist.com/ index.html).

Якими бувають віруси?

За середовищі існування віруси ділять на завантажувальні, файлові, макровіруси і мережні.

Завантажувальні віруси проживають в завантажувальних секторах дисків. Кілька років тому це був дуже поширений вид вірусів, які заражають комп'ютер при завантаженні операційної системи з дискети.Зараз дискетами вже мало хто користується, а зміни головного завантажувального запису жорсткого диска вміють блокувати BIOS сучасних материнських плат.

Файлові віруси заражають виконувані файли, тобто файли з розширенням. ехе.Саме тому хороші поштові клієнти не дають запустити виконуваний файл, прикріплений до електронного листа: у 99, 9% це - вірус. Часто файлові віруси створюють так звані компаньйон-віруси. Вірус знаходить головний виконуваний файл програми, як правило має розширення.ехе, і створює файл з таким же ім'ям, але з розширення com. Наприклад, замість головного виконавчого файлу поштового клієнта The Bat! thebat.exe буде створений файл thebat.com.За правилами операційної системи com-овскіфайли мають пріоритет при запуску, і - готово - замість поштової програми ви запустили вірус.

В останні роки великого поширення набули макровіруси.Для розширення можливостей програм MS Оffice, і в тому числі текстового редактора Word і редактора електронних таблиць, в них закладена можливість використання так званих макросів.Макрос, грубо кажучи, це маленька програма, написана на мові Visual Basic, що дозволяє автоматизувати рутинні операції в Word і Excel.Наприклад, якщо вам часто доводиться виконувати довгі, одноманітні процедури в Word і Excel, запишіть макрос, і наступного разу ця процедура буде виконана автоматично, одним натисканням кнопки.Так ось, виявилося, що мова Visual Basic цілком годиться для написання макросів-вірусів, а оскільки MS Office встановлено чи не на кожному комп'ютері, то макровіруси представляють серйозну небезпеку.

Втім, боротися з макровірусами нескладно.Наприклад у Word потрібно виставити максимальний рівень безпеки, і тоді жоден макровірус в нього проникнути не зможе.

Мережеві віруси поширюються за допомогою протоколів або команд комп'ютерних мереж і електронної пошти, це в основному так звані електронні «черв'яки» виду I-Worm.

Комп'ютерні віруси зазвичай бувають розраховані на роботу в середовищі якії-небудь однієї операційної системи або декількох аналогічних операційних систем або програм. Скажімо, віруси, написані для Windows, не становлять жодної небезпеки для операційних систем Linux.

Вірусописьменники враховують ту обставину, що переважна більшість користувачів Windows використовують для перегляду Web-сайтів Internet Explorer, а для роботи з електронною поштою - Outlook Express, і пишуть віруси з урахуванням уразливості цих програм для вірусних атак, які прийнято називати дірами в безпеці.

Значить, якщо ми хочемо помітно зменшити ризик вірусної атаки на свій комп'ютер, ми повинні відмовитися від використання Internet Explorer, Outlook Express і перейти на альтернативні і, до речі, набагато більш зручні і потужні програми, наприклад на Opera і The Bat! Вже одне це значно знижує ризик зараження вашого комп'ютера вірусами.Якщо ж відмовитися від використання Internet Explorer, Outlook Express ви з якихось причин не можете, обов'язково встановлюйте всі оновлення безпеки для цих програм і взагалі будьте гранично уважні.

Як і справжні, біологічні, віруси, комп'ютерні віруси можуть мутувати і маскуватися під добропорядні програми.

Це так звані стелс-віруси і поліморфні віруси.

За ступенем небезпеки віруси ділять на нешкідливі, безпечні, небезпечні, дуже небезпечні і «троянські коні», або просто «троянці».

Нешкідливі віруси в результаті свого поширення і дії на роботу комп'ютера ніякого впливу не надають, окрім засмічення дисків непотрібними файлами.Найчастіше це просто неграмотно написані віруси.

Безпечні віруси після зараження комп'ютера зазвичай набридають користувачеві різними графічними і звуковими ефектами. Наприклад, на екрані періодично з'являється напис «Хочу печива!»І не зникає до тих пір, поки на клавіатурі не набрати слово«печиво». Ні файли операційної системи, ні файли документів такі віруси не ушкоджують, але дістати можуть неабияк.

Небезпечні віруси можу привести до серйозних збоїв у роботі комп'ютера.Типові представники небезпечних вірусів - «інтернет-черв'яки».

Дуже небезпечні віруси влаштовані так, що після зараження комп'ютера різними способами знищують або пошкоджують файли операційної системи, програм і документів, а сумно знаменитий вірус WIN95.CIH, що отримав назву «Чорнобиль», міг навіть знищувати інформацію, записану в мікросхему BIOS материнської плати!

Особлива група вірусів - це так звані «троянські коні» або «троянці».Вони будь-якої видимої дії на заражений комп'ютер не надають, навпаки, вони намагаються «сховатися» якомога краще. Їх завдання - пересилати «хазяїну» інформацію, що зберігається на зараженому комп'ютері, наприклад паролі доступу, номери кредитних карт і тому подібне.

