Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відповідальність працівників служби охорони праці






Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної ви­конавчої влади несуть персональну відповідальність за:

а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого
законодавства з охорони праці;

б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених
Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;

в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних
звітів з охорони праці;

г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних
випадків на виробництві.

2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці 39


2. 7. Планування та фінансування робіт з охорони праці

Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці -одна з провідних функцій управління охорони праці. Перед плану­ванням обов'язково визначається фактичний стан охорони праці і його прогнозування на майбутнє.

Планування робіт по охороні праці буває перспективним (на тривалий відрізок часу), поточним (на рік) і оперативним (квар­тал, місяць, декаду).

До перспективних планів належить комплексний план покра­щення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів, що передбачає створення, відповідно до нормативних актів з охорони праці, умов праці, пов'язаних з перспективними змінами підприємства. Таке планування, як правило, розраховане на термін від 2 до 5 років. Реалізація цих планів забезпечується через річні плани номенкла­турних заходів з охорони праці, які вносяться до угоди, що є не­від'ємною частиною колективного договору.

Поточні плани передбачають реалізацію заходів із покращення умов праці, створення кращих побутових і соціальних умов на ви­робництві. Ці плани обов'язково забезпечуються фінансуванням згідно з розробленими кошторисами.

Питання охорони праці можуть віддзеркалюватися в інших по­точних планах, які підприємства та організації можуть складати на вимогу трудових колективів: план соціального розвитку колекти­ву; наукової організації праці; механізації важких і ручних робіт; охорони праці жінок; підготовки підприємства до робіт в осінньо-зимовий період; підвищення культури виробництва та ін.

Оперативні плани складаються для швидкого виправлення вияв­лених в процесі державного, відомчого і громадського контролю не­доліків в стані охорони праці, а також для ліквідації наслідків аварій або стихійного лиха.

Фінансування робіт з охорони праці здійснюється роботодавцем. Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання за­гальнодержавних, галузевих та регіональних програм поліпшення ста­ну безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професій­ним захворюванням, передбачається здійснювати за рахунок коштів

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці


державного та місцевого бюджетів, що виділяються окремим рядком, та за рахунок інших джерел фінансування, визначених законодавством.

Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці станов­лять не менше 0, 5% від суми реалізованої продукції.

Для підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюдже­тах і становлять не менше 0, 2% від фонду оплати праці.

Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юри­дичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства викорис­товує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та за­собів з охорони праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

2.8. Звітність підприємств і організацій з питань охорони праці

Державним Комітетом України по нагляду за охороною праці розроблена та узгоджена з міністерствами статистики, праці і охо­рони здоров'я, і затверджена наказом від 31 березня 1994 р. №27 Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Система показників налічує 6 розділів:

1. Стан умов праці.

2. Стан безпеки праці.

3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці.

4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці.

5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту.

6. Санітарно-побутове забезпечення.

Згідно з цим наказом, міністерства, Державні комітети України, концерни, корпорації, інші об'єднання підприємств, створені за галузевим принципом, а також обласні адміністрації, Рада Мініст­рів Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські держ­адміністрації повинні до 1 березня наступного за звітним року подати в Держнаглядохоронпраці звіт по узагальненій Єдиній системі показників обліку умов і безпеки праці (6 розділів).

Всі підприємства і організації, незалежно від форми власності і підлеглості, звітують по стану і умовам праці за минулий календар­ний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:

2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці 41

4 Основи охорони праці


1) форма №1-ПВ " Звіт про стан умов праці, пільги та компен­
сації за роботу в шкідливих умовах за____ рік". Ця форма над­
силається до обласного (районного, міського) органу державної
статистики за їх вказівкою; до вищої за ієрархією організації (при
її відсутності - до обласної, міської, районної держадміністрації);
до територіального управління Держнаглядохоронпраці (за їх
вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи: " Стан умов праці"
та " Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах";

2) форма № 1-УБ (відомча) " Звіт про стан умов та безпеки праці

за____ рік". Вона надсилається на ті ж самі адреси, що і форма

№1-ПВ, за винятком обласного чи районного органу державної влади. Замість цієї адреси надсилається на адресу районної або міської санітарно-епідеміологічної служби (за їх вказівкою). Фор­ма містить чотири розділи: " Стан умов і безпеки праці"; " Забезпе­чення засобами індивідуального захисту"; " Санітарно-побутове за­безпечення"; " Суми відрахувань за шкідливі умови праці".

Показники єдиної державної системи використовуються при вивченні стану умов праці і безпеки праці, опрацюванні комплекс­них заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищен­ня існуючого рівня охорони праці.

Єдина державна система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, профзахворювань та медичних оглядів, бо вони викладені в окремому документі (форма 7-ТНВ).

Контрольні запитання

1. Для чого створюється служба охорони праці?

2. Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?

3. При якій чисельності працюючих в установах і організаціях створюється служ­-
ба охорони праці?

4. Які функції управління розробляє й втілює служба охорони праці підприємства?

5. Що Ви знаєте про службу охорони праці об'єднання підприємств?

6. Які функції виконує служба охорони праці міністерства, державного комі­-
тету, концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених
за галузевим принципом?

7. Які функції покладено на службу охорони праці обласних, міських та
районних органів державної виконавчої влади?

8. Як плануються й фінансуються роботи по охороні праці на підприєм­-
ствах і в організаціях?

9. Які існують форми звіту підприємств і організацій з питань охорони праці?

42 Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.