Світовий банк. Потужним міжнародним фінансовим центром є організація що неофіційно називається Світовим банком

Потужним міжнародним фінансовим центром є організація що неофіційно називається Світовим банком. Він об’єднує Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який створено за рішенням Бреттон – Вудської конференції в 1946 р., і ще три фінансові установи:

- Міжнародну фінансову корпорацію – МФК;

- Міжнародну асоціацію розвитку – МАР;

- Багатостороннє агентство гарантій інвестицій – БАГІ.

Найбільш потужною ланкою тут виступає МБРР. Він об’єднує більш 180 країн, а його капітал складає близько 200 млрд дол.

МБРР постійно отримує прибуток (він сягає більше 1 млрд дол. на рік), який використовується на розвиток банку. Акціонерам дивіденди не виплачуються.

За своєї організаційною структурою МБРР дуже нагадує МВФ. Його структура управління приблизно така сама, як у МВФ. Рада керівників, а це вищій орган банку, складається з міністрів фінансів або з голів центральних банків. Рада керівників щорічно разом з МВФ проводить засідання. Більшу частину повноважень ця Рада передає Раді виконавчих директорів, постійно діючому органу, що складається з 24 членів, і під керівництвом голови щотижня проводить засідання. З цих 24 членів ради виконавчих директорів 5 призначається такими країнами, як США, Великобританія, Німеччина, Франція і Японія, а останні – обираються.

Рішення у МБРР приймаються більшістю, а з найбільш важливих питань більшістю у 85%. Кількість голосів залежить від квоти, яку має країна-член. Квота оплачується кожною країною на 20%, при цьому 2% у конвертованій валюті, а 18 – у національній. Решта квоти складає гарантійний фонд, що забезпечує емісію цінних паперів (облігацій), які МБРР розміщує на світових ринках. Найбільше голосів у США (17%). Якщо порівняти з голосами інших країн, то це стільки, скільки мають у сукупності 140 країн, які належать до тих, що розвиваються. Штаб квартира МБРР знаходиться у Вашингтоні.

Як спеціалізований фінансовий інститут ООН, МБРР призначений для інтеграції усіх країн-членів у систему світового господарства. Це головне завдання МБРР.

Кредити, що надає МБРР, як правило, спрямовані на розвиток різноманітних галузей і сфер суспільного виробництва (сільського господарства, транспорту, міського господарства, охорони навколишнього середовища, виробництва електроенергії, охорони здоров’я, освіти тощо). Ці кредити, як правило, довгострокові. при цьому надання позик може супроводжуватися певними вимогами до країни позичальника, що можуть стосуватися фінансової політики держави і спрямовуватися на підвищення ефективності функціонування економіки країни. Позики надаються під гарантії держави. Термін надання кредитів в основному 15 – 20 років під відносно невеликий (у межах 7 – 7, 5%) відсоток. Але відсоток змінюється залежно від ціни тих кредитних ресурсів, які МБРР залучає зі світових ринків капіталу.

У загальній спрямованості кредитної політики, яку здійснює МБРР, можна виділити два основних напрями. Перший – цільові кредити, що є довгостроковими і спрямовані на вирішення конкретних інвестиційних завдань. Це може бути будівництво шляхів, електростанцій тощо. Це комерційні кредити, але бідним країнам вони надаються на пільгових умовах (головним чином це стосується рівня позичкового відсотка). Другий – надання кредиту державі під структурні реформи. Такі кредити йдуть на підтримку державного бюджету, за умови його спрямування на таку реформу.

У цілому надання позик здійснюється на основі певних принципів, а саме:

- Кредити МБРР видає тільки під ефективні капіталовкладення.

- Рішення про надання кредиту враховує різні ризики, але головним

є можливість повернення позики.

- Кредит надається тільки під гарантії уряду.

- Наданий кредит (у процесі його використання) не обмежується тільки межами країни-позичальника.

У перші роки свого існування, а це були роки післявоєнної розрухи, МБРР надав позики країнам Західної Європи. Після відновлення економіки цих країн акцент у діяльності Банку було перенесено на слаборозвинені країни Азії, Африки, Латинської Америки, а згодом і на країни Східгної Європи. За 50 років своєї діяльності МБРР накдав кредитів на загальну суму 300 млрд дол., що в 2 рази більше від кредитів, наданих МВФ.

