Державного кордону.

9. Створення нормативно-правової і нормативно-технічної бази

іопографо-геодезичної та картографічної діяльності, створення національного

сі алону України.

10. Створення інформаційних банків і баз геопросторових даних.

Відповідно до цієї програми створюють сучасні державні мережі за

вирішують інші перелічені вище проблеми.

Історичний досвід людства показує, що економічна міць цивілізованої

країни, її міжнародний авторитет, рівень життя народу, обороноздатності,

інформаційної безпеки залежить сьогодні передусім від рівня національної

геодезичної супутникової технології та космічної науки. " Хто володіг

інформацією - володіє світом".

Карти, як і книги, дають надзвичайно багато інформації про нашу планету,

а для покращення карт треба підвищувати та розширювати їх інформативність.

Підвищення інформативності планів та карт безпосередньо залежить від

точності планів та карт, від їхніх масштабів. У зв'язку із збільшенням масштабів

знімання потрібно підвищувати точність математичної основи карт та планів,

модернізувати методи їх побудови на основі новітніх досягнень науки і техніки.

Назвемо основні відмінності між сучасними державними геодезичними

мережами (ДГМ) та мережами минулого:

1. Сучасні мережі створюють методами космічної та наземної геодезії,

тоді як раніше ДГМ будували тільки наземними методами.

2. Завдяки космічним методам сучасні мережі будують переважно як

просторові мережі, тобто одночасно визначають планові координати точок А'(,

Yt та висоти //,. В минулому планові та висотні мережі створювали окремо.

3. Частина пунктів ДГМ є перманентними, в яких безперервно ведуть

космічні та наземні геодезичні вимірювання, астрономічні та гравіметричні

спостереження, інші вимірювання. Необхідність в постійних вимірюваннях

викликана покладеним на геодезію завданням вивчати зміни розмірів та форми

Землі з часом.

4. Сучасні мережі точніші.

Назвемо дві головні причини, що вимагають підвищення точності ДГМ.

По-ііерше, це перехід до великомасштабних топографічних знімань. В

\'країпі на всю територію с карги масштабу 1: 10000. Ллє потрібні карти більших

масштабів 1: 5000, 1: 2000, 1: 1000, 1: 500 (масштаб білі.ший, якщо його зна-

Розділ I

енник менший). Раніше точність ДГМ розраховували на максимальний

асшгаб 1: 10000, сьогодні треба визначати точність ДГМ на масштаб 1: 500 і

ІВІТЬ на масштаби 1: 200, 1: 100.

По-друге, і це не менш важливо, в наш час користуються не тільки

іперовими топографічними картами, але й електронними.

Точність вимірювань на паперових картах становить 0, 1 мм у масштабі

іану чи карти. Горизонтальна віддаль на місцевості, яка на карті масштабу

10000 дорівнює 0, 1 мм, становить 1 м. Це означає, що для такого масштабу

іперових карт достатньо знати координати Хта У точок з похибками 1 м.

Якщо масштаб 1: 500, то величині 0, 1 мм відповідатиме на поверхні Землі

ризонтальний відрізок 5 см. Як бачимо, з переходом до масштабу 1: 500 треба

цвищити точність ДГМ у двадцять разів. Але цього недостатньо. На елекг-

нних картах координати визначають не графічно, а аналітично, ототожнюючи

ординати точки з координатами пікселів. Якщо розмір піксела 20 мікрон,

бто 0, 02 мм, то координати точки для електронних карт потрібно знати в 4-5

зів точніше. Справді, поділивши 0, 1 мм на 0, 02 мм, отримаємо 5. Тобто

цільна точність координат ДГМ для електронних карт становить 1-2 см.

іникає запитання: чи може сучасна геодезія забезпечити таку точність?

Перевага сучасної геодезії - це висока точність лінійних вимірів. Справді,

шість вимірювання ліній мірною стрічкою 1: 2000, а електронним

геометром - 1: 200000 і це ще не межа. Зрозуміло, що відповідь на поставлене

іитання позитивна.

5. Зменшення розрядності мереж.

Раніше мережі поділялися на чотири класи. Сучасні ДГМ відповідно до

станови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1999 р. № 844 поділено на