Одним повним прийомом. Розходження значень кожного горизонтального кута з

півприйомів не перевищували 1'. Крім цього, за двох положень вертикального

круга нитковим віддалеміром виміряли віддалі та перевищення між пунктами

ходу у прямому і зворотному напрямках. Тобто отримали чотири значення

Тахеометричне знімання

кожної лінії ходу та чотири значення перевищень між сусідніми пунктами ходу.

Результати вимірювань записали в журнал тахеометричного знімання. Зразок

сторінки такого журналу наведено в табл. IV.3.1.

Після закінчення польових робіт (виконання знімання) виконують каме-

ральні роботи, тобто комплекс робіт (обчислювальних, креслярських), які

необхідно виконати, щоб отримати карту ділянки місцевості.

Рис. IV. 3.1. Схема тахеометричного ходу

IV.3.1. Опрацювання журналу тахеометричного ходу

Розглянемо послідовність камеральних робіт на прикладі.

У журналі (табл. IV.3.1) на кожній станції ходу перевіряють обчислення

горизонтальних кутів /}/ і Р" у півприйомах як

А' - к п п е р - к п з а д; Д " = к л п е р - к л з а д (iv.3. і)

та їхніх середніх значень за формулою

/Jcep=0, 503' + /3"), (IV. 3.2)

де КПпер і КПзад - відліки горизонтального круга під час наведення зорово;

труби з кругом праворуч на передній і задній пункти ходу відповідно; КЛмср

КЛзад - відліки горизонтального круга під час наведення зорової труби

кругом ліворуч на передній і задній пункти ходу відповідно.

Для наведеного прикладу:

(3{ =КПХ -КП6 = 21\° 05, 5'-182° 30, 5'= 88° 35, 0',

Рї = КЛХ- КЛ6 = 88° 34, 0' - 0° 00, 0 = 88° 34, 0',

Рсер =0, 5(р' + р") = 0, 5(88° 35, 0' - 88° 34, 5) = 88° 34, 5'.

Після цього на кожній станції перевіряють обчислення значення місця нул>

(МО) та кутів нахилу за відліками вертикального круга на задній та переднії

Пункти ходу

Розділ IV

Таблиця ІУ.З.1

Сторінка журналу тахеометричного знімання

а 27.07.2010 р. Погода: ясно Вітер: слабкий

зстерігач І. Гриценко Зображення: чітке Записував і обчислив: О.Ільїн

Відліки

я

Перевищення

h = d-\gv±i-l, м

I.ianmn

і пікетів

Рейки п, см

Горизон-

Тального

Круга

Вертикального

Круга

Кут нахилу v

Горизонтальн

проекція

d = Кп-cos2v

s

a -s:

о +

s J?

Оа ж

її

я

Примітка

ізва станції 5; Коефіцієнт віддалеміра К = 100; Висота приладу і = 1, 26 м;

рієнтовано на станцію 6; М0с е р = + 0° 00, 5'; Н.т = 245, 17 м.

КЛ

1 122, 4 88° 34, 0' + 1° 28, 0' +1° 27, 5' 122, 32 +3, 11

6 0° 00, 0'

Величина

гор. кута 88° 34, 0'

КП

1 122, 5 271° 05, 5' -1° 27, 0' +1° 27, 5' 122, 42 +3, 12

6 182° 30, 5'

Величина

Гор. куга

88° 35, 0'

Сер.

Гор.

Знач,

кута 88° 34, 5'

КЛ

Примітка. Якщо прокладання тахеометричного ходу виконували номограмним тахео-

етром, то горизонтальні проекції віддалей та перевищення між пунктами ходу за наведени-

и вище формулами не обчислюють, оскільки їх значення отримують під час вимірювань.

Горизонтальні проекції виміряних нитковим віддалеміром віддалей та

еревищення між пунктами тахеометричного ходу знаходять за формулами

dt = 5, cos2 Vj, (IV 3 3)

hi=ditgvi

їхні значення записують у колонки 6 і 7 журналу відповідно.

Якщо під час вимірювання кутів нахилу V, - горизонтальну нитку сітки

иток наводили не на висоту приладу, тобто £ ^ і, то значення перевищення

ібчислюють за формулою

h, = d, t g v, + i - t (IV.3.4)

Тахеометричне знімання

Рис. IV. 3.2. Обчислення середніх значень горизонтальних проекцій

та перевищень розімкненого тахеометричного ходу

h журналу на схему ходу у відповідні таблиці (рис. IV.3.2) виписують

горизонтальні проекції та перевищення і знаходять їх середні значення. Знак

середніх перевищень повинен відповідати знаку перевищень прямого ходу

(напрямок ходу на рис. IV. 3.2 вказано стрілкою).

IV.3.2. Обчислення координат пунктів тахеометричного ходу

Координати пунктів тахеометричного ходу обчислюють аналогічно, як і

для теодолітного ходу, у відомості координат (див. табл. IV.3.2).

На схему тахеометричного ходу із журналу виписують середні значення

горизонтальних кутів (рис. IV.3.3). Середні значення горизонтальних проекцій

У першій колонці відомості вказують назви пунктів вихідних сторін іл

номери пунктів тахеометричного ходу. В колонку 2 зі схеми тахеометричного

ходу записують середні значення горизонтальних кутів. Знаходять практич

ну суму Рпр горизонтальних кутів у ході. Її значення записують внизу у

колонці 2.

Теоретичну суму горизонтальних кутів у розімкненому ході обчислюють

за формулами:

Розділ IV

YjPn, - а к ~ а п +180° п (виміряні ліві за ходом горизонтальні кути), (IV.3.5)

^ГРт =ап - а к +180° п (виміряні праві за ходом горизонтальні куги), (IV.3.6)

i n - кількість виміряних у ході горизонтальних кутів, а ап і ак - дирекційні

/ти початкового і кінцевого напрямків ходу відповідно. У наведеному

рикладі це напрямки d 65 id 7> g.

Для зімкненого ходу теоретична сума виміряних внутрішніх кугів