Міжнародна фінансова корпорація, створена у 1956 р., є складовою Світового банку і має фінансову й організаційну незалежність. Але в той же час МФК має і спільні органи зі Світовим банком. Головне призначення цієї корпорації – надання кредитів суб’єктам господарювання тих країн, що розвиваються. Середній термін дії таких кредиторних угод від 3 до 7 років, але не рідко кредитування здійснюється і на термін до 15 років. Дана організація, на відміну від МБРР та МАР, не вимагає при наданні кредиту гарантій з боку уряду. Друга особливість полягає в тому, що МФК може здійснювати прямі капіталовкладення, купуючи акції та інші цінні папери акціонерних товариств. Але при цьому в подальшому передбачається продаж цих акцій приватним інвесторам. Це здійснюється доля того, щоб не створювати конкуренції приватному сектору в країні, де реалізується проект.

Проте МФК має в інвестуванні і певні принципові обмеження. Ця корпорація фінансує не більше 25% від вартості проекту і купує не більше 35% цінних паперів того підприємства, що кредитується МФК. За період своєї діяльності МФК надано кредитів на здійснення різноманітних проектів на суму більше 20 млрд дол., а нині майже 130 країн світу використали можливості, які надає МФК.

Для допомоги найменш розвиненим країнам організовано Міжнародну асоціацію розвитку (МАР). Вона створена у 1960 р. Ця організація видає безвідсоткові кредити на 35 – 40 років. Пільговий термін становить 10 років. За цими кредитами країна-позичальник не платить відсотків, але мусить покривати ті накладні витрати, які пов’язані з організацією надання кредиту. Для отримання такого кредиту країна має бути членом МБРР, а оскільки бідних країн у світі багато, то МАР надає такі пільгові кредити спочатку тим країнам, у яких на душу населення припадає не більше 650 дол. ВВП на рік.

Головною метою кредитів, які надає МАР, є сприяння експорту товарів, виготовлених у розвинених країнах, у країні, які належать до найбільших у світі. При цьому МАР координує свою діяльність з МБРР, що часто підключається до кредитування цих проектів.

Філією МБРР є Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), яке було створено у 1988 р. Членами цього агентства можуть бути тільки країни – члени МБРР. Призначення БАГІ полягає в тому, щоб стимулювати прямі інвестиції в економіку країн, що розвиваються. Робить це БАГІ способом страхування капіталовкладень від некомерційних ризиків. Гарантії, які надає це агентство, становить 15-20 років. При цьому гарантії покривають до 90% від загального розміру інвестицій.

До ризиків, які страхує це агентство, належать зміни в соціально-політичних умовах у країні – позичальниці, несприятливі для кредитора рішення уряду, наприклад, відміна конвертованості національної валюти, перепони або заборони щодо вивезення отриманих інвестором прибутків за кордон і т. ін. Для запобігання втрат інвесторів від таких некомерційних ризиків БАГІ надає потенційним інвесторам різноманітну інформацію, що стосується урядових програм, політики й організації здійснення іноземних інвестицій у країні-позичальниці тощо. До функцій цієї агенції входить також проведення різноманітних зустрічей з урядовими та діловими колами різних країн, надання консультацій і здійснення низки інших заходів, які можуть сприяти зменшенню некомерційного ризику, або принаймні його прогнозуванню.

Україна активно співпрацює зі Світовим банком, який, починаючи з 1995 р., надав нашій державі кредитів на загальну суму 2 млрд дол.. (2000 р.). У подальшому це співробітництво розвивалось по-різному, але Україна продовжує співпрацювати з цим банком, бо то є визнання нашої держави, (де фактор) як країні з ринковою економікою.

Слід зазначити, що співпраця України з групою Світового банку не повинна зосереджуватись тільки на кредитних відносинах. Наша держава в міру підйому економіки все більше повинна використовувати консультаційні і інформаційні можливості цього банку. Йдеться про поступове реформування всієї економіки, розбудову її інфраструктури, а головне, пристосування й адаптацію всієї сукупності ринкових процесів, а від так, і економіки в цілому до тих норм, що існують і становлять базу функціонування всієї економіки Європейського Союзу.