Перевищень h.

IV.1.20. Перевірка номограмного тахеометра

Для номограмного тахеометра виконують такі самі перевірки, як і для

кругових тахеометрів. Додатково виконують перевірку сферичного рівня,

перевірку компенсатора вертикального круга (якщо вони є в номограмного

тахеометра) та місця зеніту (MZ).

1. Перевірка сферичного рівня.

Умовч Вісь сферичного рівня має бути паралельна до вертикальної осі

обертання н/тпаду.

Розділ IV_

За допомогою підіймальних гвинтів підставки встановлюють бульбашку

еричного рівня на середину і обертають алідаду на 180°. Якщо бульбашка

шя змістилася із середини, то її переміщують у напряму до середини на

ловину дуги відхилення виправними гвинтами сферичного рівня. Перевірку

> вторюють доти, доки відхилення бульбашки не буде < 0, 2 поділки рівня.

2. Перевірка компенсатора вертикального круга.

Умова. Компенсатор має забезпечувати сталість відліку вертикального

уга з нахилом осі обертання тахеометра у межах ±4'.

За допомогою циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга

тановлюють вертикальну вісь обертання тахеометра прямовисно.

Спочатку перевіряють точність роботи компенсатора.

Для цього вибирають добре видиму точку, розташовану в створі одного з

ціймальних гвинтів підставки. Спрямовують двічі зорову трубу на неї й

оразу відлічують вертикальний круг. Обертають тахеометр на 90°, тобто так,

об рівень алідади горизонтального круга розташувався в напрямі вибраного

вору. Цим підіймальним гвинтом нахиляють вертикальну вісь обертання

хеометра на 2-3 поділки рівня. Знову двічі візують на вибрану точку, відлі-

тючи щоразу вертикальний круг. Аналогічно тим самим гвинтом нахиляють

хеометр у протилежному напрямку. Тоді нахиляють вертикальну вісь обер-

ння тахеометра двома іншими підіймальними гвинтами ліворуч і праворуч

кож на 2-3 поділки рівня. Після кожного нахилення відлічують вертикальний

> уг. Різниця між середніми арифметичними двох пар відліків до нахилення і

сля нахилення не повинна перевищувати 0, 1'.

Щоб перевірити межі роботи компенсатора, установлюють вертикальну

сь обертання тахеометра прямовисно. Відлічують вертикальний круг. Спосте-

гаючи в окуляр відлікового мікроскопа, повільно обертають підіймальний

ІИНТ підставки, що розташований найближче до напряму візирної площини.

Ітрих лімба вертикального круга переміщатиметься відносно шкали мікро-

сопа. Підіймальний гвинт обертають доти, доки штрих не зупиниться. Знову

длічують вертикальний круг. Різниця цього відліку з початковим і дасть кут

жпенсації у вибраному напрямку. Перевірку продовжують, обертаючи цей

іинт у протилежному напрямку, попередньо установивши вісь тахеометра

юву прямовисно. Далі двома іншими гвинтами, розміщеними перпен-

ікулярно до візирної осі, обертаючи їх у різні боки, нахиляють тахеометр

воруч і праворуч до припинення дії компенсатора. Різниця відліків - почат-

звого та після припинення компенсації - і буде межею компенсації у

іпрямку, перпендикулярному до візирної осі.

3. Перевірка місця зеніту MZ вертикального круга.

> 16

Тахеометричне знімання

Умова. Місце зеніту вертикального круга мас бути сталим і близьким <)о

Нуля.

Відлік вертикального круга, коли візирна вісь зорової труби, спрямованої

в зеніт, і вертикальна вісь обертання тахеометра прямовисні, називають місцем

зеніту (MZ).

Щоб перевірити виконання цієї умови, вертикальну вісь тахеометра вста-