Ознаки зараження комп'ютера вірусами

Потрібно розуміти, що, якщо ваш комп'ютер раптом почав себе вести як-то дивно, це не обов'язково означає, що на ньому завівся злий вірус.Причини можуть бути якими завгодно - від нестабільної напруги в електричній мережі і відмов жорстких дисків до ваших власних помилкових дій. Але у випадку появи таких дивних жорсткі диски зовсім не заважає просканувати антивірусною програмою з оновленою вірусною базою.

Отже, ось як виглядають типові симптоми вірусної атаки:

• Комп'ютер зовсім не завантажується або завантаження не завершується.

• Комп'ютер несподівано перезавантажується.

• Деякі програми раптово перестають працювати.

• На екран виводяться несподівані повідомлення або зображення.

• Комп'ютер подає незрозумілі звукові сигнали.

• Під час простою комп'ютер постійно звертається до жорсткого диска (на системному блоці постійно горить або мигає його світлодіод).

• У роботі комп'ютера відбуваються часті зависання і збої.

• Комп'ютер працює помітно повільніше, ніж зазвичай.

• Мимовільно запускаються програми.

• Незвичайна поведінка інтернет-браузера, наприклад підміна одного сайту іншим, мимовільна підміна домашньої сторінки та / або пошукового сайту, неможливість закрити вікно браузера.

• Некерована робота підключених до комп'ютера пристроїв (раптове відкриття або закриття лотка CD-ROM або DVD-ROM, модем мимовільно намагається кудись додзвонитися, сам собою рухається курсор миші).

• Різко збільшується інтернет-трафік.

• Попередження Фаєрволу і антивірусного монітора про атаку.

Що робити?

Для того щоб ефективно протистояти загрозам з Інтернету, потрібно чітко собі уявляти, звідки вони виходять, або, як кажуть фахівці, визначити канали розповсюдження загроз.Можна, звичайно, взагалі відмовитися від користування Інтернетом і жити спокійно, але ж ми з вами не відмовляємося від спілкування з протилежною статтю через те, що хтось десь...Набагато розумніше взяти собі за правило неухильно дотримувати декілька нескладних правил, і всі багатства Інтернету будуть належати вам.

Перший і, мабуть, найпоширеніший канал, через який проникають на комп'ютер віруси, це електронна пошта.Для того щоб не занести на комп'ютер вірус, присланий електронкою якою-небудь доброю людиною, необхідно:

1.По можливості відмовитися від програми Outlook Express, що містить надто вже багато дірок в безпеці, і перейти на більш зручний, а головне, більш захищений поштовий клієнт, наприклад The Bat!

2.Встановити антивірусну програму, що має резидентний модуль перевірки вхідної пошти, наприклад програму DrWeb, що має модуль SpiderMail.

3. Ніколи не відкривати прикріплені до отриманих листів файли, якщо ви не впевнені, що лист прийшов від надійного адресата.Але навіть якщо ви впевнені в безневинність вкладення, все одно береженого бог береже. Спочатку збережіть цей файл на жорсткий диск, перевірте антивірусним сканером і, якщо все в порядку, відкривайте його.

4.Не залишати адреси своєї електронної пошти в загальнодоступних місцях, наприклад на форумах, в інтернет-конференціях, чатах і тому подібне. Якщо все-таки без цього ніяк не обійтися, заведіть собі окрему поштову скриньку на безкоштовному хостингу, наприклад на Mail.ru, і викладайте тільки його адресу, а інші адреси електронної пошти повідомляйте тільки вашим діловим партнерам або тим людям, з якими ви перебуваєте в листуванні.

5.Взагалі, намагайтеся повідомляти в Мережі про себе як можна менше інформації, скрізь, де можна, замість справжніх імені та прізвища користуйтеся псевдонімами, ніками.

Другий канал проникнення вірусів пов'язаний з інтернет-сайтами.В деякі сайти їхні господарі навмисно вбудовують віруси, і, переглядаючи такий сайт, можна занести вірус на свій комп'ютер.Найбільшу потенційну небезпеку в цьому сенсі представляють так звані сайти для дорослих, а простіше кажучи - порносайти, і сайти з «варез» - паролями і серійними номерами до платних програм, генераторами серійних номерів, програмами-зломщиків і іншим хакерським інвентарем.Взагалі кажучи, краще такі сайти не відвідувати, а вже якщо вирішили ризикнути, то не користуйтеся Internet Explorer, ні в якому разі не відключайте на своєму комп'ютері фаєрвол і резидентний антивірусний монітор, а після закінчення перегляду сумнівних сайтів обов'язково перевірте жорсткий диск свого комп'ютера програмою AdAware.

Третій канал розповсюдження вірусів - це змінні носії інформації - дискети, флеш-накопичувачі, CD, CD-RW і DVD-диски.

