Обгрунтування методів , дослідження проявів професійних деструкцій

Результати, отримані за допомогою анкетного опитування, дозволили описати соціально-демографічні характеристики респондентів, а також інші параметри, що оцінюють ступінь задоволеності працівників правоохоронних органів умовами праці, заробітною платою, відносинами з безпосереднім керівником, стосунками у колективі, а також оцінити інтенсивність випробовуваних співробітниками УВС фізичних, інтелектуальних, психоемоційних навантажень.

Одним з важливих соціально-демографічних показників є вік опитаних, який на нашу думку знаходиться в тісному взаємозв'язку зі здатністю протистояти синдрому «емоційного вигорання». Середній вік опитаних склав 32, 3 року, з них у віці від 21 до 36 років - 48, 6%, від 36 до 55 років - 51, 4%.

Відповіді на запитання анкети щодо сімейного стану розподілилися наступним чином:

o у шлюбі складається 68, 6% опитаних;

o не мають власної родини -31, 4% респондентів.

Також нас цікавило рівень освіти, і то яким чином він впливає на становлення синдрому «вигорання» у працівників правоохоронних органів. Результати анкетного опитування показали, що 8, 6% опитаних мають середню освіту, середньо технічну освіту є у більшості співробітників УВС, які взяли участь у дослідженні, і складає 51, 4, % опитаних, незакінчену вищу освіту у 11, 4%, вищу освіту мають 28, 6% респондентів.

Більшість опитаних, які увійшли у вибірку, жителі р Сочі (85, 7%), представники інших міст Краснодарського краю склали 11, 4%, також у дослідженні взяли участь 2, 9% проживають у сільській місцевості. У дослідженні взяли участь співробітники, що відрізняються за посадою, яких ми розділили на групи:

Сержантський склад -25, 7%,

Молодший офіцерський склад -50%,

Старший офіцерський склад - 24, 3% опитаних.

Взяли участь у дослідженні працівники правоохоронних органів мають різний професійний стаж, який ми розділили на три групи. стаж професійної діяльності від 0 до 5 років має 47, 1% респондентів, стаж від 5 до 10 років - 30%, понад 10 років стажу у 22, 9% співробітників.

При відповіді на запитання анкети щодо задоволеності умовами праці, отримані наступні результати:

повністю умовами праці задоволені 20, 2% опитаних,

скоріше задоволені, ніж не задоволені - 32, 6%,

не змогли відповісти 18, 7% опитаних,

швидше незадоволені, ніж не задоволені умовами праці - 24, 5%,

зовсім незадоволені 4% респондентів.

На запитання анкети про ступінь задоволеності розміром зарплати відповіді розподілилися наступним чином: З опитаних ніхто повністю незадоволений розміром зарплати,

скоріше задоволені, ніж не задоволені 34, 1%,

не змогли відповісти 21, 2% респондентів, скоріше не задоволені, ніж задоволені 26, 4%,

повністю незадоволені розміром зарплати 18, 3% взяли участь в опитуванні працівників соціальних служб.

При аналізі питання анкети про можливості підвищення кваліфікації, отримані наступні результати: більшість респондентів (34, 9%) задоволені нею, скоріше задоволені, ніж не задоволені можливістю підвищення кваліфікації 24, 8% опитаних, важко відповісти 21, 6%, швидше незадоволені, ніж задоволені можливістю підвищення кваліфікації 11, 8%, повністю незадоволені 6, 9% опитаних.

Досліджуючи ступінь задоволеності різноманітністю виконуваних робіт, нами були отримані наступні результати:

27, 9% респондентів відповіли, що вони задоволені різноманітністю,

скоріше задоволені ним, ніж не задоволені 39% опитаних,

не змогли відповісти 24, 8%,

швидше незадоволені, ніж задоволені 6, 1%,

повністю незадоволені різноманітністю виконуваних робіт 2, 2% співробітників УВС, які взяли участь у дослідженні.