Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






РЕВОЛЮЦІЯ 1905-1907 рр.






Прологом першої російської революції став страйк робітників Путилівського заводу у Петербурзі, що розпочався 3 січня 1903 р. А вже 8 січня страйк охопив всі заводи столиці. Тодішня профспілкова організація робітників міста «Збори російських фабрично-заводських робітників», яку очолював священик Гапон, за ідеєю свого лідера вирішила звернутись із проханням до царя. Під петицією підписалось 150 тис. чоловік.

Вранці 9 січня 1905 р. народний похід до царя на чолі з Гапоном закінчився розРозстріл демонстрації 9 січня 1905 р. стрілом беззбройних робітників. Понад тисяча вбитих і п'ять тисяч поранених - таким був результат наївної віри у доброго царяпзаступника. Гапону вдалося утекти, але згодом, за вироком робітників, його було схоплено і повішено у березні 1906 р. у передмісті Петербурга.

Події «кривавої неділі» приголомшили російську громадськість і викликали бурю протестів по всій країні. У Росії розпочалась революЕ ція. 25плітні спроби царського уряду врятувати країну від революції, розв'язавши протиріччя її розвитку шляхом реформ, зазнали невдачі.

Завдання революції полягали: _

у вирішенні аграрного питання (ліквідація поміщицького землевоп лодіння, викупних платежів 1861 р., общини та кругової поруки тощо);

у встановленні конституційноЕдшократичного устрою в Росії (ліквідація самодержавства, демократизація суспільного життя, прогоп лошення та юридичне закріплення прав та свобод громадян);

у розв'язанні назрілих проблем соціального характеру (встановп лення впгщинного робочого дня та мінімального розміру заробітної плап ти, виплата пенсій, створення системи соціального захисту);

у вирішенні національного питання (реалізація прав націй на самовизначення).

Рушійні сили революції формувалися з багатьох верств російського суспільства - це інтелігенція, власне російська та національних меншин, частина підприємців, селянство, робітники, учні та студенти, армія.

Важливими подіями російської революції були масові страйки проп тягом січня - лютого 1905 р., в яких взяли участь 440 тисяч робітників.

Улітку 1905 р. страйки були не тільки економічними, але й все більше набували політичного характеру, часто переростали у збройні сутички з військами та жандармерією.

Створюються нові органи влади революції— Ради депутатів (перші виникли в Івано-Вознесенську), які у майбутньому Росії відіграли значну роль. Утворення Рад вітали меншовики, які відразу ж взяли участь у їх діяльності. Більшовики спочатку поставились до Рад з насторогою, та згодом відвели радам роль організаторів збройного повстання.

У червні 1905 р. відбулося повстання на панцернику «Потьомкін», яке продемонструвало готовність флоту та армії взяти участь у революції.

Революційна хвиля захопила і російське селянство (1/5 частина повітів європейської частини імперії була охоплена селянськими виступами).

Піком революції став всеросійський жовтневий страйк.

Фіналом 1905 р. були грудневі зіткнення робітників із владою в Москві, що переросли в барикадні бої. Грудневе збройне повстання було придушене царським режимом, і революційна хвиля пішла на спад.

Ще до грудневих подій, під тиском розмаху революції, самодержавство змушене було піти на поступки. 17 жовтня 1905 р. цар підписав Маніфест, у якому обіцяв скликати Держави ну Думу, провести низку реформ у країні.

Значна частина російського суспільства не хотіла подальшого розхитування держави, вважаючи достатніми здобуті поступки з боку самодержавства. У країні утворювались нові політичні партії та організації. Восени 1905 р. сформувалась партія октябристів («Союз 17 жовтня», російською - «Союз 17 октября»). Назва партії відображала її задоволеність поступками царського уряду, зафіксованими в Маніфесті від 17 жовтня 1905 р. Ліберальна програма октябристів була спрямована на встановлення конституційної монархії, проведення законодавчих реформ, відкидала революційне насильство.

До партії входили промисловці, банкіри, торговці, чиновники, поміщики, а також викладачі, лікарі, священики, селяни. У керівництві октябристів були представники заможних верств населення. Лідерами партії були московський підприємець А. Гучков і землевласник з Катеринославської губернії М. Родзянко.

Партія кадетів, яка у 1905 р. була налаштована опозиційно до царизму, вимагала встановлення конституційного ладу, забезпечення свободи слова, совісті, зборів, пересування, недоторканності житла, законодавчого регулювання питань найму робочої сили, права національних меншин на культурно-національну автономію тощо.

Лідером партії був професор російської історії 17. Мілюков, біля джерел партії стоп яли відомий економіст ІІ. Струве, письменник та прогресивний громадський діяч В. Короленко, всесвітньовідомий вчений В. Вернадський.

Більшість політичних партій Росії (крім більшовиків, анархістів та есерів-радикалів) позитивно оцінювали результати революції:

- скликання царським урядом Державної Думи - виборного законодавчого органу, першого паростку парламентаризму в імперії;

- проголошення демократичних свобод; _

-видання законів, що надавали робітникам гарантії соціального захисту;

- початок підготовки урядом аграрної реформи.

 

Основні події революції

9 січня 1905 р. «кривава неділя», початок революції

січень - лютий 1905 р. масові страйки, в яких взяли участь 440 тисяч робітників

червень 1905 р. повстання на панцернику «Потьомкін»

17 жовтня 1905 р. царський Маніфест

7-18 грудня 1905 р. збройне повстання в Москві, придушене царським режимом

1906-1907 рр. спад революції та її поразка

Царська влада, що виявила після поразки в російсько-японській війні невпевненість у собі, зуміла в 1906-1907рр. взяти ініціативу у вирішенні політичних проблем, а в наступні роки відносно стабілізувати політичну ситуацію в країні. Проте основні протиріччя в Російській імперії не були розв'язані. Невирішеним залишалось і національне питання.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.