Тут рецепт єдиний і дуже простий: всі носії, перед тим як ви відкриєте їх на своєму комп'ютері для читання, повинні бути перевірені антивірусною програмою.

В останні роки, правда, ситуація з вірусами на змінних дисках значно покращилася, і на дисках фабричного виробництва віруси вже давно не зустрічаються, але от диски, записані в домашніх умовах або в умовах офісу, вимагають до себе максимального та пильної уваги.

Четвертий канал розповсюдження вірусів - це локальні мережі.Якщо ви працюєте в офісі, де комп'ютери об'єднані в мережу, відповідальність за її безпеку лежить на системному адміністратора, але от якщо ви підключені до домашньої мережі, що об'єднує комп'ютери житлового будинку, за мережний безпекою необхідно стежити самому, бо в такій мережі повним-повнісінько нудьгуючих підлітків, які уявляють себе крутими хакерами і здатні неабияк нашкодити.

Потрібно вміти правильно оцінювати ризики атак на ваш комп'ютер.Наприклад, якщо ви підключаєтеся до Мережі за допомогою модему, то ризик хакерської атаки на ваш комп'ютер мінімальний і цілком можна обійтися простеньким міжмережевим екраном, вбудованим в Windows XP Service Раcк 2, але якщо у вас постійне підключення - небезпека різко зростає.

Якщо ви мало користуєтесь електронною поштою і ніде не публікуєте адреси своїх поштових скриньок, ризик отримати вірус в листі не дуже великий, але як тільки адреса e-mail стає загальнодоступною, ситуація міняється в корені.

Захист комп'ютера від атак лежить на трьох китах:

• антивірусної програми;

• програми, що видаляє з вашого комп'ютера «троянських коней» та інші шпигунські програми;

• програму - міжмережевий екрані, іноді званий Фаєрволом або брандмауером.

Антивірусні програми

Усі гарні антивірусні програми (а таких небагато) влаштовані приблизно однаково і вміють робити, взагалі-то, одне й те саме:

• Виявляти, що вірус тим або іншим способом проник на комп'ютер.

• Якщо зараження відбулося, лікувати заражені файли, не ушкоджуючи їх, тобто як би виривати програмний код вірусу і видаляти його.

• Не допускати руйнівних дій вірусу, що проник на комп'ютер.Наприклад, якщо вірус влаштований так, що при своїй активізації він форматує диск, антивірусна програма повинна блокувати такі дії.

Оскільки перед усіма антивірусними програмами стоять одні й ті ж завдання, то і влаштовані (на погляд користувача) антивірусні програми приблизно однаково, відрізняючись в основному фірмовими алгоритмами розпізнавання вірусів.

Приклади антивірусних програм

Найбільш поширені антивірусні програми: ADINF, AIDSTEST, AVP, DrWeb. NAV (Symantec), SCAN (McAfee), VIRUSAFE (Eliashim) та ін. До антивірусів, які зарекомендували себе як достатньо надійні сканери, можна віднести AVAST (Avil Software, Чехословаччина), NVC (" Norman Virus Control", Norman plc, Норвегія).Ці три програми разом з AVP в останні роки показують стабільно високі результати у всіх антивірусних тестах. Непоганим сканером є також IBM Anti-Virus. За ними слідують F-PROT (Frisk Software, Ісландія) і TBAV (" Thunderbyte Anti-Virus", ESaSS, Нідерланди).Ці дві програми є, мабуть, найбільш потужними і популярними в світі shareware-сканерами. Не можна не відзначити антивірус SWEEP (Sophos plc, Великобританія).

Антивірус Касперського.

Програма складається з наступних компонентів:

Файловий Антивірус - компонент, який контролює файлову систему комп'ютера. Він перевіряє всі файли, що відкриваються, що запускаються і збережені на комп'ютері

Поштовий Антивірус - компонент перевірки всіх вхідних і вихідних поштових повідомлень комп'ютера.

Веб-Антивірус - компонент, який перехоплює і блокує виконання скрипта, розташованого на веб-сайті, якщо він є загрозою

Проактивний захист - компонент, який дозволяє виявити нову шкідливу програму ще до того, як вона встигне завдати шкоди.Таким чином, комп'ютер захищений не тільки від уже відомих вірусів, але і від нових, ще не досліджених

Антивірус Касперського - це класичний захист комп'ютера від вірусів, троянських і шпигунських програм, а також від будь-якого іншого шкідливого ПЗ.

AVAST!

Антивірусна програма avast! v.home edition 4.8 (безкоштовна версія) русифікована і має зручний інтерфейс, містить резидентний монітор, сканер, засоби автоматичного оновлення баз і т.д.

Захист Avast заснований на резидентних провайдерів, які є спеціальними модулями для захисту таких підсистем, як файлова система, електронна пошта і т.д. До резидентних провайдерів Avast! відносяться: Outlook / Exchange, Web-екран, миттєві повідомлення, стандартний екран, мережевий екран, екран P2P, електронна пошта.

Рис. 22. Головне вікно програми Avast