Коли система нахилиться на кут v,

ст ержень закрутить нитку і відхилить від

вертикалі на кут (й. Коли система в

рівновазі, то можна знайти передатний

коефіцієнт - К за формулою

Бо

Рис. 11.1.21. Пружинний рівень

К = (II. 1.21

Пружинні рівні використовують в нівелірах для компенсації кутів нахилу.

Зауважимо, що описані тут рівні дають змогу знайти нахили заданих

площин. Щоб знайти кут нахилу довільної площини, використовують на-

хиломіри.

/

і а*и'

II. 1.13. Перевірки та юстування теодолітів

Взаємне розміщення частин теодоліта повинно відповідати певним

геометричним умовам, які випливають з принципу вимірювання горизон-

тального кута. Наявність цих умов встановлюють, виконуючи перевірки

приладу. Якщо виявиться, що та чи інша

геометрична умова не виконується, при-

лад юстують. Ще раз назвемо осі тео-

доліта (рис. II. 1.22):

1. Вертикальна вісь обертання тео-

доліта - пряма, навколо якої обертається

алідада.

2. Вісь циліндричного рівня -

дотична до внутрішньої поверхні ампули

рівня у нуль-пункті, спрямована вздовж

ампули рівня.

3. Візирна вісь - це уявна пряма

лінія, яка проходить через центр сітки

ниток та задню головну точку об'єктива.

/і

і

і

і

! —і

" jfflTiro=fcR

" - 1І

- - -. А. І

Рис. 11.1.22. Осі теодоліта

14!)

Розділ II

4. Горизонтальна вісь - це вісь, навколо якої обертається зорова труба.

5. Площина горизонтального круга - це площина, в якій розташований

жзонтальний круг (лімб).

6. Площина вертикального круга - площина, в якій розміщений

Тгикальний круг.

Розглянемо перевірки теодоліта.

1. Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального круга повинна

ти перпендикулярна до осі обертання теодоліта. Інакше кажучи,

обхідно, щоб виконувалася умова ихиг J_ охог (рис. II. 1.23, а).

Припустимо, що ці осі розташовані під певним кутом /3, який не

рівнює 90° (рис. II. 1.23, б). Встановимо вісь рівня за напрямком двох

їіймальних гвинтів і, обертаючи їх в протилежні боки, виведемо бульбашку

ЇНЯ на середину. Кут Р при цьому не зміниться, але вісь охо2 нахилиться, а

; ь рівня ихи2 стане горизонтальною (рис. II. 1.23, в). Повернемо

ризонтальний круг, а з ним і циліндричний рівень на 180°. Обертання

і і

збудеться навколо нахиленої осі охо2 і нове положення осі рівня м, и2

t

ворить з попереднім (горизонтальним) положення ихи2 кут т = и1оіиг. Це

де кут нахилу осі рівня до горизонту. Він вимірюється дугою відхилення

t

льбашки рівня від середини ампули. Очевидно, що ZM, О, О2 = ZM, O, O2 = Р,

іе т + Р + Р = 180°. Звідси -у = 90° - Р. Проведемо бісектрису гхг2 кута т,

їді кут г{охог =~ + Р= 90°.

uj 0| и2 " ІІ 9; U2

О2 о2

А б

Рис. II. 1.23. До перевірки циліндричного рівня алідади

горизонтального круга теодоліта

і і

Отже, якщо вісь м, и2 встановити в положення г{гг, то вісь рівня буде

ерпендикулярна до осі обертання теодоліта. Для юстування рівень має

иправні гвинти.

Горизонтально знімання

Практично перевірку виконують так:

- встановлюють вісь рівня паралельно до лінії, що з'єднує будь-які два

підіймальні гвинти, і, обертаючи їх в протилежні боки, переміщають бульбашку

рівня на середину шкали ампули (в нуль-пункт);

- повертають алідаду на 180°. Якщо бульбашка залишилася на середині

або відхилилася не більше ніж на одну поділку шкали рівня, то умова вико-

пується, якщо ні - здійснюють юстування. Для цього вертикальними виправ-

ними гвинтами рівня переміщують бульбашку в напрямку до середини шкали

на половину дуги відхилення. Перевірку повторюють до виконання умови.

2. Візирна вісь повинна бути перпендикулярна до горизонтальної осі

теодоліта (осі обертання зорової труби). Ця перевірка називається пере-

віркою на колімацію.

Нехай горизонтальна вісь (вісь обертання зорової труби) теодоліта

горизонтальна, а візирна вісь зорової труби перпендикулярна до неї. Тоді, якщо

зорову трубу обертати навколо горизонтальної осі, то візирна вісь описуватиме

площину, перпендикулярну до осі обертання труби. Цю площину називають

колімаційною.

Якщо ж названі осі взаємно не перпендикулярні, то під час повертання

зорової труби навколо осі обертання візирна вісь описуватиме конус з

вершиною у точці їх перетину.

Припустимо, що центр сітки ниток розташований в точці Кх (рис. II. 1.24),

тобто візирна вісь АКХ не є перпендикулярною до осі обертання hxh2 зорової

груби. Якщо би центр сітки ниток містився в точці К і візирна вісь була б

перпендикулярна до осі обертання hxh2 зорової труби, тоді у разі наведення

зорової труби на віддалену точку А місцевості відлік горизонтального круга був

би М. Якщо ж центр сітки ниток містився в точні Кх, то для наведення візирної

осі на точку А необхідно зорову трубу, а разом з нею і горизонтальний круг,

повернути праворуч (проти годинникової стрілки) на величину відхилення,

тобто на кут С, який називають колімаційною похибкою. Тоді відлік

горизонтального круга буде Мх. Якщо поділки горизонтального круга

підписані за ходом годинникової стрілки, то Мх - М - С, звідки

М = МХ+С. (II. 1.22)

Переведемо зорову трубу через зеніт. Центр сітки ниток переміститься в

симетричну точку К2, а візирна вісь, як і до того, утворюватиме з площиною,

перпендикулярною до осі обертання зорової труби, такий самий кут С. Для

наведення візирної осі на точку А необхідно повернути зорову трубу, а з нею і

горизонтальний круг, за годинниковою стрілкою на кут С, тоді новий відлік

горизонтального круга М2 =М + С. Звідси

М = М 2 - С. (II. 1.23)

Розділ II

H2 h2

T1

їр = h,

|> і:

С с

іі;.,