Ресурсне забезпечення(обґрунтування) виробничої програми

Економічне обґрунтування виробничої програми зводиться до визначення потреби в ресурсах та ефективного їх використання.

Персонал (склад, чисельність, продуктивність праці), матеріальні ресурси і їх потреба, технічні ресурси – їх кількість визначається епізодично.

Як забезпечити найбільш ефективне використання виробничих ресурсів – це ключове питання.

Обґрунтування рішень щодо використання ресурсів дає змогу підприємству використовувати ресурси до раціональної межі, не здійснювати їх марне витрачання, вміло комбінувати різні види ресурсів, знаходити ресурси, що дозволяють випускати найдешевшу продукцію.

Види рішень щодо використання ресурсів:

1. «ресурс-продукт»

2. «ресурс-ресурс»

3. «продукт-продукт»

4. «ресурс-продукт-ресурс»

Рішення «ресурс-продукт». Технічний аспект – знайти межу доцільного використання ресурсу (це значить обґрунтувати рішення «ресурс-продукт»). Технічно обґрунтованими є ті варіанти, де спостерігається ріст випуску продукції.

Для економічного обґрунтування рішення «ресурс-продукт» розраховують граничну вартість граничного продукту.

Гранична вартість фактора – це додаткові витрати ресурсу на виробництво додаткової продукції, виражені у вартісній формі.

Вартість граничного продукту – ринкова вартість додаткової кількості продукції, що отримується завдяки додатковим витратам ресурсу.

Додаткове споживання ресурсу є доцільним до тих пір, поки отримуємо прибуток.

Викладений підхід до визначення раціональної межі використання ресурсу можна узагальнити таким правилом: збільшуйте витрачання ресурсу на додаткову одиницю продукції до тих пір, коли вартість граничного продукту від додатково одержаної продукції перевищує граничну вартість фактора від додатково можливого ресурсу.

Рішення «ресурс-русурс» - це рішення про те, як правильно комбінувати взаємозамінні ресурси з метою досягнення максимального ефекту в заданих умовах. Технічний аспект – економічному обґрунтуванню підлягають лише технічно прийнятні варіанти, тобто завжди існують такі варіанти комбінування ресурсів, які забезпечують однакову кількість продукції.

Економічне обґрунтування передбачає розрахунок таки показників:

· гранична норма заміни – визначається як співвідношення заміни споживання ресурсу, який заміщається до заміни споживання ресурсу, який додається:

· співвідношення цін:

Гранична норма заміни показує скільки натуральних одиниць одного ресурсу заміщується іншим з технічної точки зору.

Співвідношення цін показує скільки одиниць одного ресурсу заміщується іншим в умовах ринку.

Є правило: збільшується використання одного ресурсу за рахунок іншого до тих пір, поки його гранична норма заміни перевищує співвідношення цін на ці взаємозамінні ресурси.

Обґрунтування рішення «продукт-продукт» дає змогу обрати ті види продукції, виробництво яких за певних умов є найбільш прибутковим. Вибір оптимального варіанту комбінування кінцевої продукції залежить від економічних чинників. Крім того, з технічної точки зору, між певними видами продукції існує певний взаємозв’язок:

1. компліментарними видами продукції (зв’язкого) називаються такі види продукції, коли ріст обсягу виробництва одного виду продукції сприяє росту обсягу виробництва іншого виду продукції;

2. доповнюючий зв’язок – коли виробництво одного виду продукції не впливає на величину виробництва іншого виду продукції;

3. конкуруючий зв’язок – коли збільшення виробництва одного виду продукції зменшує виробництво іншого виду продукції.

Графічно дані залежності мають вигляд:

Б

1 3

А

З технічної точки зору збільшення виробництва продукції типу А не має сенсу, якщо види продукції стають конкуруючими.

В обґрунтуванні рішення «продукт-продукт» використовується показник гранична норма трансформації – це відношення (зі знаком «-») зміни обсягу продукції, яка замінюється до зміни обсягу продукції що замінює:

За умов обмеження ресурсу, технічне обґрунтування рішення не дає змогу виробляти оптимальний варіант.

Економічне обґрунтування рішення «продукт-продукт» потребує визначеного функціонального зв’язку між видами продукції і побудови кривої виробничих можливостей.

Вибір варіанту здійснюється на основі порівняння граничної норми трансформації і співвідношення цін. Існує правило: збільшуйте обсяг виробництва одного виду продукту за рахунок іншого доти, поки гранична норма трансформації не перевищить співвідношення цін на ці види продукції.