Бабуся приїхала

– От ми і вдома.

Надія Василівна поставила велику сумку, відчинила двері, гукнула:

– Сержику! А дивись, хто до нас приїхав!

І вже тихіше – до гості:

– Ну, ви тут поговоріть, а я до крамниці збігаю. Хліба куплю.

Сержик натиснув червону кнопку на пульті управління іграшкової, з елементами електроніки, залізничної станції і поважно підійшов до дверей.

– Ой, які ми вже великі! – радісно кинулася до нього Віра Матвіївна.

– Ріст – один метр шість з половиною сантиметрів. Відхилень від норми поки що немає, але тенденція набуття зайвої ваги існує.

– Ох, ти моя тенденція! – розчулено промовила бабуся і спробувала обняти онука.

Сержик спритно викрутився і докірливо зауважив:

– Ні до чого це! Зайві емоції, нехай навіть позитивні, не завжди бувають корисні.

– А дивись, що я тобі привезла, – спробувала загладити свою провину бабуся. – Ти любиш яблучка?

– Корисна річ, – ухильно відповів Сержик, – багате джерело пектину, а для організму, що росте, він – необхідний.

– А морковочку? – несміливо запитала бабуся і ще раз спробувала пожартувати: – Від зайчика…

Сержик скептично посміхнувся при останніх словах, але тут же серйозно розтлумачив:

– Каротин також вкрай необхідний організмові, а найбільший вміст його якраз у моркві. Хоч зловживання ним може призвести і до небажаних наслідків…

Сержик ще хотів щось додати, але тут повернулася його мама:

– Ну, що? Поговорили?

– Так, по… – почала, було, бабуся, але тут же поправилася: – Мали розмову.

Вправа 7. Прочитати текст. Довести, що він наукового стилю. Визначити, до якого різновиду наукового стилю належить цей текст. Обґрунтувати. Знайти у словнику лінгвістичних термінів значення виділених слів.

Розрізнити значення слів, установити їх точну семантику допомагає тлумачний словник. Відбиваючи сучасні лексичні норми, словник кваліфікує слова, словоформи і щодо їх уживаності, тобто вказує на застарілі, рідковживані, діалектні слова, а також на їх розмовне чи книжне стилістичне забарвлення. Проте не всі конкретні випадки слововживання, сполучуваності слів охоплює наявний у словнику матеріал. Природно, що мовна практика ставить щоразу нові питання, бо в мові постійно відбуваються лексико-семантичні й стилістичні зміни; народжуються нові значення слів та відтінки цих значень, виникають нові поняття-терміни, стають термінами загальновживані слова, змінюється співвідношення між активною й пасивною лексикою, з’являються нові усталені (фразеологізовані) сполуки, особливо в книжних стилях.

(В.Русанівський, С.Єрмоленко)